Традиції до Успіння: Де під стріхою висить калина – туди можна засилати сватів

Опубліковано:

Завтра, 28-го серпня, у християн східного обряду закінчується двотижневий піст – Спасівка, і вони відзначатимуть одне з найбільших свят церковного календаря Успіння пресвятої Богородиці. У народі це свято ще називають Першою Пречистою, або просто Успіння.

Оскільки протягом осіннього періоду є три “Пречисті”. Про них у народі говорили: “Перша Пречиста жито засіває, друга – дощем поливає, а третя снігом покриває”. Тобто саме в період Першої Пречистої відбувається посів озимих.

Після Першої Пречистої дівчата в селі вже звільняються від тяжкої роботи. Приповідка каже: “Прийшла Перша Пречиста – стає дівка речиста”, мовляв, багато говорить, бо вже немає роботи. Скрізь по селах уже зібрано й обмолочено хліб, а тепер починається осіння сівба. З обжинкових колосків, з пшеничних віночків виминають зерно і, розсіваючи його, примовляють: “Роди, Боже, і благослови!”.

В період Першої Пречистої в садах відбувається збір врожаю. Залишаються тільки “зимові” сорти яблук та деякі сорти груш. Оскільки до Успіння годилося закінчити всі найосновніші польові роботи, то, якщо з якихось причин хтось не встиг цього зробити, організовувались громадські толоки.

На Закарпатті після цього свята вже розпочинався вільний випас худоби на всіх полях.

У давнину осінній засів відбувався досить урочисто: підготувавши до сівби насіння, господар брав жменьку збіжжя з обжинкового вінка та залишки зерна, прибережених од новорічних посівальників, змішував їх у засіку з рештою, примовляючи: “Руками діда сію в мішок, щоб його руками сіяти в полі”. Потім лантухи з насінням переносив з комори на віз. При цьому обов'язково мали бути присутніми всі члени родини. Виряджаючи в поле господаря та помічників, дружина давала торбинку з полуденком. У полі господар розстеляв рушник або скатертину, розкладав наїдки. Всі присідали на зняті з воза мішки. Після цього господар поля символічно скроплював їх свяченою водою, розв'язував мішок і наповнював коробок зерном. По закінченні роботи найменшому синові годилося обсіяти зерном батька, а той у свою чергу скроплював збіжжям юного помічника і коней, приказуючи одну з різдвяних колядок.

Закінчивши, господар прощався з полем до наступного року. При цьому годилося залишити в кожному мішку по кілька зернин “на розплід”

З першою Пречистою пов'язаний ще один цікавий обряд – заготівля калини. Шанували її не лише за плоди, вона виконувала символічну роль у багатьох обрядах, зокрема в поховальних і весільних.

Проводжаючи людину в останню путь, труну обвивали її цвітом або кетягами; калина прикрашала весільний коровай, нею оздоблювали вінець молодої, як ствердження дівочої недоторканості і цнотливості.

Власне після Успіння Пресвятої Богородиці господарі, що мають дорослих дітей, готуються до весільного сезону.

Усі знали: де під стріхою висить калина – туди можна засилати сватів. Тому, починаючи з Пречистої, дівчата постійно ходили в “похід по калину”. Але найчастіше відбувалося це на Успіня Божої матері.

У цей період відбувалися зговори, оглядини, заручини, яких з нетерпінням чекали дівчата. Тому й казали “Старости на Пречисту – в хаті речисто” чи “Як прийде Пречиста – стане дівка речиста”.

Після Успіння вже починається “молоде” бабине літо, що триває до 11 вересня. Якщо о цій порі гарна погода, то “старе” літо обов'язково має бути непогідним.

А 29-го серпня уже й приспів третій Спас, або після свято Успіння. Ластівки уже приготувались до вирію. Якщо побачите, що й журавлі знялись на крило, то це віщує ранню зиму.

“Про Захід”

Про Захід