Сливки, бистриці, угорки – усе це про найпопулярніший на Закарпатті вид слив, які ростуть чи не в кожному домогосподарстві.
Цьогоріч природа нас неабияк балує, урожай слив просто неймовірний і часто постає питання: а що з ними зробити? Звичайно леквар! Сьогодні приготувати його в домашніх умовах хоч і складно, але цілком можливо. Однак на Закарпатті збереглися традиції готувати сливовий леквар на відкритому вогні у величезному казані. Тут сливи виварюють так, аби готовий продукт можна було ледь не нарізати скибками. І смачний він настільки, жодна нутелла не порівняється.
Варити понад добу, періодично помішувати і складати кубик Рубика
Або читати, співати чи спілкуватися. Головне – не заснути. Варити леквар зі сливок у казані на вогні – спогад більшості закарпатців, які жили в селі або гостювали на канікулах.
«З процесом варіння леквару я стикався в дитинстві – його майстерно готувала рідна тітка з села Астей. Звісно, до творчого кулінарного процесу мене, 12-14-річного не підпускали, а от годинами смикати той важіль, яким перемішувалися сливи в казані – будь ласочка, дитинко. Зрозуміло, що в рамках цього нехитрого процесу доводилося самому знаходити собі розваги. Читати я любив, тож саме в процесі подужав усього Фенімора Купера та Жюля Верна з домашньої бібліотеки. А ще – навчився збирати кубік Рубіка, що саме тоді набирав популярності. Купив угорський молодіжний журнал «Фюлейш», там друкували формули складання, які здавалися мало не чаклунськими заклинаннями. Так і навчився. Хоча тітка за це сварилася – все ж доводилося відволікатися, кидати той важіль, а тим часом леквар міг підгоріти. «Краще вже читай, ніж ту коцку крутити», – буркотіла вона і намагалася сховати від мене журнал. Зате взимку гомбовці з лекваром – це справжня насолода. Зуб даю», – поділився солодкими спогадами журналіст Костянтин Черкай.
З доступом газу до більшості осель все менше господинь варять леквар на відкритому вогні. Однак ця традиція добре збережена у селах Берегівщини. Ба більше, 24 серпня у селі Геча відбудеться «Сливовий фестиваль», де справжні господарі змагатимуться у вправності зварити найкращий леквар.
Засушити на узвар? Без питань!
Щоліта це головний девіз ужгородки Ірини Янюк. Дівчина експериментує з фруктами та ягодами без винятку. «Сушку ми купили для грибів. Потім на дачі стався великий урожай яблук і груш. А ще купили ящик слив, з’їсти не осилили і рятуючи їх, поклала сушити. Сушили для компотів і просто гризти, а потім я настільки втягнулась в цей процес, що почала сушити все підряд. Сливка в нас відносно молода і невелика ще, але досить рясна цього року. Сушених вийшло десь 2,5 кг, висушені сильно, не так як продають (йдеться про чорнослив, прим. ред). З них компот дуже класний. Найкраще для сушки полуниця, яблука, груші, сливи, абрикоси. І головне вони займають мало місця», – поділилася досвідом ужгородка.
Закарпатський ткемалі з грузинським присмаком
Так, ми знаємо, що одну з родзинок грузинської кухні готують зі слив сорту ткемалі і свіжої зелені, але це не жодним чином не заважає нам експериментувати. Інтернет переповнений чудовими рецептами соусів зі слив, які ідеально пасують до запеченої курки, індички, свинини, телятини чи баранини.
Редакція Прозаходу вирішила один з них перевірити. Орієнтовно два кілограми слив ми промили, почистили від кісточок, залили водою і проварили. Води брали стільки, аби покрити сливи і максимально розварити. Далі нашу суміш ми протерли через сито, аби позбутися шкірок. Помішуючи, варили ще десь 30-40 хвилин на невеликому вогні, аби випарити зайву вологу і досягти консистенції соуса. Майже наприкінці процесу ми почали додавати спеції: хмелі сунелі, паприку, сушений часник, коріандр, цукор, сіль. Трави з розрахунку чайна ложка на кілограм, коріандр – кофейна, сіль і цукор за смаком. Нашу пряну суміш ми варили ще близько 20 хв. на невеликому вогні, а далі розлили у стерильні баночки і закрутили.
Свій соус ми тримаємо у холоді. Якщо ви плануєте зберігати його у шафці – треба ретельніше попрацювати з консервантом. В оригінальному рецепті дають багато гострого перцю і солі. Однак цей соусі настільки смачний, що не встигає псуватися. До того ж, ви завжди можете додати й інші улюблені прянощі, або заморозити сливи і готувати його взимку за потреби.
Звичайно, є ще один чудовий продукт, який на Закарпатті роблять зі слив. Згідно Закону ми його рекламувати не дуже можемо, але ви точно дізнаєтеся, що це, якщо запитаєте будь-якого закарпатського угорця: що учинити файного зі сливок?
Писала і готувала Вікторія Жуйко, спеціально для “Про Заходу“
