Ремонт скверу Крупки та будівництво на Підградській, 40: що зміниться в історичному центрі Ужгорода? (Фото)

Учора, 20 лютого, в Ужгороді знову засідала консультативна ради з питань охорони культурної спадщини при Закарпатській облдержадміністрації. Цього разу на її розгляд винесли 9 проектів, які передбачають зміни в історичному ареалі. Всі проекти, окрім одного, з Берегова, стосувалися змін в історичній частині Ужгорода.

Першою Берегівська міська рада просила затвердити історико-архітектурний опорний план міста Берегова. Цей документ містить детальні відомості про межі історичного ареалу міста, охоронні зони, подає перелік цінних історичних споруд, пам'яток природи тощо. Як повідомив під час засідання спеціаліст відділу містобудування та архітектури Берегівської міської ради, нині у місті є 3 пам'ятки національного значення, ще 21 об'єкт має статус пам'ятки місцевого значення. Новий історико-архітектурний опорний план дозволить зберегти їх від перебудов та пошкоджень у майбутньому. Працювали над розробкою плану фахівці з Міністерства культури України, котрі двічі приїздили до Берегова, провели детальні фотофіксації, обміри та дослідження. Історичну довідку для документу підготував історик Йосип Кобаль. Консультативна рада історико-архітектурний опорний план Берегова затвердила, після цього свої висновки має надати Мінкульт.

Неабияка дискусія розгорілася навколо другого питання –проекту будівництва багатофункціонального комплексу на ділянці між вулицями Фединця та Підгірною. Забудовник має намір звести 5-поверхову будівлю на території, яку донедавна займав благодійний фонд “Хесед шпіра”. З одного боку будівля “дивитиметься” на вулицю Фединця, з іншого – на Підгірну. Два перші поверхи забудовник планує віддати під комерцію, ще два – будуть житловими, а останній поверх займатиме ресторан з великою відкритою терасою. І якщо частина комплексу з боку вже сильно перебудованої вулиці Фединця не викликала особливих запитань (окрім необхідності подумати про збільшення паркувальних місць, яких наразі передбачено лише 13), то з боку вулиці Підгірної, яка ще зберегла історичну забудову, висота у 5-ть поверхів викликала у членів ради багато запитань. Задля цього будівництва на Підгірній знесуть будинки № 8-10 та № 12. Вони не мають історичної цінності, № 12 був збудований вже у радянські часи, № 8-10 були перебудовані ще пізніше. Однак багатоповерхівка в цьому ряді одноповерхових будиночків виглядатиме надто чужорідно, тож забудовнику рекомендували відкоригувати проект, зробивши цю частину комплексу триповерховою із заглибленим переходом у четвертий поверх.

Наступним на засіданні розглядалося питання про капітальний ремонт скверу ім.Ф.Крупки на вулиці Гойди (позаду будівлі ОДА). На розгляд навіть особисто завітав мер Ужгорода Богдан Андріїв, пояснивши це тим, що цього разу хоче уникнути суперечок з активістами, які виникли під час робіт на набережній Незалежності, і наперед обговорити усі деталі майбутнього ремонту. Як пояснив представник замовника робіт, Департаменту міського господарства, зелену зону скверу ніхто не чіпатиме, поки спеціалісти не випрацюють дендроплан. Це буде вже другий етап робіт, наразі же хочуть лише відремонтувати огорожу навколо скверу, замінити покриття доріжок, встановити ліхтарі, лавиці та урни. В ході обговорення було уточнено, що оригінальну огорожу не замінять на нову, а лише відреставрують, укріпивши бетонну основу огорожі, яка місцями розсипається. Лавиці там будуть такі, як на Слов'янській набережній, ліхтарі члени ради попросили поставити не такі, як у проекті, а обговорити з “Турбогазом” можливість відлити копії світильників, які прикрашали район Малий Ґалаґов у період його зведення. Це би було, на думку членів ради, доречним і з огляду підготовки внесення Малого Ґалаґова до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Щодо покриття доріжок, то департамент міського господарства пропонував викласти їх гранітною бруківкою, мотивуючи це тим, що таку поверхню зручно буде прибирати, до того ж вона буде рівною і зручною для прогулянок. Однак члени консультативної ради проголосували за те, аби доріжки у сквері були виконані з утрамбованої паркової посипки.

Наступні три проекти, точніше поки лише завдання на розроблення проектів капітального ремонту Підзамкового парку, скверу імені Героїв Майдану (біля “Совиного гнзіда”) та зеленої зони на площі Петефі, були зняті з розгляду головним архітектором міста Олегом Боршовським. До них, вочевидь, консультативна рада повернеться пізніше.

Сьоме питання стосувалося доцільності встановлення двох меморіальних дощок на будівлі колишньої Ремісничої школи (нині – Ужгородського торговельно-економічного інституту) на Православній набережній. Клуб Т.Ґ. Масарика в Ужгороді хотів відзначити 100-річчя приєднання нашого краю до Чехословаччини встановленням двох таблиць. Одна з них мала інформувати, що будівля Ремісничої школи була збудована у 1931 році, в період входження Закарпаття до складу Чехословаччини. Текст на другій дошці розмірами 120х80 см. трьома мовами (чеською, словацькою та українською) повідомляв би, що “в період з 8 травня 1919 року по 29 червня 1945 року була територія сучасної Закарпатської області України частиною Чехословацької Республіки і мала назву Підкарпатська Русь”. У членів ради виникли питання щодо дат у тексті. Пролунали також думки, що стосовно такого формулювання варто порадитися з експертами Інституту національної пам'яті. Тож під час голосування встановлення другої дошки визнали недоцільним. Після цього представник Клубу Т.Ґ. Масарика в Ужгороді зняв з розгляду питання про встановлення першої меморіальної дошки.

Ще одне питання – про ідею створення муралу “Ужгород”, ініційовану місцевим юнацьким проектом, також зняли з розгляду. Молодь хотіла створити мурал на стіні, що відділяє вулицю Замкові сходи від території кафедрального собору МГКЄ. Однак коли їм запропонували розмалювати не цю стіну, а паркан старої бані біля автовокзалу № 2, вони погодилися. Тож дозвіл на мурал має давати вже не консультативна рада, а головний архітектор міста.

Наостанок же члени ради розглянули проект реконструкції власних приміщень на вулиці Підградській, 40. “Про Захід” уже писав про незаконне будівництво, яке розгорнув під Замковою горою підприємець Микола Жолтані. Після приписів з вимогою зупинити будівництво забудовники почали процедуру оформлення документів. На засіданні ради вони зізналися, що порушили закон, почавши будівництво без належних дозволів. На розгляд членам ради вони представили три ескізи, в кожному з яких були запроектовані триповерхові будівлі, хоча забудовник починав реконструкцію з намірами звести два поверхи.

Однак до розгляду ескізів члени ради так і не дійшли. Їхня основна вимога була така: спершу потрібно розібрати вже початий третій поверх, а тоді говорити про вигляд фасаду. Тож на об'єкті, якщо забудовник таки дотримається вимог, незабаром повинні розпочати демонтажні роботи.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Про Захід”