Мета дослідження – вивчення можливостей розвитку Ужгорода в існуючій суспільно-політичної ситуації наближення місцевих виборів. Польовий етап дослідження проводився з 24 липня по 1 серпня 2020 року. Опитування відбувалося в формі стандартизованого особистого інтерв‘ю. Вибіркова сукупність є репрезентативною для виборців міста Ужгород. Загальний обсяг вибірки складає 560 осіб. Респонденти відбирались районованим квотним методом по 12 районах міста Ужгород. Статистичний аналіз зібраних даних здійснений за допомогою спеціалізованого пакету обробки статистичних даних – PSPP.
Принципово важливим стала відповідь на питання щодо гордості за своє місто. Дві третини респондентів відчувають гордість за місто. Частіше це підтверджують жінки (73,21%). Серед тих, хто не відчуває гордості за місто – респонденти старші 60 років ( 8,44%).
Дуже чуттєве для ужгородців питання, про зміну старої бруківки асфальтом, виглядає не таким однозначним, як про це можна почути у ЗМІ. Головні прихильники заміни бруківки асфальтом – молоді люди 18-35 років (32,64%), робітники (33,65%) та мешканці мікрорайону Боздош (53,85%).
Перспективи розвитку міста пов’язані з працевлаштуванням молоді. Але більшість ужгородців (57,85%) однозначно визнає, що сучасна молодь шукає працевлаштування за межами Ужгорода.
Чому так відбувається – потрібно спитати у керівництва нашого міста.
Чи готові ужгородці 25 жовтня проголосувати за чинну владу чи все ж спробують її змінити. Результати опитування показали, що змагання розгорнуться між 3-4 кандидатами. Троє з них – це молоді люди, але мінімальне лідерство поки що утримує діючий голова міста. Треба віддати належне і минулим керівникам, які не були внесені в анкету, але певний відсоток ужгородців дописав їх прізвища додатково.
Загальний рейтинг кандидатів на посаду голови міськради Ужгорода
Оголошення про загальний рейтинг кандидатів на посаду голови міськради Ужгорода серед всіх респондентів викликало першу реакцію: «Не може бути». Частина ужгородців активно стверджувала, що рейтинги Віктора Щадея у два рази більше за інших. Насправді, при розрахунку рейтингу кандидатів на посаду голови міськради Ужгорода, серед тих, хто визначився та має намір голосувати, Віктор Щадей поступається не тільки Олександру Білаку, але й Андрію Півню та Віктору Петрову.
Чому та за рахунок чого це відбувається? Найпростіша відповідь – це мобілізація електоратів. Найвища мобілізація (обов’язково братиме участь у голосуванні) виявляється в електораті Андрія Півня і складає 81,82%, а найнижча – у Віктора Щадея (33,87%). Тому, при реальному голосуванні голоси будуть перерозподілятися на користь кандидата, чий електорат більш активний та мотивований.
Більш глибокий аналіз показує, що більш мотивованими є виборці, які очікують від свого кандидата «відкриття або ремонт дитячих навчальних закладів» (А. Півень) чи «вирішення транспортних проблем» (Б. Андріїв). Очікування виборців В. Щадея спрямовані на заперечення діючої владі (найчастіше використання частки «Не») та «рятування» міста за допомогою збирання сміття. Але ця передвиборча технологія стала занадто очевидною. Голова Закарпатської ОДА швидко відреагував на блокування транспортних комунікацій задля заборони будівництва сміттєпереробного заводу як на передвиборчу технологію, сильно остудив пил «сміттеборців». За результатами нашого опитування, виборці В. Щадея набагато частіше за інших обирають «сірий колір», що за тестом Люшера означає відмову від відповідальності, бажання відсидітися на других ролях («сірі кардинали»).
Якщо аналізувати ще глибше, то з’ясовується, що частина виборців маніпулює за допомогою «логічної пустоти». Типове висловлювання таких виборців: «Господи допоможи, дай хоч раз вибрати НЕ корупціонера». Висловлювання: “Щадей Не корупціонер”, – перетворюється у маніпулятивний прийом завдяки непомірному розширенню області значення поняття за допомогою частки «Не». Для з’ясування маніпулятивності тези потрібно задати питання: «Якщо не корупціонер, то хто?» Як правило, відповіді на це питання немає. Але це також само, як сказати: «Це колір НЕ червоний”. – “А який? Зелений, синій…?” – “ Ні, він просто Не червоний” (Тобто, НІЯКИЙ). Якщо відповіді немає, то ми маємо справу з маніпуляцією свідомістю виборців на підставі «логічної пустоти» або штучного «переривання логіки мислення». Ефект від цього маніпулювання подібний відомому ефекту “звуженої свідомості”. Пройшли роки, виборці стали розуміти що ними маніпулювали і пішли в «сіру зону» безвідповідальності.
Другою «сенсацією» опитування стало зростання рейтингу ОПЗЖ. Опитування показало, що правляча партія таки втрачає свій рейтинг. Відбувається певне «перетікання» виборців до опозиційних партій. Дуже багато протестного електорату, але є і такі, які шукають нові партії регіонального масштабу.
Загальний рейтинг політичних партій
Але якщо прибрати всіх хто проти всіх партій, ще не визначився та не буде приймати участь у голосуванні, рейтинги дещо змінюються.
Як бачимо, реальна сенсація полягає у зростанні рейтингу партії «Сила і честь» та втрата прихильників партією «ВО «Батьківщина». У цього явища також є свої мотиви. Але це розкажемо наступного разу.
Олександр Пелін
