"Про Захід" продовжує показувати впізнавані куточки Закарпаття, увічнені у фільмах, які знімали у нас в різні роки. На черзі – розповідь про маловідому стрічку "Каратель", яку знімали у Криму, Ужгороді та Мукачеві 1968-го року. Стрічка ця мала виразний пропагандистський характер і розповідала про події 1967-го року у Греції, де тоді стався військовий переворот. Аби показати, як розстрілюють у Греції комуністів і як це впливає на моральний стан місцевих мешканців, вирішили зняти "важкий" кінофільм.
Починається все з документальних кадрів, на яких першу після перевороту прес-конференцію дає "чорний полковник" Георгіос Пападопулос. Підкреслюється, що лідер перевороту обіцяє країні порядок і спокій. Натомість одразу за цим показана вже "художня" сцена розстрілу грецького комуніста, який проводять військові. Спочатку до кадру потрапляє нічний мукачівський замок, куди привозять групу військових.
Вони знають, що їдуть на виконання вироку, але один із солдатів раптом відмовляється стріляти. Він розуміє, що його за це покарають, але стоїть на своєму. Хлопця заарештовують, решта ж солдатів йдуть по рову замку (тут у кадрі бачимо мукачівський замок "Паланок").
Солдати розстрілюють комуніста і їдуть геть. За цей вчинок їм дають відгул на день. Далі ж історія зосереджується на одному з розстрільників – молодому грекові Вангелісу. Він їде у місто (тут у кадрах бачимо вулички якогось кримського міста, адже фільм частково знімали і на півострові), аби побачитися зі своєю дівчиною Марією.
Далі ж у кадрі з'являється Ужгород, який перетворили для цього на провінційне грецьке містечко. Так, під час зустрічі Вангеліса з Марією безпомилково впізнається міський пасаж. Його прикрасили грецькими надписами, до того ж зробили проїжджою частиною. Тут таки видно, що в ті роки на стіні пасажу знаходилася чи-то дошка пошани, чи-то стенд, на якому вивішували свіжі газети, аби їх могли почитати перехожі. Саме у пасажі зупинилася автівка друзів Марії, котрі запропонували поїхати разом у кафе.
Щодо цієї автівки на одному з форумів спеціалізованого сайту про радянське кіно є спогад дітей її власників. Вони писали, що власникам білого Chevrolet Corvair працівники Мосфільму запропонували орендувати машину на все літо, а оскільки господарі все ніяк не погоджувалися, запросили всю їхню родину разом з автівкою на Закарпаття – ніби і відпочити, і за машиною наглянути. Серед найяскравіших спогадів 8-річних дітей власників екзотичної для СРСР "Шевроле" були колони танків та солдат у Мукачеві. Вже тоді дітям казали, що військові їдуть на Прагу.
Далі Ужгород у кадрі бачимо під час сцени у кафе. Для неї, до слова, у 1968-му перекрили частину нинішньої вулиці Волошина, перетворивши її на шумний центр грецького містечка з численними кафе і терасами. Ми вже показували вам, як для фільму "Акція" колишню аптеку-медтехніку навпроти римо-католицького собору перетворювали на ювелірний магазин. Цього разу дерев'яний фасад аптеки режисери теж вподобали. Аптека перетворилася на кафе, перед яким на терасі розмістили багато столиків (можна сказати, передбачили майбутнє, адже зараз там справді знаходиться кав'ярня з терасою).
Сам римо-католицький собор у фільмі закрили великою парасолькою з надписом "Nivea". У кадрі можна побачити частина паркану зліва від костьолу, але і його закрили стендами з якимось наліпками і рекламою.
Коли Вангеліс та Марія йдуть з кафе, у кадрі на секунду проглядається "хрест" вулиць Корзо і Волошина. Вивіску "Золотого ключика" теж заклеїли грецькими літерами.
Ще один кадр "впіймав" фасад кутової будівлі, на першому поверсі якої довгий час працював магазин "Серж і Марі". Вивіску магазину також закрили масивним листом з надписами грецькою.
Далі на фоні кримських пейзажів головні герої розмовляють про справедливість, свободу і лають американців. Увечері, заступившись за Марію, Вангеліс встряє у бійку і тікає від патруля. Ховається він за парканом церкви, знайомиться зі священиком, якому і зізнається, що вбив людину. Розповів, що мучиться і не розуміє навіщо одним людям вбивати інших.
Перечекавши у церкві, Вангеліс йде шукати Марію, котра втекла під час бійки. Сподівається застати її у друзів, з якими разом сиділи в кафе. Один з цих друзів, син багатіїв Тоні, живе у розкішній квартирі і їздить на тій самій білій "Шевроле", про яку ми вже згадували раніше. Саме тут в розмові "мажорів" можна почути фразу "Секс і алкоголь – ось найкраще, що придумали люди". Важко уявити, що у 1968-му в радянському фільмі могло прозвучати слово "секс", але прозвучало. Такою була задумка, аби передати усі "цінності" проамериканської грецької молоді.
Знайшовши Марію Вангеліс показує їй газету зі світлиною розстрілу і зізнається, що один із солдатів – це він. А потім виходить на вулицю і здається патрулеві. Його садять у камеру до того солдата, який ще на початку стрічки відмовився розстрілювати комуніста, закінчивши фільм саме на тій думці, що відповідальності прибічники військового перевороту все одно не уникнуть.
Варто, мабуть, додати, що фільм "Каратель", попри багатьох яскравих акторів, які в ньому "засвітилися", особливої популярності не мав. Через кілька років, коли режим "чорних полковників" у Греції впав, фільм і взагалі став неактуальним, тож його поклали на полиці і забули.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, "Про Захід"
