Україна не отримує належних доходів від використання транспортної інфраструктури. Про це свідчать результати аудиту ефективності планування та результативності контролю за повнотою нарахування і своєчасністю надходжень єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Цезар Огонь.
Аудитори констатують низький рівень отримання економічного ефекту від використання транспортного і транзитного потенціалу як одного зі стратегічних активів держави.
Протягом 2017–2018 років і І кварталу 2019 року в Україні не створена ефективна система справляння єдиного збору з транспортних засобів, який сплачується у пунктах пропуску через державний кордон України. У зв’язку з цим надходження до держбюджету від використання іноземними перевізниками та громадянами транспортної інфраструктури України були незначними і не становили вагомої компенсації витрат державного бюджету на відновлення автомобільних доріг України.
До держбюджету надійшло у 2017 році – 431 млн грн, 2018 – 919 млн грн, у І кварталі 2019 року – 195 млн гривень. Збільшення надходжень у 2018 році зумовлене підвищенням вдвічі ставок єдиного збору. Однак його частка в доходах держбюджету навіть після такого підвищення була незначною і становила менше 0,1 відсотка.
При цьому аудитори зауважили, що Урядом, Мінфіном, ДФС та іншими центральними органами виконавчої влади не забезпечено вжиття вичерпних заходів, спрямованих на реалізацію рекомендацій Рахункової палати, внаслідок чого залишилися проблеми в адмініструванні єдиного збору, виявлені попередньою перевіркою. Зокрема, Кабмін не розробив законопроект щодо справляння єдиного збору у формі двох платежів: за здійснення у пунктах пропуску (пунктах контролю) заходів офіційного контролю та за проїзд автомобільними дорогами України, з урахуванням міжнародної практики справляння платежів, аналогічних єдиному збору. Також не запроваджено контролю у частині відповідності ставок єдиного збору фактичним витратам на здійснення усіх видів контролю вантажів і транспортних засобів.
Крім того, Рахункова палата ще у 2015 році звертала увагу, що непоширення плати за проїзд автомобільними дорогами України на транспортні засоби масою до 3,5 тонни (у тому числі – легкові автомобілі), зареєстровані за межами країни, не відповідає світовій практиці. В більшості країн Європи плата за проїзд автотранспортом з іноземною реєстрацією автомобільними дорогами цих країн здійснюється окремо від плати за проведення контролів на пунктах пропуску через державний кордон шляхом продажу платних карток (віньєток).
Аудитори наголошують, що запровадження справляння єдиного збору з транспортних засобів масою до 3,5 тонни, що зареєстровані за межами України, за розрахунками, дасть можливість додатково залучити до держбюджету близько 2,4 млрд грн на рік. При цьому впровадження сплати цього збору шляхом купівлі віньєток сприятиме спрощенню механізму його адміністрування, а також підвищить ефективність контролю за термінами перебування автомобілів, які в’їхали на митну територію України в митних режимах тимчасового ввезення і транзиту.
В Рахунковій палаті зауважили, що ДФС не створила ефективну систему контролю за справлянням єдиного збору та виконанням планових завдань надходження його до держбюджету. Зокрема, у 2018 році виконання планових показників надходжень єдиного збору забезпечено на рівні 92,5 відс., у І кварталі 2019 року – 77,5 відс. Крім того, не впроваджено належного обліку бази для справляння єдиного збору. Недосконалість програмного забезпечення Автоматизованої системи митного оформлення “Інспектор” не забезпечує деталізованого обліку транспортних засобів, які перетнули державний кордон України, обліку даних одометрів вантажних автомобілів (автобусів), фіксацію пунктів відправлення і прибуття транспортних засобів, неможлива також і систематизація цієї інформації.
Через відсутність відповідного обладнання немає належного вагового та габаритного контролю транспортних засобів. Лише 12 пунктів пропуску для автомобільного сполучення із 74 діючих обладнано габаритно-ваговими комплексами.
Досі не впроваджено в повному обсязі взаємодію з відповідними контролюючими органами за принципом “єдиного вікна” із застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи органів доходів і зборів. Водночас аудит засвідчив, що запроваджений механізм “єдиного вікна”, спростивши процедури перетину державного кордону України, суттєво не вплинув на зниження витрат часу на проходження митного контролю, а в деяких митницях ДФС навпаки цей час збільшився.
Аудитори вказують на відсутність ефективної системи контролю за переміщенням транспортних засобів та вантажів, які в’їхали на митну територію України в режимі транзиту. А це – ризики недонадходжень ввізного мита, податку на додану вартість та акцизного податку до державного бюджету. Крім того виявлено, що документальні перевірки перевізників-резидентів з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного збору не проводилися.
Аудитом встановлено відсутність належного обміну даними щодо транспортних засобів і товарів, що перетнули державний кордон України, з Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” та Державною службою України з безпеки на транспорті. Так, за інформацією ДФС, за період, що досліджувався, залізничних вагонів, які в’їхали в Україну, на 646,7 тис. менше, ніж за даними ПАТ “Укрзалізниця”, а отже існують ризики неповного справляння єдиного збору. Крім того, митниці ДФС не здійснювали належного внутрішнього контролю за діяльністю митних постів щодо справляння єдиного збору.
Аудитори також відзначають недосконалість та неузгодженість нормативно-правових актів, що регулювали питання справляння єдиного збору. Зокрема, внаслідок законодавчої неврегульованості питання віднесення єдиного збору до загальнодержавних податків і зборів або до митних платежів, заходи податкового і митного контролю, передбачені Податковим і Митним кодексами України, під час справляння єдиного збору контролюючими органами не здійснюються. Крім того, Урядом до цього часу не затверджено порядок здійснення посадовими особами органів доходів і зборів контролю за дотриманням автомобільними перевізниками законодавства України щодо міжнародних автомобільних перевезень.
Про результати аудиту та надані рекомендації поінформовано Верховну Раду України та Кабінет Міністрів України.
Звіт і рішення про результати аудиту будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Рахункової палати.
