Кумедна реклама в закарпатських радянських газетах (Продовження, фото)

"Про Захід" продовжує почату минулого тижня тему радянської реклами, яка з'являлася на сторінках обласних газет. Цього разу покажемо вам, як рекламували товари і послуги у 70-х роках минулого століття. 

Перш за все, початок 70-х ознаменувався появою і широким розповсюдженням послуги прокату найрізноманітніших товарів. У всіх районних центрах Закарпаття і навіть великих селах у ті часи відкривалися прокатні пункти, де можна було за певну плату взяти у тимчасове користування найрізноманітніші речі. Пов'язано це було з тим, що населення ще не мало заощаджень, на які можна було купити щось цінне, прокатний же пункт був такою собі завуальованою формою розстрочки: взяв ти, до прикладу, холодильник покористуватися на рік, потім продовжив прокат на другий рік і так поступово мав можливість викупити. Цікаво, що у прокатних пунктах, судячи з тогочасної реклами, можна було взяти все: від спальних мішків та музичних інструментів до телевізорів і навіть автомобілів. 

У 70-х побутова техніка розвивалася дуже швидко, тож у газетах часто з'являлася реклама різноманітних пристроїв. Справжнім дивом для господарок, на кухні яких до цього були лише сковорідки й каструлі, стала електрична сковорода "Чудо". Це був праобраз сучасної мультиварки: товста сковорода з товстою кришкою, на якій знаходився нагрівальний елемент. Готувати у такій сковороді можна було що завгодно, в ній ніколи нічого не підгорало, тому хазяйки у чергах за нею стояли.

Перший вентилятор "Пінгвін" теж був у ті часи дуже популярним. Газетна реклама нахвалювала цей незнайомий прилад, зауважуючи, що ним можна не лише охолодитися у спеку, а й швидше висушити білизну. 

Також широко у середині 70-х почали рекламувати холодильники, наприклад, "Каспій-4", "Ярна-3", "Донбас-8". Коштували вони 260-280 рублів, що приблизно дорівнювало місячній зарплаті робітника. Зазначалося, що експлуатувати ці холодильники можна буде близько 15 років, однак на практиці ці агрегати показали неабияку живучість і досі у багатьох людей справно працюють.

Ще в ті часи з'явилася незвична новинка – автомобільний холодильник. Закарпатські газети, до прикладу, рекламували 6-кілограмовий "Хате-12". Точно такий можна побачити у фільмі "Спортлото-82" у сцені в автокемпінгу. 

Пральні машини теж з'являлися в будинках закарпатців. У 70-х газети рекламували різні: маленьку "Бджілку", просту "Таврію" і диво радянської техніки "ЗВІ" Московського електромеханічного заводу. Остання була особлива, бо вже мала центрифугу, яка віджимала випрані речі. Кажуть, при цьому агрегат видавав неймовірні звуки і стрибав по всій ванній кімнаті, але радянські господарки все одно були в захваті. Навіть нині "ЗВІ" у робочому стані продають в Інтернеті в середньому за 600 гривень. 

Ще одним модним у ті часи побутовим приладом був пилосос. Коштували пилососи недорого, за ними та іншою технікою для дому до Закарпаття постійно приїздили словаки та угорці, котрі на вихідних просто розгрібали все у наших магазинах. Ще б пак: реклама пилососів у газетах обіцяла, що вони можуть не лише прибирати пил, а провести в квартирі побілку і навіть обприскати квіти. 

Час від часу з'являлася у закарпатських газетах 70-х і реклама сувенірів. Особливо часто їх стали рекламувати ближче до дати проведення Олімпіади-80. Гостям краю пропонували неодмінно придбати чудові набори з майоліки (кераміки з нанесенням розписної глазурі) виробництва Виноградівського промкомбінату. Такі, певно, пам'ятають усі закарпатці, в сервантах яких неодмінно стояли набори "Курочка" чи "Риба".

Любили в той час рекламувати і кафе з ресторанами. У "Київ" запрошували на свята, попереджаючи, що потрібно заздалегідь подбати про замовлення столиків, у "Скалу" кликали спробувати рябчиків та красноярських косуль, новий ресторан "Радванка" вдень працював, як їдальня, а ввечері – як ресторан, а молодіжне кафе "Будівельник" біля виноградників і цегляного заводу  заманювало тим, що ввечері там можна послухати магнітофонні записи і потанцювати. 

Рекламувалися й магазини. Так, магазин Ужгородського міськхарчторгу пропонував купити продукти дитячого харчування: каші, молочні суміші, соки і навіть якесь дитяче поживне борошно. 

Новий спеціалізований магазин "Панчохи" до весни пропонував жінкам багатий вибір панчіх. "Золотий ключик" запрошував зайти за кондитерськими виробами. "Ракета" (нині магазин "Хазяйка" на вул. Волошина) рекламував побутову техніку. А от "Спорттовари" чомусь завжди рекламували продукцію для обслуговування автомобілів.   

І наостанок – ще кілька реклам різного роду товарів, популярних у 70-ті. 

Далі буде.

Тетяна  ЛІТЕРАТІ, "Про Захід"