Українсько-угорський навчально-науковий інститут УжНУ – унікальний приклад міжнародної співпраці, яка дає можливість угорськомовній молоді краю здобувати вищу освіту двома мовами. Цей підрозділ УжНУ створений у 2008 році міжурядовою угодою, прийнятою на засіданні українсько-угорської змішаної комісії. Нині в інституті діють три кафедри: угорської філології, історії Угорщини та євроінтеграції, а також фізико-математичних дисциплін. Тож чому варто обрати для навчання сем цей підрозділ УжНУ – розпитуємо у директора інституту Олександра Шпеника.
– Українсько-угорський навчально-науковий інститут – унікальність нашого вишу. Розкажіть, як він був створений?
– Варто почати з того, що ще у 1962 році в Ужгородському університеті була створена кафедра угорської філології, яка й започаткувала можливість отримати вищу освіту угорською мовою. За більш ніж 50 років ми підготували понад 1300 угорських філологів, які, в основному, працювали і працюють в угорськомовних школах Закарпаття. У 2005 році на базі УжНУ була створена кафедра історії Угорщини та євроінтеграції, а у 2008 році – кафедра фізико-математичних дисциплін. Об’єднавши ці три кафедри, університет заснував спершу окремий гуманітарно-природничий факультет, який трансформували в українсько-угорський навчально-науковий інститут. За цей час три наші кафедри суттєво розширили можливості для студентів в отриманні освіти тут, на Закарпатті, своєю рідною мовою.
Зараз ми можемо запропонувати нашим абітурієнтам п’ять спеціальностей: «Фізика», «Математика», «Угорська мова і література», «Історія», «Країнознавство». Минулого року ми започаткували, а тепер розвиваємо нову спеціальність, яка має на меті виховати перекладачів з угорської та англійської мов на українську. Це дуже перспективний напрямок з огляду на розташування нашої області.
Велика зацікавленість в останні роки і до подальшого навчання наших випускників – вступу на аспірантуру. Якщо раніше максимум 1-2 випускники за 3-4 роки вступали, то нині вже другий рік поспіль 4-5. Для нас дуже важливо, що є бажаючі займатися наукою.
– Який базовий набір потрібен абітурієнту, аби вступити до вас на навчання?
– Є базовий набір сертифікатів ЗНО, які треба здати, їхній перелік можна знайти на сайті університету, на наших сторінках у «Facebook» та «Instagram». Та важливо, що третім іспитом наш абітурієнт може здавати угорську мову, як внутрішньоконкурсний іспит на базі інституту.
– Ваш підрозділ вважається одним зі передових у плані матеріальної бази та обладнання в УжНУ…
– Для нас справді дуже важливо розвиватися, бути сучасними. Одним із критеріїв сучасності є безупинне оновлення матеріальної бази. Можемо нині похвалитися лабораторним обладнанням для фізиків та математиків, залою для міжнародних відносин, принтерами для інженерних досліджень, непоганою археологічною лабораторією, в якій студенти-історики проводять дослідження предметів, знайдених під час практики. Не менш важливо оновлювати і освітні програми, оскільки світ динамічно змінюється.
– Давайте згадаємо участь інституту в міжнародній співпраці, розкажіть про це більше.
– Міжнародна співпраця у нас складається з кількох рівнів. Маємо підписані договори з провідними угорськими університетами (Будапешта, Дебрецена, Сегеда, Пейча), які дають можливості стажування для наших студентів (вони можуть проходити стажування терміном від 1-го до 6-ти місяців). Ці університети визнають наші бакалаврські дипломи, тож на їхній основі наші випускники можуть вступати до магістратури. Для студентів це важливо, бо два дипломи – завжди краще, ніж один. Також обмін студентами та викладачами проводиться в рамках програми «Еразмус+». Наприклад, вже близько 10 студентів та 7 викладачів мали змогу навчатися в італійському університеті Падуї, причому мали там гарну стипендію. Італійці до нас також приїздили за обміном.
– При інституті працює Центр гунгарології – унікальний науковий підрозділ.
– Так, це ще одна «фішка» нашого інституту. Центр гунгарології був створений у 1988 році, його завдання – вивчення і дослідження народної творчості, звичаїв та культури Закарпаття. Науковці видали чимало монографій та наукових праць, які відкрили величезний пласт культури сільської місцевості Закарпаття. Таких центрів у світі було лише п’ять.
– Наразі ці дослідження продовжуються і під час практики студентів-філологів інституту. А яка практика у інших ваших студентів?
– Ми відправляємо студентів фізико-математичних дисциплін у провідні інститути Угорщини, через які вони надалі мають змогу потрапити до найкращих лабораторій світу. Історики мають археологічну практику, працюють в Чинадієвському замку та на розкопках в Угорщині і завжди повертаються звідти у захваті. Педагогічна практика теж дуже важлива, бо без добре підготовлених вчителів неможливо надати якісну освіту дітям. У цьому плані наш університет успішний, більшість вчителів у закарпатських угорськомовних школах – це наші випускники.
– Якщо говоримо про навчання, то давайте згадаємо і про дозвілля студентів. Воно у них активне?
– Наше студентське самоврядування дуже активне, його члени майже кожного місяця організовують цікаві заходи: табори, поїздки, відзначення національних свят. Раз на рік ми вивозимо студентів на пізнавально-наукові екскурсії Європою: бували в Бельгії, Румунії, Угорщині, Австрії, Польщі, відвідували там кращі університети, музеї тощо.
– Чи легко можуть працевлаштуватися ваші випускники після завершення навчання?
– Всі наші випускники дуже затребувані. По-перше, кожен із них може стати вчителем, але перед ними відкриті і багато інших можливостей. Майже кожного тижня до нас приходять представники організацій і фірм, які просять фахівців зі знанням угорської мови. Такі фахівці з вільним володінням угорської та української мов потрібні і в Угорщині.
– Тож давайте підсумуємо, назвавши топ-5 причин обрати для навчання Українсько-угорський навчально-науковий інститут УжНУ.
– По-перше, це викладацький склад – фаховий, активний і дуже різний у віковому складі. По-друге, можливість мобільного навчання, можливість побачити, як навчаються в інших університетах Європи. Третя причина – цікаве навчання та дозвілля, четверте – комфортні умови проживання в гуртожитку, а п’ята – гарні можливості для подальшого працевлаштування.
