Члени громадської організації “Медичний загін спецпризначення “Білі берети” Ужгород”, очолювані лікарем-інтерном Ужгородського національного університету Еріком Глебою, провели міський вишкіл з тактичної медицини “Знати, щоб врятувати!”.
Це вже другий такий тренінг на теренах краю. Цього разу було зареєстровано понад 30 учасників, з якими впродовж 8 годин проводили теоретичні й практичні заняття на теми: “Основи евакуації”, “Зупинка кровотечі при пораненнях”, “Протокол АВС”, “Серцево-легенева реанімація”, “Відновлення прохідності дихальних шляхів”, “Зупинка артеріальної кровотечі за допомогою бинтів і смужок CELOX” тощо.
Проводили вишкіл інструктори, що пройшли навчання за протоколом ТС3, розробленим медиками НАТО. Він полягає в наданні допомоги на полі бою і розрахований на звичайних солдатів та воїнів груп спеціального призначення, життя яких є дуже цінним в умовах бойових дій.
Організатори вишколу зауважили, що головна ідея тренінгу полягає в тому, аби лікарі донесли і передали навички надання першої домедичної допомоги. Протокол впорядковує багато моментів: згідно з ним, застосовуються сучасні засоби надання домедичної допомоги на полі бою, які сьогодні, на жаль, не використовуються в Україні.
Є сподівання, що такі навчання сприятимуть прогресу української військової медицини як такої. Учасники організації “Білі берети” мають уже статус інструкторів і можуть поширювати свої знання і навички.
Голова громадської організації “Медичний загін спецпризначення “Білі берети” Ужгород” Ерік Глеба пояснив: “У майбутньому ми проводитимемо ще вишколи, зокрема, найближчим часом плануємо організувати таке навчання в Мукачеві. Переконані, що заняття є цінними: часто солдат може сам собі надати першу медичну допомогу, проте треба це вміти правильно зробити, а цього ж ніде не вчать”.
Упродовж навчань інструктори намагалися передати всю реальність подій: шум, свист, вибухи гранат. “На полі бою для надання допомоги пораненому надзвичайно мало часу. Ми намагалися показати, як це виглядає насправді. За нашим сценарієм, боєць зазнав певну кількість поранень з різними пошкодженнями – і протягом мінімуму часу медик, волонтер, солдат має надати допомогу та евакуювати пораненого так, аби й самому не постраждати. Нині не було так страшно, як воно є насправді, в реальних умовах. Всі були психологічно готові до таких дій. Під час бою є багато пилу, часто – нульова видимість, бойові дії відбуваються будь-якої пори доби, тому має бути відпрацьована злагодженість бригади. Основою тактичної медицини є правильні дії у правильний час”, – наголосив один із інструкторів.
Допомогу на полі бою поділяють на три зони: червону, жовту й зелену. Червона – зона безпосереднього вогню, жовта – умовного прикриття: це може бути ріг будинку, БТР, бліндаж. Зелена зона – там, де не йдуть бойові дії. “Сьогодні ми навчали, як надати першу допомогу в червоній і жовтій зонах, щодо зеленої – то вона для медиків”, – зазначив Ерік Глеба.
Зважаючи на неоголошену війну на Сході країни, було б доречним проводити такі вишколи для більшої кількості громадян, адже ніхто не в змозі передбачити, що ж буде далі…
