Батьки школярів і самі школярі цьогоріч із цікавістю і певною розгубленістю чекають на перше вересня. Мало хто з них до кінця розуміє, як все-таки відбуватиметься навчальний процес, як і коли діти ходитимуть до школи. «Про Захід» спробує трохи роз’яснити ситуацію, підготувавши максимум корисної інформації за підсумками брифінгу, який сьогодні провели в Ужгороді начальниця міського управління освіти Наталія Мухомедьянова та мерія міста.
Всі школи Ужгорода 1 вересня відкриються
Отже, найголовніша новина полягає у тому, що всі загальноосвітні навчальні заклади Ужгорода готові до навчального року і відкриються 1 вересня. Кожну школу оглянула спеціальна комісія, члени якої ретельно перевірили, аби були виконані всі вимоги: закуплені в достатній кількості дезінфікуючі засоби, безконтактні термометри, рідке мило, паперові серветки, одноразові рукавички, одноразові захисні маски тощо; розроблена система безпечного руху у коридорах закладів; опрацьована модель роботи школи тощо. Під час брифінгу наголосили на тому, що батькам школярів не потрібно здавати кошти на закупівлю додаткових дезінфекторів, миючих засобів, мила чи рушників. Школи усім забезпечені, з міського бюджету на ці потреби виділили 650 тисяч гривень, а якщо цього не вистачить, у другій половині вересня за рахунок перерозподілу коштів планують виділити ще 850 тисяч. Загалом 1 вересня до ужгородських шкіл мають прийти понад 15 тисяч школярів.
Кожна школа впроваджує свої правила
Дійсно, як буде організований навчальний процес, цьогоріч кожна школа вирішувала сама, на своїх педагогічних радах. Тому час початку занять, потреба у вимірюванні температури, розподіл на групи всюди різняться. Майже у всіх ужгородських школах розтягнули час початку занять – коли учні певних класів приходять на уроки в один час, а учні інших класів – пізніше, аби уникнути скупчення на вході до школи та у коридорах. Тож тепер навчання для учнів різних класів може починатися і о 7.45, і о 8.00, і о 8.30, і навіть о 9.00. Для прикладу – ЗОШ № 6, де навчання для учнів 9-11 класів почнуться о 8.00, а для 5-8 класів – о 9.00., до того ж учням різних класів можна буде заходити до школи через різні входи.
У молодшій школі – все без змін
Найменше змін наразі очікують у молодшій школі. Учні 1-4 класів розпочнуть навчання у звичному режимі: дітям та вчителям не треба буде одягати маски ані на уроках, ані на перервах. На групи молодші класи також ділити не будуть, оскільки їхній навчальний простір за стандартами Нової української школи вже передбачав певне дистанціювання, тобто діти і так мали сидіти за партами по одному, а не в парі. Харчування для молодших школярів також не відміняють, а організують так, аби в їдальнях не було скупчення. З нового наразі лише те, що батькам не можна буде заходити на територію школи, дітей класному керівнику батьки передаватимуть на подвір’ї навчального закладу. Відмінять і використання кулерів з водою у класах, тож кожен школярик повинен мати індивідуальну пляшечку з водою чи іншим напоєм для себе.
Поділ на групи у старших класах
Учні старших класів матимуть більше обмежень. Наразі майже всі школи Ужгорода планують запровадити поділ класів на дві групи, аби уникнути скупчення дітей. Хоча, за словами очільниці управління освіти, такий поділ повинен бути запроваджений лише для класів, де навчається більше 30 учнів. Деякі школи вирішили, що ці групи чергуватимуться через день, в інших школах запроваджують навчання за тижневим принципом: перша група навчається протягом тижня, потім – відпочиває, поки до школи ходить друга група. Це не означає, що програма цьогоріч буде скорочена, її планують подавати в повному обсязі. Поділ на групи тестуватимуть протягом двох тижнів, після чого педагоги міста поділяться думками щодо доцільності такої форми роботи і, можливо, відкоригують її.
Також у старшій школі обов’язкове носіння захисних масок під час перерв. Вимірювати температуру щоранку будуть лише вчителям, чи проводити скринінг учням – так само вирішує конкретний заклад освіти. Рух учнів у коридорах адміністрація закладу має спеціально позначити, аби знову-таки уникнути скупчення дітей. Звісно, примусити їх уникати контактів у стінах школи ніхто не зможе, тому перед початком навчання батькам радять провести вдома з дитиною виховну бесіду, пояснивши потребу носіння маски, миття та обробки рук, певного фізичного дистанціювання задля її ж безпеки. Ще одна деталь щодо масок: під час брифінгу наголосили на тому, що дитину, яка прийшла до школи без маски (забула, загубила тощо), ніхто додому не відправлятиме. Кожен навчальний заклад закупив захисні маски у достатній кількості, тож дитині при необхідності видадуть маску, аби вона могла піти на уроки.
Якщо у школі виявлять хворого учня…
Ще одне нововведення у школах – кімнати-ізолятори. Їх обладнали у кожному навчальному закладі міста для того, аби ізолювати дитину, в якої виявлять підвищену температуру тіла або ознаки хвороби (це стосується також працівників навчальних закладів). У цій кімнаті дитина муситиме дочекатися своїх батьків, котрі мають показати її сімейному лікареві. Якщо виявиться, що ця чи інша дитина захворіла на коронавірус, весь її клас чи група разом із учителем має піти на 14-денну самоізоляцію.
Перші дзвоники
Свята першого дзвоника у звичній формі цьогоріч не буде. Управління освіти рекомендувало навчальним закладам відмовитися від проведення загальних зібрань, тож класні керівники мають організувати для своїх учнів виховну годину або у класі, або на свіжому повітрі.
Приготуватися до раптових змін
Цей навчальний рік буде дуже динамічний, з постійними змінами, на які і батькам, і школярам треба буде швидко реагувати. Наразі Ужгород знаходиться у «помаранчевій» карантинній зоні, де діють певні обмеження. Та може статися так, що місто переведуть до червоної зони – тоді всі школи міста доведеться знову закрити, а дітей – швидко перелаштувати на дистанційне навчання. Якщо ж Ужгород переведуть до зеленої зони, то всі обмеження, навпаки, знімуть, відпаде потреба у поділі на групи та носінні масок. Формат навчання також змінюватиметься, тож школярам цей навчальний рік точно запам’ятається своєю оригінальністю надовго.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»
