Процес дерусифікації назв ужгородських вулиць триває. Цього тижня члени міської комісії з перейменування вулиць і площ розглядали пропозиції щодо назв важливих дорожніх артерій – вулиць Гагаріна, Грибоєдова, Достоєвського, Можайського, Тімірязєва і Толстого. Пропозицій було так багато, що з єдиною для кожної вулиці визначитися не могли. Тому до кожної вулиці проголосували кілька пропозицій, а кращу ужгородці зможуть обрати під час громадських слухань.
Почнемо з Гагаріна, точніше з вулиці, названої на честь першої людини, що полетіла у космос. Саме того року, коли відбувся цей політ, у 1961-му, виконком Ужгородської міської ради депутатів трудящих виніс рішення назвати вулицю Дравецьку іменем Юрій Гагаріна. З того часу люди так звикли до цієї назви, що вже ніхто, крім місцевих старожилів, і не пригадував старого ймення вулиці. Хоча, якщо бути до кінця чесними, назва ця була не така вже й стара, оскільки нинішня вулиця Гагаріна довгий час взагалі знаходилася за межами Ужгорода, який закінчувався на місці нинішнього залізничного переїзду в кінці Мукачівської. Лише на початку 1920-х років, тобто сто років тому, вулиця Дравецька почала поступово забудовуватися (до того часу там майже не було будівель, якщо не брати до уваги військовий шпиталь і корчму («Червона корчма», пізніше – «Білий кінь»). На картах же вулицю Дравецьку почали позначати на початку 1930-х років, після того, як вулицю разом із усім районом Болотиною прийняли до складу міста.
Свого часу назва вулиці Дравецької з’явилася за аналогією до інших ужгородських вулиць, які вказують напрям до наступного населеного пункту. Таких у нас є багато: Собранецька, Минайська, Капушанська, Загорська тощо. Мукачівська, до речі, до цього переліку не входить, оскільки історична назва цієї вулиці – Радванська (бо у напрямку наступного населеного пункту, села Радванка), а з «чехословацьких» часів вона звалася не Мукачівською, а Мункачі – на честь відомого художника Мігая Мункачі. Але нині ця вулиця є Мукачівською, і одна з пропозицій членів комісії з перейменування вулиць звучала так: продовжити Мукачівську далі, вздовж усієї вулиці Гагаріна. Рішення це може бути непростим, оскільки одна справа – змінити назву вулиці, а зовсім інша – змінювати всю нумерацію будівель. Тим не менш, за цю пропозицію проголосували і вона буде винесена на розгляд ужгородців на громадських слуханнях.
Другий варіант, за який містяни голосуватимуть на слуханнях, – відновити історичну назву. Пропозицію письменника Андрія Любки про те, аби назвати вулицю іменем Карпатської України не підтримали, тож станом на нині є два варіанти: Мукачівська і Дравецька. Звісно, під час громадських слухань ужгородці зможуть вносити на голосування і свої назви, оскільки висновки комісії мають виключно рекомендований характер.
Вулиця імені письменника і дипломата Олександра Грибоєдова для Ужгорода теж важлива. Саме тут діють міська лікарня, поліклініка, перинатальний центр (пологовий будинок), чимало приватних медичних установ. Здавна гора, на якій знаходяться ці об’єкти, називалася Укропною (угорською – Kaproshegy), таку ж назву – Укропна, отримала на початку 1940-х вулиця, яку в той час почали забудовувати. Укропною вона була до 1955 року, коли рішенням виконкому їй присвоїли ім’я Олександра Грибоєдова.
На засіданні комісії з перейменування вулиць було кілька пропозицій щодо нової назви цієї магістралі. По-перше, звучала пропозиція повернутися до історичної назви Укропна, також пропонували назвати вулицю Медичною, третій варіант –назвати вулицю ім’ям одного з найвідоміших українських лікарів Миколи Амосова, і четверта базувалася на зверненні медичної спільноти міста про вшанування лікаря Володимира Панаіта, котрий понад 20 років очолював акушерсько-гінекологічну службу міста.Саме ці останні дві пропозиції – Амосова і Панаіта – були підтримані голосуванням і будуть винесені на подальше громадське обговорення.
Третя вулиця, перейменування якої розглядали на засіданні, – Федора Достоєвського. Вона знаходиться у так званому Новому районі, бере початок від Капушанської й тягнеться аж до греко-католицької церкви на вулиці Богомольця. Ця вулиця була утворена рішенням виконкому у тому ж 1955 році (вочевидь, того року відбулося велике «очищення» вуличних назв від історичних, натомість з’явилося якраз дуже багато російських назв). Хоча у документі з Державного архіву Закарпатської області йдеться про те, що у 1944 році в місті вже була вулиця Достоєвського – нею назвали стару вулицю Ремісничу або Майстрів (угорською – Mester utca). Чи йдеться про ту саму вулицю – невідомо, тогочасні карти і газети не згадують такої в Ужгороді. Та все однією з пропозицій на засідання комісії з перейменування було назвати вулицю Достоєвського Ремісничою (на голосуванні ця пропозиція не пройшла). З другим варіантом до членів комісії звернувся небайдужий ужгородець, лікар на пенсії Нестор Адамчо. Він прийшов на засідання, аби запропонувати присвоїти вулиці Достоєвського ім’я греко-католицького священника і педагога о. Дмитра Поповича. У 2018 році Нестор Адамчо вже виступав із цією пропозицією на громадських слуханнях, але почутий не був. Цього разу він ще раз прочитав своє звернення, в якому йшлося про те, що священник і доктор канонічного права о. Дмитро Попович, хоч і проживав у Хусті, з Ужгородом був тісно пов’язаний: деякий час викладав у місцевій чоловічій семінарії, був вихователем і духовним наставником Теодора Ромжі, Івана Маргітича, висвячував разом із Августином Волошином будівлю товариства «Просвіта», був членом єпископської Консисторії, зрештою після тривалого ув’язнення у сталінських таборах і смерті невдовзі після повернення, був похований на ужгородській Кальварії. Члени комісії голосуванням цю пропозицію підтримали, вона знову-таки буде винесена на громадське обговорення. Разом із цим варіантом ужгородцям пропонують розглянути назву Шкільна (оскільки з вулицею межує територія ЗОШ № 19). Вулиця з такою назвою, щоправда, вже є в Ужгороді (у мікрорайоні «Радванка»), та незважаючи на це, пропозиція голосуванням була підтримана. Натомість пропозицію від письменника Андрія Любки про присвоєння вулиці імені гетьмана Івана Мазепи відхилили. Таким чином варіанти, винесені на громадські слухання, такі: вулиця о.Дмитра Поповича, вулиця Шкільна.
Четверта вулиця, подана на перейменування, – Олександра Можайського. Ім’ям цього російського морського офіцера, винахідника одного з перших літальних апаратів (так званого парового літака Можайського) новостворена вулиця на межі міста була названа у 1955 році. Ще на минулому засіданні міський депутат від цього округу попросив розглянути побажання мешканців вулиці, котрі під час обговорення цього питання дійшли згоди, що добре було би поміняти ім’я одного авіаконструктора на ім’я іншого – Ігоря Сікорського. Власне, це була єдина пропозиція щодо назви цієї вулиці, тож саме вона буде винесена на громадське обговорення.
Далі переходимо до вулиці Климента Тімірязєва. На жаль, немає точних даних про те, коли ця вулиця була названа на честь російського біолога і чому свого часу її відокремили від вулиці Б. Хмельницького (нинішньої Берчені). Одна з пропозицій на перейменування полягала якраз у тому, аби продовжити вулицю Берчені до кінця нинішньої Тімірязєва, що простягається аж у дачний масив. Так, це знову-таки може викликати труднощі з тим, що доведеться змінювати нумерацію будівель, однак цей варіант вирішено було запропонувати мешканцям міста до розгляду. Другий варіант, поданий від ініціативної групи ужгородців, пропонував ім’я іншого видатного біолога Володимира Вернадського (цю пропозицію теж вирішено було додати для громадського обговорення). А третій варіант запропонували медики обласного центру кардіології та кардіохірургії, котрі хочуть, аби вулиці присвоїли ім’я видатного українського лікаря Миколи Стражеско. Отже, на громадські обговорення будуть винесені такі варіанти: вулиця Берчені, вулиця Вернадського, вулиця Стражеско.
Ну і наостанок – про вулицю Льва Толстого. Історична її назва – Бозош, Бозоська (угорською – Bozos), знову-таки за усталеною традицією називати дороги у напрямку наступного населеного пункту його назвою. Вулицею Бозош можна було дістатися маленького села Бозош (Боздош), звідси і назва. Однак і назву Льва Толстого вже можна вважати історичною, бо змінили її ще за «чехословацьких» часів, у 1928-му, на честь центенаріуму (тобто, сторіччя) від дня народження російського письменника. Ідея належала русофільському Товариству ім. Духновича, члени якого подали відповідне звернення до міської управи.
Нині, під час дерусифікації, навіть «історичність» не може врятувати вулицю Льва Толстого від перейменування. На засіданні комісії було запропоновано багато нових назв (Волонтерська, Мазепи, Скунця, Чендея тощо) і озвучена пропозиція повернути першу – Боздоська. Найбільше, на думку членів комісії, цій вулиці пасувало би ім’я класика української літератури, автора сценарію фільму «Тіні забутих предків» Івана Чендея, тим більше, що цього року місто відзначатиме 100-літній ювілей письменника. Однак родина Івана Чендея не погодилася з такою ідеєю. Присутній на засіданні зять письменника, лікар Іван Трещак повідомив, що родина просить назвати на честь Івана Чендея вулицю, де він прожив 60 років, – Високу. Високої у списку на перейменування наразі немає, а на минулому розгляді цього питання комісія остаточної відповіді не надала, оскільки у деяких членів були сумніви щодо доцільності зміни історичної назви вулиці (цю назву вона мала з 1932 року). Однак з огляду на важливість вшанування Івана Чендея саме цьогоріч, комісія вирішила на прохання родини письменника винести і це питання на громадське обговорення. Тож ужгородцям запропонують проголосувати за: залишення назви «Висока», перейменування на Івана Чендея, розділення вулиці навпіл з тим, аби історична частина звалася Високою, а друга частина, ближче до готелю «Дружба» і будинку письменника, стала вулицею Івана Чендея.
Але повернімося до вулиці Льва Толстого. Після того, як було врегульоване питання з Високою і вшануванням Івана Чендея, члени комісії проголосували за те, аби вшанувати пам’ять іншого видатного літератора – поета і краєзнавця, Шевченківського лауреата Петра Скунця, котрий, до того ж, проживав неподалік, на початку проспекту Свободи. Також достойним для назви цієї вулиці визнали ім’я гетьмана Івана Мазепи. Отже, на громадське обговорення винесуть два варіанти перейменування вулиці Толстого: вулиця Петра Скунця і вулиця Івана Мазепи.
На наступному засіданні члени комісії розглядатимуть варіанти назв для вулиць в районі Гвардійської, Щедріна, Павлова тощо. Також обговорять доцільність включити до списку на перейменування площу Дружби Народів.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»
