20 квітня 2014 року на навчальну базу в Курахово, що на Донеччині прибула ще декілька нових бійців. Чергова ротація відбулась під обстрілами та все ж троє закарпатців дібрались дому здоровими та неушкодженими, а заміна їм з новими силами взялась за тренування та бойову варту.
Троє молодих хлопців вже тиждень відпочивають по домівках, на їх заміну прибули нові добровольці. Серед них свободівка Василина Наконечна, в якої це вже друга поїздка на передову, троє добровольців з Полтавщини та боєць “Наум” зі Стрийщини, що за півроку лише на декілька тижнів повертався додому.
“Тартак”, “Голота” та “Гуцул” розповіли про важкі будні на фронті війни, про часті обстріли селища Піски, що зайвий раз підтверджують “серйозність” укладених в Мінську домовленостей про перемир'я. Хлопці вдома продовжують боротьбу з окупантом у волонтерській площині, та все ж сподіваються на швидке повернення до комбата “Карпатської Січі” Олега “Кума” Куцина.
“Він наче наш другий батько. Із всією серйозністю та турботою ставиться до добровольців. Тому надіємось, що скоро повернемось. Мирне життя не можливе, коли кордони Батьківщини відкриті перед агресором. Про службу скажу, що страшно не було. Проте, нічні зміни на передовій вирізняються особливою напругою, адже в нас немає такого обладнання, яке постачає Росія для терористів. Але ми вправно відбивали будь які атаки диверсійних груп бойовиків” , – коментує юнак з позивним “Тартак”.
Прес-служба Закарпатської обласної організації ВО “Свобода”
