Кумедна реклама у радянських закарпатських газетах (Фото)

Нині “Про Захід” пропонує повернутися у минуле за допомоги старої газетної реклами. Для Закарпаття вона не була чимось новим, адже й до встановлення радянської влади у журналах та календарях публікували різного роду комерційні пропозиції для покупців. 

Однак у радянських газетах з'явилася вона лише наприкінці 50-х початку 60-х років, та й те лише зрідка. В основному перші реклами у закарпатських газетах тих часів пропонували купити якісь новинки, які з'являлися на ринку області. Аби заохотити покупців, під кожним товаром містився досить детальний опис продукції. Навіть, якщо це стосувалося звичайного яблучного соку, реклама описувала, який він корисний, як його краще споживати і в якій кількості.

Однією з перших у 50-ті у газетах з'явилася реклама шкільних ранців. Ужгородські старожили пригадують, що після війни навіть в містах діти часто ходили до школи з полотняними торбами, що вже й говорити про села. Портфелі були неабиякою рідкістю і ознакою багатства родини школяра. Лише потім ранці стали більш доступними, про що свідчить і ця реклама.

Дуже активно у 50-60-х просували в маси радіоприймачі. Спочатку рекламували лампові радіоли “Дружба” (їх випускали у Мінську), “Люкс” (виготовляли у Ризі) та інші. Громіздкі (їхня вага коливалася від 27 кілограмів), оброблені цінними породами деревини, нині такі радіоли вже вважаються антикваріатом і коштують від тисячі гривень. На жаль, тодішня ціна на рекламі не вказана, але зазначено, що такий приймач стане чудовим подарунком до Нового року.   

А вже через кілька років, у кінці 60-х, у газетах з'явилася реклама надсучасної радіоли “Урал-5”, “малогабаритної, гарно оформленої”, яка вдало гармонує із сучасними меблями. Така радіола могла не лише приймати радіохвилі, а й програвати платівки. Нині на інтернет-аукціонах таку продають по 400-500 гривень.

Ще одна новинка, якою захоплювалися читачі закарпатських газет у 60-х, – кишенькові радіоприймачі. Про них писали, як про справжнє диво, адже їх можна було взяти з собою на відпочинок, просто поклавши у кишеню. Одна з таких реклам пропонує купити переносну радіолу “Отдых” та кишеньковий радіоприймач “Космос”, вага якого – всього 150 грамів. Нині “Космос” продають в середньому за 500 гривень. 

Ще одним дуже розповсюдженим видом товарів для реклами були різного роду миючі засоби. Новий пральний порошок “Ракета”, виготовлений в Ужгороді, рекламували як чудовий засіб, з яким під час прання не потрібно буде використовувати ані соди, ані мила. 

А склоочисник “Восход” рекламували, як засіб, яким можна чистити також кришталь та фарфоровий посуд. 

Цікавою є реклама товарів з Тули, які пропонували замовити поштою. Поміж таких товарів, як швейна електрична машинка, самовари і навіть мисливська рушниця, найдорожчими чомусь були акордеон “Тула” і баян Тульської баянної фабрики. До прикладу, орнаментно чеканна мисливська рушниця коштувала 61 крб.20 коп, а от баян – цілих 176 карбованців 40 копійок. Тепер ці товари на інтернет-аукціонах помінялися місцями. Якщо максимальна ціна баяну сягає кількох тисяч гривень, то тульські орнаментовані рушниці продають за десятки тисяч гривень.

Також закарпатські газети рекламували їстівні новинки. Вперше на Закарпатті читачам пропонували спробувати океанську рибу, причому, аби люди не боялися купувати незнайомі види риби, писали й рецепти страв і цілі меню. 

Ужгородський маргариновий завод рекламував свій виріб – дешевий поживний дієтичний жир маргарин. У газеті писали, що маргаринова продукція у два з половиною рази дешевша і на 10% калорійніша від вершкового масла. До того ж сприяє росту дітей і благотворно впливає на шкіру.

А колгосп “Червоний прапор” Берегівського району пропонував споживачам і торгівельним організаціям купувати їхній виріб – макаронне тісто “чіго”, яке використовують для приготування страв на свята в угорських селах.  

Ще закарпатцям пропонували новий продукт – “життєво важливий концентрат” плавлений сир “Новий” і твердий сир “Степовий”, кількох шматочків якого до хліба з маслом і чаю вистачить на сніданок чи вечерю.

Іноді у газетах тих років з'являлися цікаві оголошення. Так, одне пропонувало іноземцям та громадянам, котрі мають іноземну валюту, приходити за покупками до магазину “Каштан” у готелі “Ужгород”. Там, мовляв, без мита можна придбати різні прилади, хутро, ікру та інші делікатеси і навіть легкові автомобілі, а до оплати приймалася найрізноманітніша валюта.

Також громадянам пропонували здавати до скупного пункту алмази, діаманти та дорогоцінні метали. Можливо, тоді розраховували, що у населення, яке довгий час жило у капіталістичних реаліях, можуть бути заховані вдома коштовності.

Далі – ще кілька цікавих і, подекуди, кумедних реклам товарів із закарпатських газет 50-60-х років. Наступного разу “Про Захід” покаже вам рекламу із 70-х, тож далі буде.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Про Захід”