Повноваження міських депутатів повинні закінчитися цього року. Можливо, саме це підштовхує керманичів міста та обранців вдатися до великого земельного розбазарювання. Цього разу громада знову ризикує втратити чимало гектарів цінної землі. Натомість бюджет отримає від цього мізер.
Втім, можливо, гроші, що мали йти до казни, вже осіли у когось у кишенях?
Саме така думка приходить, коли аналізувати проекти земельних рішень, підготовлені на розгляд депутатів 19 лютого.
Дивитися треба уважно, бо мова йде не лише про крадіжку, а й про те, що завтра чимало місць, які нині є скверами чи площами, перетворяться на будівельні майданчики.
Під гаражі – площа Петефі, сквер на Легоцького, тротуар на Швабській
Проект рішення №1626 – документ, який вартий детального аналізу не тільки журналістів, а й правоохоронних органів.
Це – продовження реалізації сумнівного рішення 1507 від 7 листопада, яке легалізував на посаді секретаря ради нинішній головний еколог краю Віталій Семаль. Мова йде про остаточне виділення трьох ділянок на площі Петефі перед Будинком побуту “під гаражі” (пункти 1.62, 1.95, 1.97).
.jpg)
От уявіть собі – ви хочете гараж на площі, йдете до міськради, подаєте документи, і вам їх затверджують! Це, напевне, можливо, якщо ви – підставна особа, і є просто ланкою у продуманій схемі відчуження комунальної землі.
“Гаражі” чекають і жителів Легоцького, 17 – тут у сквері також знайшли три клаптики (пункти 1.17, 1.22, 1.29). Тож уже скоро журналісти та громадськість можуть спостерігати за черговим знищенням зеленої зони і боротьбою між ужгородцями та забудовником.
.jpg)
Ну і ще один “гараж” може виникнути на вул. Швабській (пункт 1.12). Тут місце, де безкоштовно хочуть віддати землю, знайшли прямо серед тротуару.
.jpg)
Хоча, як що на те пішло, землю можна було б у цьому місці продавати на аукціоні. І заробити гроші для бюджету.
Аналогічна схема відчуження тої землі, яку можна продати, спостерігається на вул. Закарпатській – в районі навпроти злітної смуги. Тут кілька ділянок (пункти 1.26, 1.35, 1.63, 1.78) теж ідуть безкоштовно “під гаражі”. Хоча, враховуючи, що у цьому місці є комерційна забудова, не виключено, що йдеться просто про те, аби обійти продаж земельних наділів.
Замість продавати – віддають. Безкоштовно?
Із землею може пощастити родині Мандзюк – аж чотирьом людям із цим прізвищем планують безкоштовно виділити ділянки на Слов'янській набережній, 23. Мова йде про території навколо тамтешнього ресторану (пункти 1.4 – 1.7).
.jpg)
Формально земля навколо давно уже зведеної будівлі – у власності міста. Але оскільки де-факто вона приватна, територію можна було б продати – на підставі статті 128 Земельного кодексу. Вона передбачає продаж територій, на яких зведено власне нерухоме майно. У цьому випадку бюджет міста отримав би непогані гроші. За які, наприклад, можна було б десь відремонтувати дорогу.
До слова, саме так, згідно із законом, пропонується зробити із територією ужгородського автовокзалу. Вона, формально, також належить місту, і депутатам пропонується продати її ПАТ “Закарпатавтотранс” за мільйон 485 тисяч гривень.
Натомість біля ресторанного комплексу на набережній чомусь видно іншу схему – громадяни України, які мають право на безкоштовне отримання ділянок згідно із статтею 118 Земельного кодексу, нібито подали заявки, і депутати їх, нібито, задовольняють. Дають землю “для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд”. Хоча реально ця земля, оскільки там давно ресторан, – комерційного призначення.
Схожа схема проглядається на вул. Електрозаводській. Ще донедавна тут був вільний шматочок території, засаджений деревами.
.jpg)
Вільна земля в Ужгороді довго такою не буває – у листопаді минулого року депутати дали дозвіл розробляти проекти землеустрою на Електрозаводській громадянам України – знову ж таки, аби безкоштовно віддати наділи у власність.
Наразі ці проекти розроблені, тепер, якщо натиснути кнопку “за”, наділи назавжди підуть у приватну власність (пункти 1.32, 1.43, 1.50, 1.64, 1.70, 1.84).
.jpg)
До слова, у Громадській раді Ужгорода кажуть, що згідно з Генпланом ці землі – промислового призначення, тож міська рада повинна їх продавати, а не віддавати. Про цей факт повідомлено прокуратуру.
Зелена зона на Грушевського – під будинок
Триває довгорічна спроба ТОВ “Грін Білдінг Консалтінг” звести будинок серед зеленої зони на Грушевського, 35 “а” (пункт 1.76).
За цією історією можна писати підручники, як можна відчужувати міську землю, якщо мати хороші зв'язки та самому бути при владі. Співзасновник фірми-забудовника – Анатолій Ковальський. Він же – директор КП ЖРЕР №5, він же – депутат міськради.
.jpg)
Так от, свого часу, депутати міськради виділили землю серед зеленої зони нібито для потреб 5-го жеку – збудувати диспетчерську. Територію огородили.
Далі виявилося, що у ЖРЕР №5 нема грошей для будівництва диспетчерської. А огороджена територія вже починає рахуватися як “незавершене будівництво”, з яким треба щось робити. Наприклад, продати.
І от на огороджену територію починає претендувати “Грін Білдінг Консалтінг”. Тутешні жителі активно протестують, земельна комісія рекомендує не віддавати тут землю. У листопаді міськрада, згідно з пунктом 2.11 рішення №1508 відмовляє товариству в отриманні цієї землі.
Втім, як бачимо, це питання знову виноситься на сесію. Чи не тому, бо тут прямо зацікавлений депутат міськради і кулуарні торги вдалися?..
Ще одна битва за подвір'я може виникнути на вул. Володимирській, 65. Біля цього п'ятиповерхового будинку, згідно з проектом 1628 (пункт 1.14), пропонується земельна ділянка для ще одного будинку.
У Підзамковому парку земля теж роздається безплатно
В Ужгороді уже не таємниця, що депутати нинішньої каденції роздали землі у Боздоському парку. Побачивши, що на це не реагує ні громадськість, ні, тим паче, – правоохоронні органи, у міськраді вирішили не зупинятися – хочуть роздати землю ще й у Підзамковому парку.
Так, згідно з пунктом 1.53, громадянину Богоцькому Євгенію Вільгельмовичу можуть безкоштовно надати 0,0300 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Підградській, 33 “б”. Коли введемо на карті кадастровий номер, побачимо – ділянка розміщена фактично у Підзамковому парку – скраю! Місце – неподалік тамтешньої автозаправки. Межі самого парку ще не визначені, тож місця для роздачі землі там ще є.
Вільна територія навколо озера біля шкіл 12 та 15 також може зменшитися – тут ділянку пропонується виділити релігійній громаді – монастирю греко-католицької єпархії (пункт 1.71). Те, що влада шукає місце для церкви, безперечно, добре. Але чи консультувалися у міській раді із громадськістю, чи доцільно це робити за рахунок фактичного зменшення зеленої зони, де є місце для прогулянок на свіжому повітрі?
Де в Ужгороді вільна земля?
В Ужгородській міській раді безперестанку твердять – вільної землі у місті немає, і все. При цьому, варто нагадати, з 2010-го року і до тепер чи не на кожній сесії, при кожному керівникові, громадянам України виділялися вільні земельні ділянки у власність “безкоштовно”.
Зараз на Поштовій також заводять стару пісню, мовляв нема землі й для учасників АТО.
Натомість цього разу на розгляд обранців винесено питання роздачі шести ділянок у районі вул. Коритнянської (пункти 1.8, 1.39, 1.44, 1.67, 1.88, 1.112). Вільні наділи там ще є.
У цьому ж рішенні пропонується затвердити проекти на відведення вільних ділянок в районі вул. Загорської, у районі Червениці, на БАМі у районі вул. Університетської.
До слова, людині з ім'ям Роман Алла Михайлівна безкоштовно пропонується і уже згадувана ділянка “під гараж” перед будинком побуту, і, згідно з проектом 1628 (пункт 1.15) – ще й вільна ділянка серед поля для будинку на вул. Загорській. Щастить же комусь в умовах “земельного дефіциту” Ужгорода!
Земельні рішення не розглядатимуть?
Ряд громадських активістів та ЗМІ наголошують, що з 1 січня, згідно із законодавством, землі не можна виділяти без наявності детальних планів територій. В Ужгороді наразі таких планів нема. Є інформація, що у зв'язку з цим усі земельні питання у четвер, 19 лютого, з порядку денного будуть зняті. Втім на разі це – на рівні чуток, офіційного повідомлення немає.
І навіть якщо земельні питання цього разу знімуть, не варто розслаблятися – їх можуть будь-коли розглянути наступного разу. З усіма відповідними наслідками.
Ярослав Гулан,
для Про Захід
фото – з архіву автора
Ілюстрації місць розташування ділянок –
з Публічної кадастрової карти України
P.S. Автор зібрав основний фактаж статті, опрацювавши публічну інформацію із оприлюднених проектів рішень Ужгородської міської ради. Журналіст готовий оприлюднити альтернативну точку зору щодо будь-якої ділянки чи прізвища, згаданих у даному матеріалі.
У разі виникнення додаткової важливої інформації щодо цієї теми – звертайтеся за адресою – [email protected]
