Як поїхати в експедицію із відомими екстремалами: мандрівник Голтіс про ризик, екзотичні країни та дикі племена

Екстремал, мандрівник, професійний “виживальник”, майстер східних єдиноборств, дайвер, парапланерист, режисер, творець власної системи оздоровлення та реабілітації організму  “Зцілюючий імпульс” – всіх здобутків та умінь закарпатця Голтіса – Володимира Вуксти (так його звати насправді) просто за один раз не перерахуєш. Крім того, Голтіс – капітан команди мандрівників-екстремалів “EQUITES”, яка запам'яталася українцям цікавими та сміливими проектами на телебаченні: “Шляхом Колумба”, “Шляхом Вікінгів”, “10 кроків до Африки” тощо. 

Попри те, що Володимир Вукста справжній громадянин світу, за постійними мандрівками, семінарами та тренінгами обов'язково кілька разів на рік відвідує рідне Закарпаття, в красу якого щиро закоханий і яку намагається донести до оточуючих. В один з таких нещодавніх візитів до Ужгорода Голтіс люб'язно погодився на розмову з “Про Заходом” та розповів, що нового відбулося у житті команди, розказав про систему “Зцілюючий імпульс” та поділився планами на майбутні мандрівки.

–Чим зараз займаєтесь і чим живе команда “EQUITES”?

– Зараз ми розвиваємо проект “EQUITES і друзі”. Оскільки у нас було 22 експедиції в Африку: ми об'їздили мало не всі країни континенту, то багато людей, які бачили оцей екстрім, мандрівки, питали, як можна трафити до вас у команду і поїхати з вами у експедицію. Люди ж дивилася, як ми переходимо річку, повну крокодилів, спускаємося по водоспаду, збираємося на 80 метровий водоспад, бачили наші щоденники з мандрівок, тому теж хотіли щось таке спробувати. От ми і створили проект “EQUITES і друзі”. З нами в різні подорожі вже з'їздило майже 50 людей, наприклад, група в Набію, в пустелю, складала 15 осіб. Вони літали на повітряних кулях над намібійськими дюнами – над найгарнішими місцями нашої планети, літали на маленькому літаку над берегом Скелетів (Атлантичний океан), були в одному з найгарніших місць Африки Національному парку Етошабіля Атлантичного океану, де змогли побачити всіх звірів, які є в Африці. Також була експедиція на Мадагаскар та до диких племен Ефіопії, їздили в Перу, Мексику. Декому так сподобалася наша перша експедиція, що вони поїхали з нами ще раз в Ефіопію. Але кількість місць в групі обмежена. Це може бути 16 людей,  максимум 18.

Тобто, якщо я правильно розумію, ви свого роду кваліфікований супровід для тих, хто не їздив у такі мандрівки?

– Звісно. Ми попередньо готуємо учасників групи. Кожну людину, яка хоче потрапити в нашу команду і з нами мандрувати. Це може бути людина, яка ніколи ніякого відношення до спорту не мала, у поганому фізичному стані, навіть з не надто добрим здоров'ям, але її серце горить і вона дуже хоче бачити всі ці красоти. То за півтора-два місяці до експедиції ми її тестуємо і складаємо індивідуальну програму за системою “Зцілюющий імпульс”. 

Відповідно якийсь час людина займається по програмі. І це гарантія того, що за відведений період людина підвищить КПД кожного м'яза. За два місяці це можна зробити навіть на 300%. Також підвищиться імунітет і людина готова до мандрівки з нами.

– Були ті, хто відсіюється ще на цьому етапі?

– Не було жодного. Мандрівки, які ми організовуємо, вони не екстремальні, а більше пізнавальні. Зокрема перед поїздкою ми ретельно вивчаємо флору і фауну тої країни, куди ми летимо, аби вона не повторювалася, і ми бачили якісь унікальні види і те, що притаманне тільки цьому конкретному регіону. Крім того, ми обираємо для проживання найбільш екзотичні готелі країни. Наприклад, в Мексиці ми піднімалися до готелю в гори на старовинному потязі.  Пройшли дорогою близько 65 тунелів. А сам готель нависає над краєм одного з найгарніших каньйонів світу, як “Ластів'яче гніздо”. І на цей каньйон виходять вікна номерів, з яких на 180 градусів відкривається прекрасний панорамний вид, Вже заради цього варто поїхати. Крім того, що власне ми є експертами з виживання, в кожній країні, в яку організовується поїздка, знаходимо найліпших знавців цієї місцевості, кращих з кращих провідників, які беруть участь у експедиціях разом з нами. Наприклад, в Перу ми наймали найкращих провідників, які прожили в джунглях Амазонки по 30 років. Це місцеві люди, які можуть провести у дикі племена, куди ще не ступала нога європейця.

На Мадагаскарі з нами також був провідник, який вивчав цей регіон. Там ми спускалися по єдиній суднохідній річці на старовинному турбодизельному кораблі і заходили в ті племена, куди рідко коли навідуються європейці. Про кожну мандрівку ми знімаємо фільм для тих людей, які були в експедиції. 

– Попри те, що ви кажете, що такі мандрівки безпечні, траплялися якісь екстремальні випадки?

– Розумієте, все дуже добре вивчається, планується і обмірковується. Ретельно плануємо кожну поїздку, трохи не до хвилини, тому люди можуть бути спокійними, якщо ми пообіцяли їм безпеку. Коли мова йде про експедиції, де бере участь тільки наша команда, звісно, є й екстрим. От у цьому році ми збираємось летіти в Папуа-Нову Гвінею, то там вже буде багато непередбачуваних моментів. Скажімо так, на 80% – це буде спланований ризик, а 20% – те, що неможливо передбачити. Позаяк хочемо потрапити в місця доволі дикі і неходжені, то сам провідник нас попередив про те, що будуть якісь неочікувані моменти.

– За час усіх мандрів чи додався ще хтось до основного складу EQUITES?

– Склад той самий – три людини. Це кістяк, ми близькі друзі, пройшли десятки років разом. Знайомі з 1985-го року, то вже 30 років пліч-о-пліч.

– Як ваші родини реагують на ваші часті мандрівки, відсутність вдома?

– Моя дружина їздила з нами у всі експедиції “EQUITES і друзі”. Разом літали на повітряній кулі, пірнали з аквалангами, здіймалися в небо на літаках– ми всюди разом. Нещодавно у нас народився синочок, зараз йому 3,5 місяці, то вже мандрує разом з нами останній місяць – по Карпатам поїздили на джипі. На візочку вивозимо його, показуємо наші красоти. 

– Ви їздите такими гарними місцями по всьому світу, де не кожному щастить побувати хоч раз. Після цього вам цікаво повертатися в Карпати?

– Завжди. Я вже всі Карпати обійшов, але навіть, якщо ти приходиш в одне й те саме місце у різний час, наприклад, різні пори року – воно кожного разу інше. Тягне сюди, бо тут моя душа. Я бачив дуже багато гарних місць, але так, аби все зібралося разом – не бачив. Відчуваю душею оцей світлий, чистий, унікальний світ наших гір. Карпати – це як мама. У кожному своєму інтерв'ю я прошу, аби люди не плювали в душу природі і берегли, те що маємо. Я сам так виріс. Приміром, заходиш з бабцею в ліс на світанку і бачиш косулю, яка тебе навіть не боїться. Добре пам'ятаю, як раділо з цього моє дитяче серце. У селі Доманинцях, де я виріс, ніхто ніколи навіть, якби був голодний, не посмів би вбити косулю. 

Ми малими не дозволяли собі зламати гілочку, лаятися, навіть не сварилися ніколи з друзями. І до сих пір ми ніколи не сваримося.

– А як ваша закарпатська родина сприймає те, чим ви живете і займаєтесь?

– Мама вже звикла до цього з дитинства. Її б навіть не здивувало, якби я сказав: “Мамо, я збираюся летіти на Місяць”. Вона б повірила і відповіла щось на кшталт : “Но нащо тебе там на Місяці, ще тя там не хватало”. Бабця, царство їй небесне, завжди у всьому мене підтримувала. Молилася за нас усіх. Коли ми ще працювали перегонщиками, то я часом десь в автівці чи наплічнику знаходив заховану проскурку. А це вона тихенько ставила, переживала за мене. Далека родина пишається, друзі, знайомі ужгородці теж дуже позитивно реагують, буває підходять на вулицях вітають, дякую. Ми ж сприймаємося, як українська національна команда “Кусто”.

– Останнім часом стала доволі популярною тема виживання в екстремальних умовах,зокрема і через популярні телевізійні проекти. На вашу думку, це добре, що людина отак випробовує свої можливості чи все таки не варто без особливої підготовки йти на такий ризик?

– Я завжди намагаюся донести такий момент: людина ніколи не має випинати власне “я”. Якщо ти хочеш підкорити вершину, або пустелю, а не прийшов у гості, перед тим вивчивши як і чим живе ця стихія, то це часто закінчується серйозними наслідками. До того ж, людина неодмінно має вчитися у професіоналів. Хочеш займатися скелелазінням – вчися у фахівців, які на цьому добре знаються. Ми так само вчилися у кваліфікованих експертів. Наприклад, парапланеризму ми навчалися у кращого спеціаліста на пострадянському просторі. Дайвінгу, скелелазінню, керуванню повітряними кулями, джиперству – всьому вчилися у кращих. Не має значення сновборд, лижі чи кайтсьорфінг – треба вчитися у знавців. Він не тільки навчить, але підкаже, як уникнути помилок.

– До речі, чим вмієте керувати з транспортних засобів?

– Всім, крім підводного човна і гвинтокрила. 

– Яка мета ваших екстремальних проектів?

– Хоча нас і сприймають як команду шалених екстремалів, і ми дійсно робили якісь такі речі, які до нас ніхто не робив, але стараємось не заради рекордів. Наприклад, під час проекту “10 кроків до Африки” ми хотіли показати можливості людського організму і нашої підготовки загалом. Крім того, це була можливість привернути увагу ЗМІ до нашої команди, тоді були присутні представники книги рекордів Гіннеса для того, аби зафіксувати рекорди. Ми пірнали під льодом на 37 метрів з лунки в лунку. Потім заїжджали по вертикальній 27 метровій стінці на будинок. Я проходив без страховки між двома повітряними кулями по натягнутому канаті, на джипі проїхалися дном річки в Києві і.т.д. В Африці показували, як різнобічно підготовлена команда EQUITES: літали на парапланах, повітряних кулях, літаках, спускались по водоспаду, наводили переправу над річкою, яка кишіла крокодилами. Але це був не екстрім заради екстріму, а демонстрація того, як правильно все продумати і розрахувати, не ризикуючи більше ніж на кілька відсотків.

Знаєте, ми завжди беремо благословення перед кожною експедицією. І Бог нам дужедопомагає. Іноді такі чудеса в природі і погоді творяться, що дуже відчувається оця підтримка. Адже основна наша мета – це донести красу цього світу – рукотворну і природну до людей, аби зберегти її для наступних поколінь.

ЛАРИСА Романюк, “Про Захід”

Використані фото з офіційної сторінки “Академії Голтіса” в мережі фейсбук.

https://www.facebook.com/goltis.goltisacademy?fref=ts

У відео дивіться сюжет про унікальну оздоровчу методику Голтіса “Зцілюючий імпульс”