Останніми днями в соцмережах ужгородці активно обговорюють чутки про закриття міської дитячої лікарні. «Як може обласний центр не мати своєї дитячої лікарні?», – питають одні. «Куди ж у такому разі возити хворих дітей: аж у Мукачево?», – переживають інші. Тож аби зняти усі питання і дізнатися, яким є підґрунтя цих чуток, «Про Захід» поспілкувався з начальником міського управління охорони здоров’я та цивільного захисту населення Ярославом Глаголою й головним лікарем Ужгородської дитячої клінічної лікарні Ігорем Рошком.
Відповідь на головне питання, яке цікавить усіх, хто переживає нині за долю дитячої лікарні, можемо дати одразу на початку статті – лікарню не закриють і таке питання взагалі не порушувалося. То звідки ж з’явилися в інформаційному просторі ці чутки? А ось тут уже треба заглибитися в деталі інфраструктурного етапу реформи медичної системи України, який стартував цього року. Цей етап передбачає, серед іншого, й реорганізацію медичних закладів. Дізнатися про це більше можна, ознайомившись із постановою № 174 «Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я», де детально роз’яснено, що таке спроможні мережі охорони здоров’я і як їх будуть створювати. Ми лише скажемо, що цією постановою передбачене створення в адміністративних центрах районів госпітальних кластерів, розрахованих на обслуговування 120 тис. осіб. Це означає, що в Ужгороді замість кількох лікарень і поліклінік має бути створений один кластерний медичний заклад.
«Не ми ці зміни придумали, але ми мусимо виконувати вимоги постанови, – пояснює начальник міського управління охорони здоров’я та цивільного захисту населення Ярослав Глагола. – Реформи завжди даються важко, завжди критикуються. Для міста головне – аби цей етап реформи був проведений максимально виважено, аби не було наламано дров, аби нова структура охорони здоров’я була більш успішною і зручною для людей». Якщо говорити простими словами, протягом наступних 3-х років в українських містах мають пройти процеси об’єднання, укрупнення медичних закладів. В Ужгороді в одну юридичну особу планують об’єднати п’ять закладів: міську багатопрофільну клінічну лікарню (колишню залізничну лікарню на вул. Минайській), центральну міську клінічну лікарню (на вул. Грибоєдова), міську поліклініку, дитячу клінічну лікарню та пологовий будинок.
«Щоб відповідати вимогам постанови і створити спроможну медичну мережу, ми повинні об’єднати ці заклади в один із одним керівником (тобто вони будуть відокремленими підрозділами у складі кластерної медичної структури). Пацієнти не повинні взагалі відчути якихось негативних змін, адже всі медичні заклади і надалі працюватимуть так само і в тих же будівлях, що й раніше. Так, доведеться піти на деякі непопулярні рішення, наприклад, скоротити роздуті штати, передовсім адміністративні. Штат лікарів теж доведеться оптимізувати, багато хто з них буде змушений змінити підходи і методи роботи, аби не дублювати інших, а максимально залучати до закладу своєю роботою кошти НСЗУ. Скільки наразі буде звільнено людей, важко сказати – приблизно 150. Звісно, це породжує спротив медиків, але я ще раз повторюю, що не ми цю вимогу придумали, до того ж у процесі реформування будемо намагатися зробити усе, аби зберегти робочі місця, не втратити ефективних медиків».
Ярослав Глагола пояснює, що для створення госпітального кластеру потрібно, аби установа мала 17 напрямків роботи – тоді вона, мовляв, вважатиметься спроможним медичним закладом. В Ужгороді в разі об’єднання п’яти вищеперерахованих установ ці 17 напрямків будуть. Й однією з обов’язкових складових є дитяча лікарня, тож закрити її навіть не думали, без неї неможливо було би створити кластер. Єдина проблема наразі є з реабілітацією, адже місто не має реабілітаційного центру, а зараз цьому напрямку, зрозуміло, приділяють велику увагу. Як місто вирішуватиме цю проблему, зараз обговорювати не будемо, повернемося все ж до головної теми цієї статті. Тож звідки пішли чутки про закриття дитячої лікарні, якщо така ймовірність не обговорювалася в рамках майбутнього втілення реформи?
А річ у тім, що структура цього медичного закладу складається з лікарні, що працює на вулиці Бращайків, та дитячої поліклініки на вул. Гошовського (колишній вулиці Боженка). Ярослав Глагола каже, що за розробленою стратегією реформування, у кластері не може бути двох поліклінік – для дітей та дорослих – натомість має бути один загальний поліклінічний підрозділ. Тобто усі міські поліклініки (з дитячою включно) планують об’єднати в один підрозділ. Саме ця частина стратегії стала приводом для того, аби в місті почали говорити, що дитячу лікарню закривають. До цього додали ще й чутки про те, що дитячу поліклініку нібито хочуть виселити з приміщення на вул. Гошовського, аби розмістити там адміністрацію майбутнього великого кластерного закладу.
Головний лікар Ужгородської дитячої клінічної лікарні Ігор Рошко вважає, що втрата цієї цілісної структури може мати негативні результати, тому реформування слід проводити дуже обережно і прозоро, з прогнозованими наслідками. Адже нині дитяча лікарня – це і стаціонарна допомога (насамперед лікарня швидкої невідкладної допомоги, куди привозять дітей у важких невідкладних станах, де цілодобово працює дитяча реанімація), і потужна поліклініка, де працює до 30 вузьких спеціалістів, здійснюється прийом хворих, профогляди школярів, приписка юнаків старших класів для визначення стану здоров’я для майбутнього призову; і також робота з дітьми з інвалідністю, паліативна допомога, виїзди додому до хворих дітей, реабілітація дітей із хронічними хворобами тощо.
Чи можна буде щось змінити у стратегії реформування? Ярослав Глагола каже, що цей важливий документ обов’язково буде оприлюднений і обговорений з медичною спільнотою і мешканцями міста.
«Ми розуміємо, що дуже зважено треба усе робити, – додає чиновник. – Поламати структуру можна, але як на її місці створити дійсно спроможну успішну медичну установу? Постанова на це чітких відповідей не дає, багато чого там покладено на розгляд місцевого самоврядування. Тому Ужгород в цьому питанні покладається на досвід Львова, де таке об’єднання запровадили ще до виходу постанови і зараз можуть похвалитися значними успіхами. Я багато разів їздив до Львова, дивився, як там працює ця система, радився з тамтешніми керівниками закладів і чиновниками. До розробки стратегії були залучені й експерти ПП «Медкапітал-груп». Бо стратегія обов’язково мусить бути, мусить містити розуміння розвитку закладу на найближчі 5-7 років. Ми повинні бути впевненими в тому, що це спрацює, бо це велика робота і передовсім відповідальність перед медичними працівниками і пацієнтами. Тому концепція розроблена, але вона далі буде шліфуватися в процесі обговорень як із громадою, так і з медиками».
1 липня наміри створити кластерну одиницю в Ужгороді вже зареєстрували в Міністерстві охорони здоров’я. Далі на сесії міської ради депутати мають винести рішення про початок реформування медичної системи Ужгорода (але до того потрібно буде вирішити важливе питання: до якого закладу приєднаються усі інші?). Після того у міській раді обіцяють оприлюднити стратегію і почати етап її обговорення з громадою, медиками, усіма зацікавленими. Можливо, у процесі обговорення до концепції будуть внесені зміни, а коли всі питання будуть остаточно узгоджені, розпочнеться реформування. Постанова передбачає для цього 3 роки, але в Ужгороді хочуть стартувати ще цьогоріч, щоб максимально скористатися фінансовою підтримкою НСЗУ. Ярослав Глагола переконаний: якщо грамотно до цього підійти, кластер почне отримувати більше коштів від НСЗУ, відповідно менше навантаження лягатиме на бюджет міста, який нині не може виділити на систему охорони здоров’я стільки грошей, аби заклади могли розвиватися. З усього цього стає зрозуміло, що ужгородцям варто приготуватися до певних змін у структурах міських медичних закладів. Ми ж будемо намагатися інформувати читачів про ці зміни.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»
