Як журналісти можуть породити «ненависть»

Опубліковано:





Сьогодні, 24 листопада, в Ужгороді пройшов тренінг для журналістів на тему: “Україна: Мова ворожнечі у часи війни”. Захід відбувся у рамках ХІ Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA в Ужгороді. Навчання провів відомий правозахисник, координатор проекту “Без кордонів”, Максим Буткевич.

ЗМІ й далі відіграють важливу роль у формуванні бачення світу аудиторії та у цілому впливають на ситуацію в суспільстві, − відзначив Максим Буткевич. Як пояснив правозахисник, виокремлюють три типи мови ворожнечі — жорсткий, середній і м'який. Перший тип, що закликає до певних радикальних дій нечасто зустрічається в медіа. Однак саме м'який тип “мови ворожнечі” може дати навіть гірший ефект, ніж прямі заклики до насильства. Позаяк формує тло, на якому з часом і формуються відповідні негативні настрої щодо етнічних, релігійних чи національних груп, що, своєю чергою, призводить до системних проблем у суспільстві.

Використання “мови ворожнечі” у випадку журналістів − це насамперед порушення базових професійних стандартів. Так, зокрема, медійники, використовують гучні заголовки, які привертають увагу до матеріалу, але є недостовірними чи мають певну негативну конотацію. Також медіа гіперболізують статистичні данні, використовують негативні стереотипні уявлення про ту чи іншу групу, виокремлюють національну приналежність у випадках висвітлення тем пов'язаних з правопорушеннями тощо.
Втім, незважаючи, на важливість та актуальність тренінгу для вітчизняних медіа, тема порушення прав людини не надто зацікавила крайових медійників: журналісти проігнорували захід.

Нагадуємо, що “Про Захід” дослідив подібні випадки використання “Мови ворожнечі” у Закарпатських Інтернет-ЗМІ.

Максим Буткевич також виступить модератором під час переглядів та обговорень кінострічок у рамках ХІ Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA в Ужгороді 21-30 листопада.

 

 


Про Захід