Подальше забруднення каналу Верке може перерости в міждержавну проблему,– акцентували учасники “круглого столу”, що відбувся в Берегові з ініціативи міського голови Золтана Бабяка. Цю водну артерію було побудовано ще в далекому 1892 році, її довжина сьогодні становить 36,6 км, десять з яких знаходиться в межах міста. Свого часу канал був повноводним, по ньому плавали на байдарках, тут проводились різні змагання тощо.
Автор цих рядків навіть пам'ятає, як у Верке купались, її води живили популярний серед берегівчан міський пляж, а рибалки вудили солідну здобич. Проте, все це – в далекому минулому. Нині Верке – злоякісна клоака на тілі міста, куди спускають нечистоти як промислові об'єкти, так і сотні мешканців.
Систематичне очищення каналу не здійснювалось (на думку фахівців це потрібно робити щонайменше два рази на рік), крім фекалій, на дні відклалась значна частина намулу, в окремих місцях береги заросли очеретом та чагарниками, плесо все частіше “наповнюється” твердими побутовими відходами, пластиковими пляшками тощо. Громадянам, які спускають в канал нечистоти, пропонують рити вигрібні ями.
Правда, при цьому не слід забувати про їх герметизацію. Бо інакше бруд просочуватиметься у грунтові води. На це звернув увагу присутніх головний державний санітарний лікар Ігор Цар. Він же наголошував на ще одній проблемі – ливневій каналізації та стічних водах. Сюди теж потрапляє багато нечистот та небезпечних речовин. У зв'язку з тим, що належні очисні споруди і в достатній кількості в Берегові відсутні, а наявні працюють не на повну потужність та неякісно, в підсумку левова доля нечистот потрапляє в ту ж Верку. Заступник начальника Берегівського міжрайонного управління водного господарства Микола Козлюк серйозно стурбований тим, що води каналу поблизу кордону з Угорщиною впадають у Тису й далі течуть собі в Дунай. “Підживлює” Верке і Латорицю, що, як відомо, має продовження на території Словаччини. – Тому забруднення каналу Верке може в подальшому призвести до складних міждержавних проблем,– резюмував фахівець.
Окремі берегівські підприємці, які мають приватні об'єкти поблизу Верке, теперішньої весни розпочали її очищення. Але кардинально це проблему не вирішує. Необхідно позбуватися непотребу по всьому руслу. Та головне – далі не засмічувати канал. Учасники обговорення пропонували вжити більщ жорстких заходів до порушників, а для цього оновити склад адмінкомісії при міській раді, поповнити її громадськими активістами, які б спільно з правоохоронцями, фахівцями систематично перевіряли, хто “сплавляє” у Верку нечистоти, і складали відповідні акти на зловмисників. Той же Микола Козлюк навів схему, як в межах чинного законодавства притягувати порушників до відповідальності: адмінкомісія складає акт, той передається в екологічну інспекцію, та видає припис, обов'язковий до виконання, вимоги не реалізовуються – справу направляють у прокуратуру, порушується кримінальна справа і суд визначає міру покарання. Друге наболіле питання – потрібно терміново вирішувати проблему будівництва в Берегові сучасних очисних споруд, мережі міської каналізації. І тут місту без підтримки обласної влади не обійтись.
Громада Берегова, депутати вже звертались до крайового керівництва, обранців Закарпатського “парламенту” від Берегівщини (а їх аж 10 (!) з проханням допомогти вирішити наболілу проблему. Поки-що – жодного реагування. Нещодавно мер міста Золтан Бабяк та директор ТзОВ “Водоканал Карпратвіз”, депутат міської ради Йосип Галайда зустрічались з першим заступником голови обласної ради Михайлом Поповичем і теж просили посприяти у справі очищення каналу Верке та зведення очисних споруд. Чиновник відповів категоричним “Ні!”. Учасники дискусії вирішили прийняти з обговореного питання відповідну резолюцію, в якій конкретно вказати, що необхідно зробити, аби не допустити екологічного колапсу на Берегівщині, А в майбутньому і до міждержавних проблем. Документ буде розглянуто також на черговій сесії Берегівської міської ради.
Микола ГОРВАТ Джерело: karpatskijobjektiv.com
