Старший лейтенант служби цивільного захисту Вадим Гринчук родом із невеличкого містечка Нова Ушиця, що на Хмельниччині. Тут династію рятувальників започаткував його батько – підполковник у відставці Микола Миколайович Гринчук.
«Для мене вирішальним у виборі майбутньої професії став приклад батька, – розповідає наш герой. – Він присвятив Службі порятунку понад 20 років, і зараз на заслуженому відпочинку. З дитинства я спостерігав за його роботою. Затамувавши подих, слухав історії з буднів його колег, коли приходив до пожежної частини».
Тож одразу після закінчення дев’ятого класу подав документи до Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності у м. Вінниця, згодом здобув вищу освіту. Підтримує родинну традицію й молодша сестра Діана. Вона нині навчається у професійному училищі. Мріє стати, як брат і батько, офіцером ДСНС.
Протягом чотирьох років на посаді начальника караулу було сотні виїздів за викликом, за кожним із них – окрема життєва історія якоїсь людини. Головне для Вадима – уникнути найстрашнішого – загибелі людей. Виклик на пожежу ввечері, 16 липня 2023 року, для його чергового караулу був найзвичайнісіньким – середмістя, горить квартира, шостий поверх. Паралельно з гасінням надзвичайники почали евакуйовувати людей із сусідніх квартир.
«Задимлення було дуже сильним, – пригадує Вадим. – Ми обійшли всі помешкання на поверсі. До однієї з квартир були відчинені двері, я зайшов усередину. Там був чоловік та перелякана жінка з немовлям на руках. Маску-саморятівник я одягнув на жінку, дитину пригорнув до грудей і швидко виніс на свіже повітря. Медики оглянули дівчинку, з нею все було гаразд».
Того дня, завдяки оперативним діям вогнеборців, було врятовано сім людей, з них – одну дитину.
Робота рятувальника вимагає прийняття швидких та зважених рішень, зосередженості та самовідданості, а ще необхідно бути психологом, уміти знайти потрібні слова, щоб заспокоїти, привести до тями. Саме такі навички стали у нагоді Вадиму під час цієї рятувальної операції.
«Довелося одночасно заспокоїти стривожену та розгублену матір, взяти на руки малюка і разом із ними чимшвидше спуститися сходами на вулицю, – розповідає надзвичайник. Ця дитина заслуговує прожити мирне життя, в мене не було ніяких сумнівів у своїх діях. Після ліквідації ми телефонували медикам та цікавилися здоров’ям врятованих».
Головне управління ДСНС у Хмельницькій області
