Офіцер групи інформації і комунікації Аліна Новікова (Військова частина 3002 Національної гвардії України) поділила своєю історією хвороби коронавірусом:
Береглась, береглась і не вбереглась… Мене звати Аліна, я прес-офіцер 2 Галицької бригади Національної гвардії країни. І ще на початку червня з’ясувалось, що в моїх венах, окрім крові й іншого, плаває вірус SARS-2.Позитивний тест ПЛР лише підтвердив це.
На щастя, ще до того як здати тест, я перебувала у відпустці, тому за своїх колег була спокійна. Коли ж прийшла вперше на роботу вже на пропускному пункті частини мені сказали, що я маю температуру, хоч і не велику. Навколишній світ від мене захищала медична маска та постійна дизінфекція рук.
Протокол, за яким діють медики при військових частинах у таких випадках, один, тому мене й було скеровано до поліклініки МВС, яка вже й здійснює забір матеріалів для проведення тестування методом ПЛР.
Результати тестів потрібно чекати вдома. Отут, здавалось, і прийшов омріяний відпочинок. Коли можна лежати у м’якому ліжечку, дивитись фільми. Але хвороба, як виявилось, досить підступна і ні на що не схожа. Окрім втрати нюху та смаку були й інші симптоми: слабкість, болі в горлі, задишка, судоми в ногах. За перші два тижні так і не було переглянуто жодного з намічених серіалів.
Як виявилось, пригнічує не лише загальний стан, а й стурбованість усіх твоїх знайомих. Інформація про те, що людина хвора на COVID-19 розноситься швидше, ніж романтичні історії. І це надзвичайно добре, що людина не лишається один на один з проблемою. Військовий колектив надзвичайно великий, тому і дзвінків було багато. Кожен готовий був принести ліки чи їжу під двері квартири. Але за один день можна було по кілька десятків разів розповідати про усі симптоми COVID.
Ця хвороба не схожа ні на що, адже перебіг передбачити неможливо і симптоми у кожного різні. Водночас відчувалось стільки усього в організмі, що не знаєш на чому зосередитись. Від болі у всьому тілі, температури, втрати нюху та смака, до постійної задишки.
Перше, що я зрозуміла, коли стало нарешті легше дихати – це те, що голову потрібно переформатувати. Саме розуміння того, що ти захворів хворобою, на яку хворіють мільйони, лякає. А все, як кажуть, починається з думок. Тому перший шлях до відновлення починається з позитивного налаштування.
Наступні два тижні мною було віднайдено безліч безкоштовних вебінарів та лекцій про роботу у соціальних мережах, роботі з обробки фото та відео, рекомендацій психологів та інше. Як виявилось, після довгої перерви мозок працює ще з дужчою силою. Йому просто необхідна нова інформація і без цього він не може.
А як тільки набираєшся нових знань – одразу їх хочеться випробовувати. Тому після негативного тесту ПЛР на службу не те що ідеш, а летиш. Надзвичайно приємно з позитивними думками повертатись у бригаду, яка підтримувала тебе увесь час.
