Лікарка та обласна депутатка – про роботу в обласній раді, завдання медичної комісії, яку вона очолює, та виклики, які поставила пандемію перед медиками області
Минулої осені обласна лікарка-ендокринолог Ольга Олексик вперше в житті вирішила спробувати себе в ролі політика та взяла участь у місцевих виборах у складі команди партії «Європейська Солідарність» на Закарпатті. Перша спроба виявилася вдалою і Ольга Томівна стала депутатом Закарпатської обласної ради. До того ж колеги довірили їй очолити постійну депутатську комісію з питань охорони здоров’я, тож обов’язків суттєво побільшало. До того ж професійна діяльність теж залишилася – як і до виборів, Ольга Олексик продовжує лікувати пацієнтів та займатися науковою діяльністю.
В цьому інтерв’ю пані Ольга поділилася власними враженнями від депутатської роботи, розповіла про основні напрямки, якими планує займатися медична комісія в 2021 році, а також баченням, як повинна працювати медицина в умовах пандемії коронавірусу, щоб не забути про тих, хто хворіє на інші хвороби.
– Пані Ольго, ви вже три місяці, як депутатка обласної ради. Розкажіть, будь ласка, свої враження від нової діяльності. Що було очікувано, що ні? Чи справдилися ваші уявлення про роботу депутата обласної ради?
Робота в обласній раді – це для мене, звісно, абсолютно новий досвід, оскільки в політиці я вперше. До цього часу в мене була тільки наукова і практична діяльність у якості лікаря. Однак обрання мене депутатом не обмежилося тільки функціями депутата, оскільки від «Європейської Солідарності» я очолила комісію з питань охорони здоров’я, яка сама по собі має величезну відповідальність перед суспільством.
Проблем в медичній сфері області – безліч і щодня виникають нові. Я ввважаю, що вирішення проблемних питань потрібно здійснювати враховуючи насамперед їх приорітетність , медичне і соціальне значення. Це й організація роботи медичних закладів у період пандемії, і їхня координація в умовах медичної реформи та співпраці з Національною службою здоров’я України, підтримка і збереження обласних КНП які є незамінними, унікальними, перспективними для розвитку. Медична комісія облради розбирає всі нормативно-правові моменти, координує роботу та визначає напрямки і пріоритети, розглядає проблемні питання.
Ми є відкриті для всіх і посилили себе дорадчим органом – медичною радою, яка представлена практикуючими лікарями, які є беззаперечними авторитетами своїх напрямках, що дає нам глибше і краще розуміти процеси , які відбуваються в медицині реальному часі, оскільки як пацієнтів пацієнтів і лікарів їм добре відомі. Саме тому моїм першим кроком на чолі медичної комісії стало залучення ширшого кола спеціалістів у галузі медицини до роботи медичної комісії з метою глибокого вивчення питань сфери охорони здоров’я. Я вважаю це дуже хорошим кроком, який посилить роботу медичної комісії, зробить її більш відкритою до чутливою до викликів сьогодення. Якщо ми будемо краще чути лікарів, то через них ми будемо краще розуміти проблеми нашх пацієнтів.
– Про необхідність створення медичної комісії при облраді ви говорили ще під час передвиборчої кампанії. Фактично, це була одна з ваших передвиборчих обіцянок і, як бачимо, досить швидко її вдалося виконати. А як до такої ідеї поставилися самі медики та ваші колеги по облраді?
Ідея для них була дещо неочікуваною, але колеги з комісії у більшості мене підтримали, тому що в принципі більшість членів комісії представляють швидше адміністративний напрямок, вони управлінці, а вузькі спеціалісти можуть нам допомогти у вирішенні нагальних питань і вивчити глибоко суть проблеми, тому що кожен з них розбирається в своїх напрямках медицини. Тому я вважаю, що перед тим, як вирішувати будь-яке питання, треба консультуватися зі спеціалістами.
– А чому, на вашу думку, медичні комісії попередніх скликань не ініціювали створення такої медичної ради?
Думаю, просто зараз ми доросли до цього це моє бачення і я зуміла переконати членів комісії в тому, що це правильно. Тому зараз будемо працювати так. На мою думку, керівництво охорони здоров’я нашої області, якщо припускалося якихось помилок, то саме через те, що не цікавилося думкою фахівців. Я проти такого. Потрібно не просто бути адміністратором, але й керувати, розуміючу проблематику. Щоб її розуміти глибше, треба запросити до дискусії провідних спеціалістів. Лікарі радо відгукнулися, бо відчули, що нарешті й від них щось залежить.
– Як і в минулому році, основним питанням охорони здоров’я залишається боротьба з Covid19. І ситуація виглядає не надто радісною. Зокрема, в Україні досі не розпочалося вакцинування від коронавірусу. Які кроки бачите ви?
Ковід звісно, став великим викликом, якого не очікував ніхто – ні політики, ні суспільство, ні система охорони здоров’я. Щоб подолати його, потрібно застосовувати досвід європейських країн. Щеплення в широкому змісті є одним із тих кроків, які дозволили продовжити життя на планеті та зменшити смертність від небезпечних інфекційних захворювань.
Не можна забувати про туберкульоз, віспу, поліомієліт, інші захворювання, які вдалося взяти під контроль саме за рахунок щеплень. Це величезний еволюційний крок, який не можна заперечувати. На жаль, останнім часом ведеться активна інформаційна кампанія проти щеплень. І ця боротьба має певний успіх. Хоча саме вакцинація – одне з найбільших досягнень медицини минулого століття, що врятувало мільйони людських життів. Саме доказовій медицині і вакцинації ми завдячуємо успішною боротьбою зі всіма попередніми епідеміями, яких було чимало. Тому влада повинна не лише організувати процес і забезпечити якісними вакцинами з рівним доступом для усіх хто цього потребує, але й спростовувати фейки, які стосуються вакцинування, вести роз’яснювальну роботу, переконувати людей в необхідності щеплень. Від вакцинації залежить не лише кількість хворих на коронавірус, але на жаль, кількість смертей від ковіду. Сподіваюся, що здоровий глузд і відповідальність один перед одним переможе у боротьбі з фейками і спланованою дезінформацією.
– Тобто, альтернативи вакцинації немає?
Нам однозначно якомога швидше треба розпочати щеплення. Яку вакцину обирати – це вже інше питання. Я б обрала ту, яка перевірена на європейцях. Це, зокрема вакцини компаній «Пфайзер», «Модерна», «Астразенека». Однак, якщо владі не вдалося домовитися про ці вакцини, є китайська, яка також показує 50-60%, а в окремих дослідженнях 80% ефективності. Це все одно краще, ніж нічого. Я думаю, загальнодоступною безкоштовною вакциною треба якнайшвидше прищеплювати людей, які перебувають у групах ризику – це люди з хронічними захворюваннями, медики, освітяни, правоохоронці і т.д. Це групи, які треба захистити будь-якою ціною, бо вони ставлять у ризиковану ситуацію як себе, так і тих, з ким взаємодіють. Якщо ти працюєш у лікарні, питання чи хочеш вакцинуватися, взагалі не повинно стояти. Ти повинен отримати щеплення. Тим більше, я впевнена, що з часом буде можливість вибрати вакцин, однак без широкого вакцинування цю проблему не вирішити.
– Тим не менше, в медицині є значно більше проблемних питань, ніж коронавірус. Чи можете виділити основні завдання охорони здоров’я Закарпаття на 2021 рік?
Так, ковід став безперечною проблемою №1 у 2020 році, але ж нікуди не поділися захворювання, які були до початку пандемії. Захворювання серцево-судинної системи, онкологія, туберкульоз, цукровий діабет – всі ці хвороби ніби відклали в бік, вони не були в пріоритеті. Зрозуміло, чому так зробили – вся медицина мала напружитися, щоб встояти. І ми це зробили – налагодилася робота у лікарнях, відкрилися спеціалізовані відділення, де надається допомога коронавірусним хворим, лікарні отримали ковід-пакети від НСЗУ. Тобто багато чого вже зроблено.
Тому зараз настав час організувати роботу так, щоб не страждали пацієнти з іншими хворобами. Не можна боротися з одним захворюванням за рахунок іншого. Якщо ковід поширюватиметься й надалі, потрібно визначити перелік лікарень, які лікуватимуть хворих на коронавірус, а іншим мед закладам дозволити лікувати інші хвороби.
Я особисто вважаю, що в обласній лікарні це гальмує роботу і розвиток лікування інших хвороб. Думаю, що центр легеневих хвороб та інфекційна лікарня могли б повністю забезпечити нам лікування від коронавірусу. А обласна лікарня мала б знову запрацювати, як багатопрофільний медичний заклад, що надає допомогу пацієнтам із різними патологіями. Водночас, звісно, потрібно регулярно тестувати лікарів та медперсонал, пацієнтів, щоб не допустити розповсюдження вірусу в лікарнях.
Тобто завдання №1 – пристосовуватися до роботи в умовах ковіду. Це нові умови, які змусять нас працювати уважніше, враховуючи ризики. Але ми повинні продовжувати лікувати ті патології, які ми маємо лікувати вже сьогодні.
Відтермінована госпіталізація – це не вилікувана патологія, яка, як відомо, завжди прогресує. Сьогодні вона піддається лікуванню, а через 6-9 місяців – це вже незворотні зміни, через які можливо навіть втратити життя пацієнта, або отримати інвалідність.
На жаль, зараз ми маємо ріст хворих, які тривалий час не мали доступу до спеціалістів. Все це навантаження було покладено на сімейних лікарів, які й так вкрай зайняті. Ми не можемо покласти на сімейних лікарів і роботу кардіологів, і ендокринологів, і інших спеціалістів. Думаю, у цьому році нам в першу чергу потрібно вирішити це питання, щоб пріоритетність ковіду не закривала нам очі на всі інші проблеми в медицині.
Юрій Лівак, для Про Захід
