Цукровий діабет (ЦД) вважається найбільш драматичною сторінкою сучасної медицини, оскільки йому притаманна рання інвалідизація і висока смертність від судинних ускладнень. Якість життя хворих на ЦД оцінюється належною компенсацією захворювання. Досягти цього можна за умов, якщо людина, хвора на ЦД, правильно поінформована та мотивована, добре усвідомлює відповідальність за своє власне здоров’я та володіє навиками самоконтролю. Згідно статистичних даних істинна захворюваність населення на ЦД у співвідношенні числа зареєстрованих: осіб із прихованим: не діагностованим діабетом – 1: 2, 5:3.
Наявність цукрового діабету супроводжуються судинною дисфункцією, та при відсутності лікування призводить до серцевої недостатності (СН). Це стан, при якому серце не може перекачати кров у достатньому об’ємі, в результаті чого органи і тканини відчувають нестачу кисню та поживних речовин.
Серцева недостатність розвивається поступово, тому сам пацієнт на фоні серйозного захворювання (ЦД) не в змозі своєчасно звернути увагу на початкові прояви. І вже звертає увагу на появу задухи та набряків, порушення толерантності до фізичного навантаження. Задуха наступає у зв’язку з застоєм крові у легеневих судинах та із збільшеною потребністю організму в кисні. При хронічній недостатності серцевий м’яз не здатний у повній мірі «викинути» кров із лівого шлуночка.
Небагаточисельні дослідження доказують, що поєднання ЦД та СН в значній мірі визначають неблагоприємний прогноз у пацієнтів, та створюють труднощі у веденні цих пацієнтів як для кардіологів, так і для ендокринологів. Згідно Фремінгемського дослідження відносний ризик розвитку хронічної серцевої недостатності (ХСН) у пацієнтів з ЦД II- типу у віці 45-74 роки був вищим у 2 рази у чоловіків, та в 6 –разів у жінок у порівнянні з особами без ЦД.
Вивчаючи етіопатогенез було доведено, що етіологічний зв’язок ЦД та ХСН взаємно направлені. Так тривалий перебіг ЦД сприяє розвитку дисфункції міокарду, ХСН потенціюванням таких проявів як ендотеліальна дисфункція, дисліпідемія, гіперкоагуляція, а також являється результатом безпосереднього впливу глікемії на функцію міокарду та морфологію міокарду. Ураження міокарду на фоні гіперглікемії пов’язано з мікроангіопатією, порушенням транспорту кальцію та метаболізму жирних кислот. На початкових стадіях цей стан характеризується зниженням еластичності міокарду, а в послідуючому розвитком зони ішемії та некрозу.
Згідно проспективних досліджень частота поєднання СН та ЦД достатньо велика. Лікування даної категорії пацієнтів повинно бути комплексним та збалансованим між корекцією гіперглікемії та ефективним блокуванням нейрогуморальних відхилень.
Тільки у тісній співпраці кардіологів, ендокринологів, сімейних терапевтів, дієтолога, невропатологів, окулістів та інших фахівців, сучасній лабораторній діагностиці, свідомій відповідальності за своє здоров’я самих пацієнтів, комплексному призначенні лікування, модифікації способу життя, корекції повсякденного харчування необхідно підходити до даної проблеми.
У «Закарпатській Ендоклініці» за допомогою Медичної лабораторії «АСТРА- ДІА» Ви отримаєте обстеження, скринінг ризиків, стратифікацію та належне лікування даної категорії пацієнтів.
Наконечна Інна Вікторівна
лікар-кардіолог (вищої категорії) Медичного центру “Закарпатська Ендоклініка”
