“53% коштів “ковідного фонду” пішло в “Укравтодор” на будівництво та ремонт доріг”, – глава Рахункової палати Валерій Пацкан

Опубліковано:

Чому держава, створивши ще навесні спеціальний фонд для боротьби з коронавірусом, виявилася неготовою до чергової хвилі пандемії? Як і на що витрачаються насправді кошти, які мали б піти на тести, лікування та упередження поширення захворювання?

Імовірно, всі ці запитання було б справедливіше поставити міністру охорони здоров’я, та я прийшла з ними до голови Рахункової палати України Валерія Пацкана, адже саме у цьому відомстві створили унікальну програму, яка дає змогу в режимі реального часу відслідковувати, хто отримав кошти і як ними розпорядився.

В інтерв’ю “Цензор НЕТ” Валерій Пацкан розповів про те, кому надано найбільші суми з фонду боротьби з COVID-19, що на них закуплено і що ще не профінансовано.

“МИ БАЧИМО, ЩО РЕСПІРАТОРИ ОДНОГО СТУПЕНЯ ЗАХИСТУ В ОДНІЙ З ОБЛАСТЕЙ ЗАКУПЛЯЛИСЯ ЗА 18 ГРН, А В ІНШІЙ – ЗА 160”

– Валерію Васильовичу, Рахункова палата відслідковує, як витрачаються кошти фонду боротьби з Covid-19. Що ми маємо зараз, коли в країні чергова хвиля пандемії?

– Фонд налічує 66 млрд грн. Його розподілено за різними програмами. Станом на 9 жовтня використано 29,8 млрд гривень. Найбільше – 15,3 млрд грн – на будівництво доріг та амбулаторій. 9,3 млрд грн – виплати по безробіттю та частковому безробіттю; на дітей, батьки яких фізичні особи-підприємці; страхові виплати та матеріальна допомога медикам. 4,4 млрд грн – це доплата працівникам МВС, МОЗ та Державної виконавчої служби. І ще 800 млн грн виділено на закупівлю обладнання, засобів індивідуального захисту тощо.

Наразі недостатньо коштів для реалізації бюджетної програми щодо доплат працівникам Національної поліції. На початку жовтня Уряд за зверненням МВС виділив 2 млрд грн для доплат поліцейським за серпень-листопад.

Зменшилися виплати на допомогу для дітей, тому що від фізосіб-підприємців значно скоротилися заявки. Частину коштів було перерозподілено, і тепер доплати отримуватимуть митники.

– 800 млн грн, які безпосередньо витрачено на протиепідемічні заходи, – це незначна сума. Чому саме так було розподілено кошти, яка в цьому логіка?

– Це сума фактично виплачених коштів з “фонду ковід” на закупівлю засобів захисту, лабораторного обладнання, матеріалів та інших товарів, визначених Урядом. На ці заходи передбачено 3 млрд грн та 5,3 млрд грн – на закупівлю обладнання для приймальних відділень опорних лікарень.

– Але ж “ковідний фонд” навесні створювався для боротьби з епідемією. Потім у червні депутати внесли зміни до закону про держбюджет, і чималу суму віддали на будівництво доріг, хоча мали б ці кошти вкладати в медицину. Як можна взагалі їх витрачати на дороги чи щось інше, що не стосується боротьби з цією хворобою? Загалом багато порушень фіксуєте, відслідковуючи використання грошей з фонду?

– Я кажу мовою цифр. Те, що використано і що залишилось. І закликаю всіх політиків не спекулювати на наших даних. Говорити про порушення Рахункова палата зможе лише після аудиту, який ми плануємо провести. Тоді ми все проаналізуємо й розповімо суспільству, де були порушення бюджетного законодавства, а де й такі, що містять ознаки кримінальних правопорушень. Звичайно, якщо вони будуть. Зараз ми напрацьовуємо методологію й стандарти перевірки коштів, виділених на боротьбу з пандемією.

Рахункова палата розглядає можливість внесення в План роботи на 2021 рік проведення аудиту використання коштів Фонду боротьби з COVID-19 у 2020 році.

– Ви можете сказати людям, що не дасте вкрасти жодної копійки?

– Не можемо, оскільки це не в компетенції Рахункової. Ми можемо лише потім перевірити і сказати: хто і скільки вкрав, де кошти використані неефективно.

Зараз розкраданню і неефективному використанню коштів, виділених на боротьбу з пандемією, запобігти можуть лише розпорядники. Якщо це обласні державні адміністрації, МОЗ чи НЗСУ, вони повинні перевіряти.

Уряд спростив процедуру закупівель, скасувавши своїм рішенням тендерні процедури. З одного боку, це добре. Адже є ситуації, коли треба щось закупити терміново. Тривалі тендерні процедури передбачають купу документів, витрачання часу – це неефективно. Але з іншого боку, є корупційні ризики. Наприклад, ми бачимо, що респіратори одного ступеня захисту в одній з областей закуплялися за 18 грн, а в іншій – за 160. Один і той самий респіратор і майже в 10 разів дорожчий.

– Як на такі речі реагуєте? Просто фіксуєте?

– Поки що так. Дещо озвучуємо на нарадах у президента, у голови Верховної Ради. Просимо, щоб розпорядники звертали увагу. На такі факти правоохоронці також мають вже реагувати і в разі потреби відкривати кримінальні провадження.

53% коштів ковідного фонду пішло в Укравтодор на будівництво та ремонт доріг, - глава Рахункової палати Валерій Пацкан 02

ВИКОРИСТАНО ЛИШЕ П’ЯТУ ЧАСТИНУ КОШТІВ, ВИДІЛЕНИХ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕНННЯ ГОТОВНОСТІ ЛАБОРАТОРІЙ Й ЗАКУПІВЛЮ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДЛЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

– Всесвітня організація охорони здоров’я прогнозує, що щодня виявлятимуть 7-9 тисяч випадків COVID-19. У нас уже за день  фіксується понад 5 тисяч. Яку суму передбачено в цьому фонді на тестування й попередження захворювання? Чому людям доводиться робити тести за власні кошти в приватних лабораторіях?

– Для забезпечення готовності лабораторних підрозділів і реагування на спалахи COVID-19 й закупівлю засобів індивідуального захисту для медичних працівників МОЗу із Фонду боротьби з COVID-19 виділено 3 млрд грн. За фактом використано лише п’яту частину цих коштів – 600 млн грн, в тому числі доплати працівникам цих центрів.

– Чому так мало? Ми ж усі бачили, як волонтери, бізнесмени, політики закуповували для медиків ті самі захисні костюми…

– Це вже питання до тих розпорядників коштів, хто безпосередньо здійснює ці закупівлі. Кошти спустили зверху, і вони повинні їх використовувати за призначенням.

– А як їх розподіляли? З огляду на попит чи пропорційно кожній області?

– Можу сказати, що було розподілено між усіма областями. Про методологію розподілу слід запитувати в МОЗ. Пам’ятаю, що під час погодження виділення коштів у бюджетному комітеті деякі народні депутати ставили таке запитання представникам МОЗ.

– Чи правильно я вас зрозуміла, кошти на безкоштовне тестування передбачено, але люди вимушені робити тести за власні гроші?

– З Фонду COVID на закупівлю тестів та розхідних матеріалів кошти виділені. А далі це питання до розпорядників.

– НЗСУ виділено 16 млрд грн на так звані “ковідні пакети”. Рахункова палата перевіряла, яку суму з цих коштів використано і наскільки ефективно?

– У квітні змінами до державного бюджету збільшили на 15,8 млрд грн видатки за бюджетною програмою МОЗ для Національної служби здоров’я на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Це кошти на лікування “ковідних пацієнтів”, доплати медикам та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації COVID-19. НСЗУ має 4 “ковід пакети”, відповідно до яких здійснюється виплата коштів. Детальніше з усіма видатками можна ознайомитися на дешборді, який розробили спеціалісти Рахункової палати спільно з волонтерами.

Станом на 9 жовтня з цієї програми використали вже 3,7 млрд грн. Але наголошую, що це не кошти “ковід фонду”, це кошти держбюджету, які виділили окремо НСЗУ.

53% коштів ковідного фонду пішло в Укравтодор на будівництво та ремонт доріг, - глава Рахункової палати Валерій Пацкан 03

– Які відомства виявилися лідерами у використанні коштів із “ковідного фонду”? Кому розподілили найбільше?

– 35 млрд (53% від загального обсягу фонду) – “Укравтодору” на будівництво та ремонт доріг державного значення. Це рішення Верховної Ради. На початок жовтня використали понад 13,6 млрд грн.

14,3 млрд грн (22% фонду) – МОЗ. З них на підвищення надбавок і доплат медичним працівникам – 6 млрд грн, закупівлю обладнання для приймальних відділень опорних лікарень – 5,3 млрд гривень. Однак станом на 9 жовтня на ці цілі використано 2,5 млрд грн, або 17% загального обсягу виділених коштів.

– За якими програмами кошти ще не використано?

– Йдеться про три програми станом на 9 жовтня на суму 5,6 млрд грн. Про першу на 5,3 млрд грн я вже сказав. Ще одна – 161 млн грн – це кошти, виділені для Державної митної служби для доплат працівникам митної служби. І 100 млн грн – закупівля апаратів ШВЛ.

– В ефірі “Українського радіо” ви заявили, що з коронавірусного фонду не закупили жодного апарату ШВЛ. Ця заява викликала шалений резонанс. Відтоді щось змінилося?

– Наступного дня уклали контракт на 42 млн грн. Мене це тішить. Йдеться про шведські апарати ШВЛ. Сподіваюся, що найближчим часом їх буде поставлено.

Ще частина договорів на підписанні. Потрібен був “чарівний пендель” – і воно потихеньку пішло.

– Підняли ви бучу цією заявою…

– Я то бучу підняв, але, як з’ясувалося, скільки ворогів тепер маю. Хто мені тільки не дзвонив…

53% коштів ковідного фонду пішло в Укравтодор на будівництво та ремонт доріг, - глава Рахункової палати Валерій Пацкан 04

“У НАС БУЛИ ПЕВНІ НЕПОРОЗУМІННЯ В ЧАСТИНІ ВІДІЛЕННЯ КОШТІВ З ФОНДУ НА ДОРОГИ, АЛЕ КОМІТЕТ ПРОГОЛОСУВАВ”

– Пане Валерію, ви досвідчений політик. Можете пояснити, що це за дивний розподіл грошей?

– Якби я був не головою Рахункової палати, а чинним політиком, тоді б вам пояснив. Так можу сказати лише одне: депутати за це проголосували.

– Тобто ми маємо ситуацію, коли люди не можуть зробити тест, потрапити у лікарню, вимушені ліки купувати своїм коштом, а ми компенсуємо видатки на що завгодно, окрім самої медицини.

– Це ви сказали.

– Не погоджуєтеся?

– Я багато з чим погоджуюсь і багато з чим не погоджуюся. Але моє завдання – чітко фіксувати цифри та сприяти ефективному використанню коштів. Своє бачення я висловлюю на засіданнях бюджетного комітету Верховної Ради.

– Намагалися їм донести абсурдність такого розподілу?

– У нас були певні непорозуміння в частині виділення коштів з Фонду на дороги, але комітет проголосував. Мої зауваження надані під стенограму.

Я на кожному засіданні комітету, коли йдеться про перерозподіл коштів, завжди кажу: чому ми зараз під кінець року перекидаємо гроші з однієї програми на іншу? Або це було неякісне планування, або ці гроші нам треба наприкінці року використати. Найбільша проблема українського бюджету – це планування. Наприклад, якщо ми проводимо контрольні заходи і кажемо, що те чи те міністерство не використало на ті чи інші програми кошти, для чого їм надавати їх знову на наступний рік?

– Окрема тема – це доплати медикам. Наприклад, мені незрозуміло, чому виділили спочатку на доплати тим, хто працює у державних закладах, а лише згодом – і тим, хто в комунальних.

– Мені теж незрозуміло. У нас була дискусія з прем’єр-міністром щодо цього. Запитував у нього, чому спочатку виділили на державні заклади і не виділили на комунальні. Це ж несправедливо. Дві поруч лікарні – одна державна, інша комунальна, один медик отримує доплату, інший – ні. Зараз це виправлено. Медикам комунальних закладів з бюджету вже оплатили 1,8 млрд грн і з кожним днем ця цифра зростає.

– Якщо почитати дописи у соцмережах, то мало хто з медиків реально отримує обіцяні кошти, незалежно від того, де працює.

– Це питання слід розділити на дві частини. Перша – йдеться про медиків, які працюють в опорних закладах охорони здоров’я. Вони мають отримувати доплати з травня. НСЗУ справно переказує кошти цим медичним закладам. Далі – справа виключно порядності керівника установи. Ми спеціально відкрили доступ усім охочим до нашого дашборду з платежами НСЗУ лікарням. Щоб не було спекуляцій з цього питання.

Друга – в липні уряд ухвалив рішення про здійснення з 1 вересня до 31 грудня 2020 року доплати до зарплати медикам та іншим працівникам комунальних закладів охорони здоров’я, та тих, що належать до сфери управління МОЗу та надають допомогу хворим на COVID-19. На ці доплати із Фонду виділили 5,9 млрд грн. Ще раз хочу зазначити, що здійснення цих доплат передбачено Урядом із вересня. На 9 жовтня уже виплатили 1,8 млрд грн, або 30% від запланованої суми.

– Ви сказали, що частину коштів виділено на амбулаторії. На що саме? В яких регіонах? Які суми?

– У липні виділили 1,7 млрд грн із Фонду COVID-19 Мінрегіону для розподілу між місцевими бюджетами на реконструкцію, капітальний ремонт приймальних відділень в опорних закладах охорони здоров’я у госпітальних округах. Уряд визначив 212 таких опорних медзакладів. Ці кошти розподілили між 24 областями і на 1 жовтня повністю перерахували. Тоді ж, у липні, виділили 5,3 млрд грн із Фонду боротьби з COVID-19 МОЗ на закупівлю обладнання для приймальних відділень цих закладів. Зокрема систем ендоскопічної візуалізації для операційних блоків, томографів. Паспорт бюджетної програми затверджено міністерством лише 24 вересня. Тому на 5 жовтня видатки не проводилися.

Хоча слід зазначити, що ДП “Державні медичні закупівлі” уже оголосило 9 тендерів на загальну суму 2 млрд грн на придбання 48 новітніх рентгенівських систем та 20 комп’ютерних томографів.

53% коштів ковідного фонду пішло в Укравтодор на будівництво та ремонт доріг, - глава Рахункової палати Валерій Пацкан 05

– А що з концентраторами кисню, потреба в яких, як заявили в МОЗ, становить 12 тис. штук? Їх будуть закуповувати? Була інформація, що заявки на них не подавалися. На це ще є кошти?

– По-перше, лікарні, в яких лікують пацієнтів з COVID-19, самостійно здійснюють закупівлю кисню й кисневих концентраторів. Станом на 6 жовтня провели тендери за спрощеною процедурою на закупівлю медичного кисню та кисневих концентраторів на 185 млн грн, з яких на 99 млн грн – кисневих концентраторів. Оплачено через казначейство за травень-жовтень 109 млн грн. Такі видатки здійснили понад 700 установ і організацій, і вони відбуваються практично щодня. Найбільше кисню придбала Міська клінічна інфекційна лікарня Одеської міської ради – на 7,3 млн грн.

По-друге, кошти, витрачені лікарнями на медичний кисень, відшкодовуються їм Національною службою здоров’я України. Оскільки кисень входить в тариф НСЗУ на лікування хворих на COVID.

По-третє, 9 жовтня Уряд ухвалив рішення, а бюджетний комітет погодив виділення 571 млн грн для закупівлі кисню закладами охорони здоров’я.

– Волонтери змушені постійно збирати кошти на кисневі концентратори.

– Нам про це також відомо із масмедіа.

– Рахункова палата у подальшому зможе перевірити, що фактично закупили? Бо ж на папері може бути одне, а насправді – інше.

– Ми стовідсотково перевіримо, що закуповується за державні кошти. Потім побачимо, що справді придбали. Будь-яке підприємство, прекрасно розуміє, що якщо воно не виконає постачань за угодами, то нестиме відповідальність.

53% коштів ковідного фонду пішло в Укравтодор на будівництво та ремонт доріг, - глава Рахункової палати Валерій Пацкан 06

“ПОЛІЙЦЕЙСЬКІ НЕ В МЕНШІЙ ГРУПІ РИЗИКУ, НІЖ ЛІКАРІ”

– Якщо виплати медикам люди підтримують, то коли йдеться про виділення коштів для поліцейських, це викликає негативну реакцію у суспільстві. А Ви як до цього ставитеся?

– Поліцейські не в меншій групі ризику, ніж лікарі. Тому що вони не знають, з ким контактують.

Коли лікарю привозять хворого із симптомами, він розуміє, що повинен вдягнути захисний костюм. Тоді є ймовірність не заразитися.

Поліцейський же контактує з усіма і не знає, хвора людина, чи ні. Я, наприклад, думав сьогодні скасувати інтерв’ю, тому що у нас 17 підтверджених випадків коронавірусу, 20 людей на самоізоляції, деякі чекають результатів тесту. У нас такого не було з початку пандемії.

– Ви ніяк не зможете вберегти людей, якщо вони ходять на перевірки.

–У них сім’ї. Невідомо, хто де працює, хто де був – у ресторані, в товариша, в батьків. Цього року було заплановано 80 контрольних заходів, “закрили” – 37. Максимум ще 25-30 “закриємо”, решту доведеться переносити на наступний рік.

Кілька тижнів тому наші аудитори прийшли з перевіркою до Державної податкової служби, а там спалах COVID-19. Відкликали. Тому що найголовніше – вберегти людей.

Не зупинили роботу, але ефективність не така, якою була раніше.

Завершили перевірку Верховної Ради, ЦВК.

– Кабмін почали перевіряти?

– Групу сформовано, чекаємо, якою буде там динаміка щодо захворюваності. Будемо виходити.

Верховна Рада не перевірялася жодного разу від початку незалежності. Ми взяли два скликання – з 2013 року по 2019. Є низка порушень.

– Можете назвати ключові?

– Можу розповісти, які кошти було виділено на які напрями. За ці роки використано 7, 7 млрд грн коштів державного бюджету та майже 114 млн грн з місцевих бюджетів. 51% витрачено на законотворчу діяльність. 44% – обслуговування та організаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення Верховної Ради. Ще 5% одразу на три аспекти – це фінансова підтримка санаторно-курортного комплексу, висвітлення діяльності парламенту через ЗМІ, розвиток електронного урядування. Надали свої рекомендації і низка з них вже виконуються. Будемо надалі відслідковувати й інформувати суспільство.

– Побачили, де вкрали гроші?

– Багато чого обачили.

– Розкажете?

– Ми чітко зафіксували, де є порушення бюджетного законодавства, де є неефективне використання коштів.

Ну, наприклад, встановили, що в Управлінні справами Апарату Верховної Ради, а також на підпорядкованих підприємствах на 1 січня 2020 року значилося нерухоме майно загальною залишковою вартістю понад 2,4 млрд грн та транспортні засоби – на 19,8 млн грн.

З’ясували, що відсутня належна державна реєстрація речових прав на 70% інженерних споруд та близько 61% будівель, а на 5,7% загальної площі земельних ділянок відсутні правовстановлюючі документи на право постійного користування ними.

На кінець 2013–2019 років не використали понад 475 млн гривень. Через відсутність своєчасного ініціювання перерозподілу бюджетних асигнувань.

– Передаватимете матеріали правоохоронним органам?

– Так.

– Чи вдалося з’ясувати, чому так і не змогли запустити у роботу сенсорну кнопку? Де витрачені гроші й хто за це несе відповідальність?

– Це політичне рішення. Не хочу його коментувати. Ця сенсорна кнопка могла б працювати ще з 2012 року. Коли я вперше став народним депутатом у 2012 році, ми тоді вже тестували сенсорну кнопку.

– Тобто там немає фінансового підґрунтя чи технічних проблем?

– Програму “Рада” модернізували декілька разів. Майже кожне скликання намагалися її запустити. Візьміть інтерв’ю у трьох голів Верховної Ради, вони вам дещо розкажуть.

– Національна поліція не просила у вас матеріали аудиту, оскільки вони проводять розслідування щодо сенсорної кнопки?

– Поки що ні.

– Що перевіряєте в Державному бюро розслідувань? За який період?

– Термін проведення цього контрольного заходу продовжено в зв’язку з тим, що член Рахункової палати, який його починав, пішов на пенсію. Тепер за цей аудит відповідає інший член. Ми перевіряємо центральний апарат ДБР і окремі територіальні підрозділи. Думаю, до кінця року впораємося. Перевіряємо все: заробітну плату, матеріально-технічне, програмне забезпечення. Але аудит не завершився, тому не можу озвучувати жодних цифр.

“Є СУДДІ, ЯКІ МІСЯЦЯМИ ЧЕКАЮТЬ ПЕРЕВЕДЕННЯ, НЕ ЗДІЙСНЮЮТЬ ПРАВОСУДДЯ, АЛЕ ЇМ ПЛАТИТЬСЯ ВИНАГОРОДА”

– Державна судова адміністрація постійно заявляє про недофінансування. Чи перевіряє Рахункова палата, скільки коштів виділяється на суди і як їх використовують?

– Так, перевіряли як витрачаються кошти на діяльність апеляційних загальних судів. Аудит був за 2018-2019 роки. На здійснення правосуддя використали 4,7 млрд грн коштів. А було виділено 4,85 млрд.

– Чому?

– Одне з проблемних питань – довготривалі процедури з переведенням суддів під час ліквідації судів. На початок 2020 року у нас не вистачало третини суддів. Окрім того, є проблеми з матеріально-технічним забезпеченням і тих суддів, які вже працюють. Такі речі гальмують саму судову реформу. З першого жовтня 2018 по 1 січня 2020 року виявили надлишкові непродуктивні витрати на виплату суддівської винагороди. Тобто є судді, які місяцями чекають переведення, не здійснюють правосуддя, але їм платиться винагорода.

– Хто винен? ВРП чи проблема у ВККС, яку ліквідували?

– Перед тим, як ліквідовувати, треба щось було створити. А так лише зупинили суддівську реформу. Наведу вам приклад. Гранична чисельність суддів у новостворених апеляційних судах – 964 особи. Та коли ми проводили аудит, було всього 640 суддів, трохи більше 66%. Тому існує проблема з розглядом справ. На початок 2020 року через брак кадрів у судах не розглянуто 50 тисяч справ.

– Ви заявляли: “У 2020 році ми візьмемося за важковаговиків. Адже сьогодні чи не перед кожним громадянином України постає питання, наскільки ефективно органи влади використовують бюджетні кошти як на свої потреби, так і на реалізацію реформ”. Яку з реформ, за результатами перевірки, можна вважати найбільш успішною, а яку – провальною, і чому?

– Реалізація будь-якої реформи – тривалий процес. І сподіватися на одразу ідеальне впровадження, – марно. В реалізації кожної реформи можна знайти недоліки. Але це не означає, що їх не треба проводити.

Під час кожного аудиту ми фіксуємо неефективне витрачання коштів. Але завдання Рахункової палати в тому і полягає, щоб вказати нашим об’єктам на ці недоліки та запропонувати шляхи їх усунення. Адже, гроші, які витрачаються, в тому числі і на реформи – це переважно кошти платників податків, а отже кожного з нас.

Наведу приклад, минулого року Рахункова палата перевірила понад 600 об’єктів. Це – понад 760 млрд грн. Виявили порушень майже на 50 млрд грн.

Це порушення бюджетного законодавства, неефективне управління і використання коштів, порушення при адмініструванні дохідної частини держбюджету.

Так от, найбільше з них припадає на медичну та соціальну сфери – майже 14,5 млрд грн.

Перша і головна реформа, яка повинна бути реалізована, – антикорупційна. Від неї залежить ефективність і інших реформ.

53% коштів ковідного фонду пішло в Укравтодор на будівництво та ремонт доріг, - глава Рахункової палати Валерій Пацкан 07

“У БАГАТЬОХ КРАЇНАХ ПЕРЕВІРЯЮТЬ КОШТИ, ВИДІЛЕНІ НА ДОПОМОГУ ЛЮДЯМ, БІЗНЕСУ”

– Щодо будівництва доріг на кошти з “ковідного фонду”. Ви сказали, що процедури максимально спрощено, тендери не проводяться. Тобто місцева влада вирішує, якій фірмі скільки дати грошей? На цьому можна робити якісь схеми?

– Укравтодор відслідковує усіх цих підрядників і перевіряє якість робіт. І це їня відповідальність.

Ми їх також відслідковуємо. Відразу після початку карантину фахівці Рахункової палати почали моніторити видатки на боротьбу з COVID-19. Робимо все, щоб ідентифікувати можливі ризики, зокрема й неефективного використання коштів. Систематизували та візуалізували інформацію в єдиний дашборд. Посилання на нього – на нашому офіційному вебпорталі. Там оперативні дані про видатки, спрямовані розпорядниками та одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів на боротьбу з COVID-19.

– А як ви створювали цю програму?

– Написали спеціальний програмний код, запустили наприкінці квітня. В бюджетному комітеті не вірили, що ми це зробимо, але нам вдалося.

Кожна держава в той чи інший спосіб виділяє кошти для боротьби з пандемією. Зараз ми з нашими міжнародними партнерами напрацьовуємо методологію й стандарти перевірки цих коштів. Хочу трохи похизуватися: Рахункова йде попереду в цих питаннях. Програма працює, вона є на сайті, будь-хто може зайти і подивитися, як витрачаються кошти державного та місцевого бюджетів на боротьбу з епідемією.

– Скільки коштує сама програма?

– Її створено без використання жодної бюджетної копійки.

– Коли комунікуєте з колегами з інших країн, вони розповідають на що витрачаються ці кошти, що перевіряють?

– Скрізь по-різному. Десь, наприклад, є просто пряма субвенція на медицину. В багатьох країнах перевіряють кошти, виділені на допомогу людям, бізнесу. Деякі країни ставлять питання про те, а чи справді бізнес використав ці кошти за призначенням.

– Нам немає що тут перевіряти, держава бізнес не підтримала. Загалом інші країни великі кошти спрямовують на підтримку людей і бізнесу, на боротьбу з коронавірусом?

– У десятки разів більше, ніж у нас увесь “ковідний фонд”. Але важливий не тільки обсяг коштів, а й їх ефективне використання, безпосередньо на боротьбу з пандемією.

– Якби ви могли розпоряджатися такими коштами, віддали б на дороги?

– Гарною дорогою швидка їхатиме краще і швидше. Не дивіться на мене так. Як ви запитуєте, так я вам і відповідаю (посміхається, – авт.). Якщо серйозно, то я віддав би всі кошти на боротьбу з пандемією.

Щодо доріг, то давайте шукати позитив. Дай Бог, щоб їх побудували, здали в експлуатацію, а кошти було витрачено за призначенням. Але не потрібно забувати й про інше – дай Боже, щоб нам вистачило коштів на боротьбу з пандемією. Якщо ми зможемо стримати поширення вірусу і вберегти людські життя, та водночас побудувати дороги, – це буде плюсом.

– Де ще є больові точки, на які я не звернула уваги?

– Як на мене, потрібно закупати якісніші тести, робити їх доступними. Коли в нас похворіли люди, серед яких і ті з ким я контактував, довелося робити тест. Лікар питає: “У вас горло болить? Температура є? Нюх пропав?” Кажу, що жодних симптомів. Тоді йдіть і заплатіть. Я мушу показувати приклад. Пішов заплатив і зробив. Та змусити людей робити платні тести не можу.

З огляду на зростання захворюваності коштів ще використано не дуже багато. Навіть якщо врахувати, що пандемія починає прогресувати, наразі коштів у Фонді вистачає, їх просто треба раціонально використовувати.

53% коштів ковідного фонду пішло в Укравтодор на будівництво та ремонт доріг, - глава Рахункової палати Валерій Пацкан 08

– Досить, щоб тестувати і лікувати людей?

– Так, і для того, щоб лікувати, й у деяких моментах аби запобігти поширенню хвороби.

– Чому ж у людей просять кошти в лікарнях на лікування?

– Даруйте, але я не можу відповісти на це питання.

– Ви згадали про ворогів. Загалом багато нажили на цій посаді?

– Коли я йшов на цю роботу, розумів, що друзів у мене не додасться. Але я хочу виконувати її чесно. Є цифри, я вам їх озвучую. У політику втручатися не хочу, бо був політиком до зайняття цієї посади. Потім для себе визначив, що 6 років у мене політичні канікули. Хоч певною мірою там було легше і краще. Тепер новий досвід, нові знання.

– У політику плануєте повертатися?

– Чекайте, ще зарано, в мене є ще 3 роки. Не знаю, побачимо, якою буде ситуація в країні. Хочу принести користь державі на цій посаді. Про Рахункову палату ніхто не чув до моменту мого приходу. Ми почали показувати реальні цифри, тому я став ворогом для багатьох. У мене є стандартна фраза: не шукайте в мені ворога – шукайте партнера. Якщо міністр приходить до нас на звіт, відверто кажу: я ж тобі роблю добре, показую, де в тебе проблеми. Як тобі ту чи іншу проблему розв’язати. Де в тебе когось треба вигнати, а де – взагалі посадити.

Хтось до цього нормально ставиться, хтось – ні. Є в нас багато таємних звітів, де хочеться криком кричати. Та закон про державну таємницю не дозволяє оприлюднювати інформацію.

Тетяна Бодня, “Цензор.НЕТ”

Фото: Катерина Лащикова, для “Цензор.НЕТ”

Про Захід