Регіональні Новини Соціум Тема тижня

Як святкувати закарпатцям у повній гармонії з собою – поради психологів

Завдання – пережити свята. Здається, що може бути приємнішим, аніж святкувати, отримувати та дарувати подарунки, ходити в гості, частуватися смаколиками. Однак, у всій цій метушні дуже часто оголяються вразливі місця тендітної людської душі. Як святкувати з дітками, аби не виснажити їх морально, чим потішити себе самотнім, як після свят повернутися до роботи без відчуття вигорання? Про все це «Про Захід» поспілкувався з закарпатськими психологами.

Повертаємося до роботи сповнені приємними враженнями

Мабуть кожен з нас знає, як складно після свят повертатися до робочого графіку. Коли роботи вже зібралося чимало, тиснуть дедлайни, а нам хочеться далі відпочивати. Як дорослим підготуватися до свят і потім повернутися до нормальної роботи повним сил, а не виснаженими радить Яна Рега – психолог, арт-терапевт:

«Насамперед потрібно пам’ятати, що свята для того, аби святкувати, зустрічатись в діалозі з людьми, які важливі, дотримуватися певних звичаїв, які об’єднують і зближують. І основним фокусом свята повинно бути саме це. На жаль, люди часто віддають всі сили, ресурси на організацію і підготовку всього дійства і забувають про найголовніше: увагу та взаємний контакт з близькими. Адже сама підготовка – це також частина свята, тож важливо знаходити задоволення і в цьому. Для того, щоб не вигоріти від самого процесу, займайтесь організацією всією родиною, розділяючи обов’язки. Не залишайте все на останні дні – починайте заздалегідь. Не вкладайте у святкування весь сімейний бюджет – це також призводить до емоційного вигорання. Намагайтеся знаходити радість в моментах покупок, готування, організації домашнього простору. Пам’ятайте, що свята створені не для того, щоб все було ідеально підготовлено, а для прояву любові, яка йде з внутрішнього стану кожного з нас. Щирого і теплого святкування».

Нормуємо розваги для дітей

«Ходять на голові», «розносять хату», «не містяться в шкурі» – це тільки частина закарпатських епітетів, які доводиться щороку під час свят слухати від батьків. Малечі пережити свята, залишаючись ідеально чемними, надзвичайно складно.

Як підготуватися дорослим і малим, розповіла студентка Інституту Ньюфелда, магістрантка кафедри психології УжНУ Наталія Фельбаба: «Період різдвяних та новорічних свят дуже насичений на події, подарунки, веселощі та чудово проведений час в сім’ї. Водночас діти отримують і досить велику порцію збудження, що може давати свої прояви в певній поведінці. Перезбудження, переживання фрустрації, тривоги, розбіжності в очікуванні та реальності виливаються в агресію, нестримну поведінку, пустощі. Оскільки дошкільнята емоційно незрілі, то надмірні почуття додають барв до проявів їх емоцій. Старші діти, які, здається, можуть себе поводити вже більш зріло, саме через надмірні переживання також можуть ставати імпульсивними і неконтрольованими. Перш за все, необхідно пам’ятати, що це нормально. Такий пересит подіями дуже втомлює дітей, хоч вони і радісно сприймають свята. Очікування і отримання подарунків викликає трепіт, але інколи і незадоволення, якщо подарунок виявився не тим, що хотіли. У таких ситуаціях діти потребують нашого втішання і співчуття, хоча нам самим може бути і неприємно, адже батьки дуже стараються зробити для своїх дітей все на максимумі».


«На свята прийнято ходити, або приймати гостей, і це також може викликати фрустрацію, так як це зміни в рутині і повсякденному житті. Ми, дорослі, також переживаємо ці всі емоції, але вже можемо справлятись з ними екологічно. Діти ж поки що лише на шляху до цього, і їх імпульсивність і нестримність часто викликає в нас гострі реакції. Розуміння причин такої поведінки змінює і наше відношення. Допомогти дитині прожити цей період, а не покарати її за невміння проявляти емоції. Що ж допоможе? Притримуватись звичного розпорядку дня наскільки це можливо. Вчасно лягати спати і не відходити від тих рутин, які прийняті в сім’ї навіть у період канікул, допоможе нервовій системі дитини менше перевантажуватись. Дотримувати певний ліміт у використанні ґаджетів. Відомо, що вони можуть досить негативно впливати на дітей та вести до надмірного збудження.
Говорити з дітьми про те, що така велика кількість подарунків через свята і так не буде тривати вічно, хоча їм би дуже цього і хотілося. Також пояснювати, що Дід Мороз приносить подарунки всім, але за можливістю, і не завжди може дозволити собі дарувати «айфони» дітям. Адже на його подарунки чекають у всьому світі. Обговорити можливі подарунки і обрати лише найважливіші, які родина може собі дозволити. Зменшити кількість візитів з дітьми до магазинів також може допомогти, якщо дитина вже і так перебуває в передсвятковому збудженні. Зараз все налаштоване на покупки і дуже багато солодощів, подарунків виставлено на найвидніші місця, і очі би «хотіли», а не можна. Допомагати проживати те, що йде не так. Приймати бурхливі переживання дітей і давати їм можливість бути і незадоволеними, і роздратованими, і сумними. Адже радість на повну ми можем відчувати лише тоді, коли дозволяєм собі всі емоції», – поділилася порадами Наталія.

Чи можна відсвяткувати весело на самоті?

Мирослава Макар, практичний психолог «Психолого-педагогічного центру» радить у першу чергу розібратися у власних потребах, дбати і любити себе.

«Насамперед, якщо так сталося, що людина на свята залишилася самотньою (немає пари, переїзд на нове місце проживання, сварка, розлучення і т.д.), слід поставити собі запитання: чи мені потрібні якась компанія, суспільство, люди? Якщо так, то, можливо, ви не такі самотні і у вашому житті знайдуться люди, що будуть вам раді. Це можуть бути ваші батьки, сусіди, друзі, колеги. Якщо таких немає, і ви добре почуваєтеся в компанії чужих людей, – відвідайте якийсь святковий масовий захід, головну площу міста, влаштуйте свято добрих справ – подаруйте щось приємне дітям, які потребують уваги, але про це все вам потрібно подбати заздалегідь. Дізнайтеся про цікаві місця, події, заходи.
Втім, якщо людина обирає варіант бути самотньою на свята і їй не хочеться до суспільства, то є можливість влаштувати собі «Свято за своїми правилами». Приготуйте улюблену страву, купіть собі подарунок, який давно хотіли, але завжди не було часу і можливостей його придбати, увімкніть новорічні фільми для хорошого настрою. Напишіть собі листа з добрими побажаннями, чого хочете досягти в Новому році, чому навчитися і всього, про що давно мрієте. Створіть чи пошукайте форум в інтернеті, для тих, хто зустрічає Новий рік на самоті. Я впевнена, що знайдеться багато людей, які так само опинилися на свята наодинці. Головне: важливо проявити творчий підхід в цьому питанні і подбати про себе. Піклуйтеся про себе, любіть та бережіть себе!», – наголошує Мирослава Макар.

Коли між рідними тисячі кілометрів

Збірка «Мама по скайпу», на думку автора, одна із найбільш зворушливих книг сучасної української соціальної літератури. Тут зібрані життєві історії про розлуку між дітьми та батьками – тема надзвичайно актуальна для Закарпаття. Страждають від такої розлуки як дітки, так і батьки. І, якщо малечу ще можуть розважити рідні, то мами і тати на відстані проливають чимало сліз.

Як впоратися з цим емоційним навантаженням, коли можливості приїхати немає, розповідає практичний психолог Діана Сідун-Сович: «Коли ми святкуємо далеко від близьких – основне пам’ятати про першопричину, чому все так відбулось. Варто якомога реалістичніше говорити з дитиною про те, чому мами немає поруч на свято. Щоб вона також не відчувала себе зрадженою, чи непотрібною. Зазвичай, основна мотивація – це заробіток. Відповідно, ми одразу в моменти смутку і печалі за рідними, можемо пофантазувати, що якби я зараз був(-ла) вдома, то я б могла бачити емоції своїх близьких, але це було б ситуативне явище. Далі, в більшості випадків, наступає фонова тривога, а що робити опісля? А за що ми будемо «існувати, виплачувати, купувати»? Тому поки мотивація до заробітку більша, пам’ятайте, що аби влаштувати свято для себе та своїх рідних, не обов‘язково чекати офіційних приводів.
Чудовим поштовхом до цього буде приїзд мами чи тата. Свято може стати саме тоді особливим для вашої родини. Навіть якщо мама приїде в березні, то Новий Рік можна все одно «зробити», і таке свято дитині може ще більше запам‘ятатись, і стане вашою сімейною особливістю. Адже свято – це не дати, а емоції та бажання. І звісно, тільки від вас залежить, чи святкування на відстані – це вимушені обставини, чи життєвий стиль. Від цього вибору залежатиме і зона відповідальності за прийнятті рішення, і почуття провини, відчаю чи то навпаки безумовного щастя. Всі ситуації – це наслідок колись зробленого вибору. Святкування на відстані не є виключенням».

Коли розлучила смерть

Це надзвичайно важкий і важливий розділ нашої публікації. Бо усі проблеми вирішуються, окрім однієї – коли рідні та близькі відходять у вічність. Саме тоді кожен з нас багато чого переосмислює.

Як пережити святковий період, втративши назавжди найрідніших, радить психолог, психотерапевт Марія Вовк: «Слід пам’ятати, що свята будуть підсилювати той стан, в якому людина перебуває. Якщо це радість, то людина може з радістю готуватися до зимових свят, прикрашати дім, купувати подарунки тощо. Якщо вона перебуває у смутку, то цей стан буде теж підсилюватися ще й тим, що святкують у колі родини, близьких. У такому випадку слід пам’ятати, що людина, проживаючи втрату, може проходити наступні стадії горювання: 1. Заперечення факту смерті чи її значущості: «Це помилка, цього не могло статися», «Ми не були близькі»; 2. Злість. Пошук винуватців, засудження тих, хто не сумує; 3. Торг: «Якщо я щось зроблю, то можна щось повернути назад»; 4. Депресія: «Все погано, безвихідна ситуація, втрата енергії», – відчуття порожнечі, відчаю, самотності, все здається безглуздим; 5. Прийняття факту смерті та втрати. Приходить розуміння, що нічого вже не змінити. Вже не відчувається від цього безсилля та жах. Відпускання ситуації».

«Якщо ви знаходитеся на якомусь з цих етапів, – це нормально. Дайте собі час на смуток і з часом він пройде. Ці стадії можуть проживатися в різній послідовності і забирати різну кількість часу. Щоб відчуття втрати минуло, варто дати собі достатньо часу і не картати себе за смуток. У нашій культурі сумування зазвичай триває рік, і це приблизно той час, після якого людина має повернутися до нормального життя. Якщо ваш стан триває більше року і ви застрягли на якомусь з етапів, варто звертатися до спеціалістів, психолога чи психотерапевта. Смуток є невід’ємною частиною нашого життя на рівні з такими емоціями як радість, злість, огида, страх. Та, якщо в житті не залишилося місця для інших емоцій, тоді варто приймати рішення і шукати допомоги. В емоціях, як і в усьому, повинен бути баланс. Щодо самих свят, то у людини є три стани: «Я хочу» (дитяча позиція), «Я мушу» (батьківська позиція), «Я обираю» (доросла позиція). Нема такого, «треба святкувати» чи «треба сумувати». Прислухайтеся до себе і вирішіть, що саме вам хочеться. Тому, що не зважаючи на календар, потрібно бути в тому стані, який відчувається. Добре прислухайтеся і, якщо «мені сумно», то дозвольте собі сумувати і в свято, і «обираю сумувати, навіть якщо свята», чи «обираю святкувати, але в такому обсязі, як мені це буде комфортно». Чи «якщо мені хочеться святкувати», то відкинути докори сумління, що «я мушу сумувати». Близька людина, швидше за все, любила вас і хотіла, аби ви були щасливі, то ж якщо хочеться святкувати, хай буде «Обираю свято». Все у ваших руках», – пояснила Марія.


Сподіваємося, цей матеріал був корисним для вас. Веселих та емоційно здорових свят!

Підготувала Вікторія Жуйко, спеціально для «Про Заходу»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

98 − = 94