Соціум

Енергоефективність закладів освіти у малих містах Закарпаття

Жодне місто в області не може похвалитись відсутністю тих чи інших екологічних проблем, на вирішення яких в місцевих бюджетах не вистачає коштів, а часто й чіткого бачення того, які ті проблеми вирішувати. З поміж цих проблем найактуальнішими визнаються проблеми зі збором та утилізацією твердих побутових відходів, водопостачанням та водовідведенням, реконструкцією чи будівництвом очисних споруд, забрудненням повітря, але при цьому ніколи не згадується енергоефективність бюджетних установ.

Оцінку енергоефективності закладів освіти у Закарпатській області РМЕО "ЕКОСФЕРА" здійснює протягом 2015-2016 років. Володіючи даними двох років поспіль можна провести їх порівняльний аналіз та зробити певні висновки. Про рівень енергоефективності того чи іншого приміщення свідчать річні сумарні витрати електроенергії та енергоносіїв для отримання тепла на 1 метр квадратний.

Таким чином до класів енергоефективності А-В належать найенергоефективніші будівлі, до класів C-D – будівлі середньої енергоефективності, до класів Е-G – будівлі дуже низької енергоефективності.

Практика паспортизації житлових будинків та установ за цим принципом вже давно побутує у країнах ЄС.

Проаналізувавши питомі показники річних витрат енергоносіїв у закладах освіти малих міст Закарпаття – Чопа, Перечина та Великого Березного – можна констатувати, що енергоефективність в бюджетній сфері є досить низькою.

Так, наприклад, у Чопі, показники енергоефективності у загальноосвітніх школах № 1 та № 2 ім. І.Сечені в опалювальний сезон 2015-2016 років погіршились, порівняно з сезоном 2014-2015 року (з класу В знизились до класу С). Це свідчить про те, що школи у Чопу недоопалюються і тут не витримується санітарна температура 18 0 С. Зниження класу енергоефективності з D на клас Е у ДНЗ "Казка" може свідчити про тепловтрати або перетопи в останній опалювальний сезон 2015-2016 року, і міська влада також повинна звернути на це увагу. Для з'ясування причин низької енергоефективності закладів освіти у місті найкраще звернутись до енергоаудиту. На жаль саме енергоаудит, який повинні здійснювати спеціалізовані організації та спеціально підготовлені фахівці, сьогодні практично не застосовується у наших містах, коли мова йде про фінансування з місцевих бюджетів заходів з енергозбереження. Відповідно бюджетні кошти використовуються неефективно.

Не кращою є ситуація з енергоефективності закладів освіти в Перечині та у Великому Березному. У цих містечках дитячі садочки, які фінансуються з місцевих бюджетів, опалюються дровами. Однак перехід на альтернативне паливо жодним чином не підвищує енергоефективність цих закладів.

Взимку у ДНЗ № 2 у Великому Березному очевидно холодно, оскільки енергоефективність класу С у будівлях радянського типу досягається тільки після здійснення повного комплексу заходів з енергозбереження, яких у Великому Березному ніхто не проводив. Тож така оцінка енергоефективності дитячого освітнього закладу може бути пояснена недотриманням санітарної температури у приміщенні. Те саме можна сказати й про ДНЗ "Веселка" та ДНЗ "Теремок" у м.Перечин, де рівень енергоефективності у сезон 2015-2016 років було оцінено класами С і В відповідно.

Тим часом Україною шириться європейська ініціатива "Угода мерів", підписанти якої беруть на себе добровільні зобов'язання підвищити енергоефективність та використання відновлювальних джерел енергії на своїх територіях. Органи місцевого самоврядування, які підписують Угоду мерів, беруть на себе зобов'язання зменшити власні викиди СО 2 щонайменше на 20 % до 2020 року, сприяючи таким чином "зеленому" економічному зростанню та підвищенню якості життя. Натомість ЄС створює та залучає різні фінансові можливості для допомоги підписантам Угоди отримати грантові кошти на реалізацію таких заходів у містах та містечках. На сьогодні єдиним підписантом Угоди мерів у Закарпатті є місто Тячів.

Прес-служба РМЕО "ЕКОСФЕРА"

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

97 − 94 =