Соціум

Закарпаття, як і тимчасово окуповані території Криму і ОРДЛО, нині є «білими плямами» на децентралізаційній мапі України

Учасники V Регіонального Форуму місцевого самоврядування і громадських організацій “Закарпаття у новому етапі децентралізації та дорожній карті реформ  в Україні 2019-2020 років.”, який відбувся Ужгороді 17 січня, провели відвертий, фаховий і принциповий діалог з приводу ситуації, яка склалася у Закарпатській області з виконанням чинного законодавства у сфері реформувавння місцевого самоврядування.

З доповідями на Форумі виступили виконавчий директор Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України Іван Ревтій, виконавчий директор Закарпатського ВПУ ЦРМС Іван Дем'янчук, консультант з правових питань ЗРВ АМУ Олег Лукша, президент Всеукраїнської Асоціації сільських і селищних об'єднаних громад Михайло Лаба, а в їхніх обговореннях – заступник голови Закарпатської обласної ради Петро Грицик, голови ОТГ – Полянської Іван Дрогобецький, Іршавської Степан Бобик, секретар Тячівської міськради Іван Кричфалушій, заступник Баранинського сільського голови Сергій Когутич, селищні голови – Великого Березного Богдан Кирлик, Батєва Дмитро Тараненко,  сільські голови – Горонди Іван Туряниця, Залужжя Василь Симочко, Велокої Доброні Іван Попко, Павшина Вікторія Кізман, Лавок Іван Хайнас та інші.

Учасники форуму наголошували, що перспективи реалізації у Закарпатській області у 2019-20 роках. нових завдань децентралізаційної реформи, визначених Указом Президента України від 6 грудня 2018 р. “Про додаткові заходи щодо забезпечення реформ із децентралізації влади” в частині “надання державної підтримки для завершення до 2020 року формування та утворення спроможних територіальних громад по всій території України” та відповідна цим завданням покрокова урядова “Дорожня карта” дій і рішень – сприймаються міськими, селищними і сільськими радами та громадами Закарпаття як найбільш важливі і стратегічні завдання реформування країни на найближчі роки.

Водночас зі схваленням намірів і рішень Президента і уряду України, в більшості органів місцевого самоврядування базового рівня і в громадах області впродовж останніх трьох років наростають зневіра, занепокоєння і стурбованість у зв'язку з тим, що на найбільш активному етапі децентралізаційної реформи у 2016-2018 рр. територіальні громади Закарпаття, на відміну від інших регіонів України, в переважній більшості так і не змогли сповна скористатись перевагами цієї реформи та створити  належну кількість спроможних ОТГ і гарантовано покращити рівень життя громадян, особливо, в гірських і передгірських селах.

В результаті, за даними урядового моніторингу станом на початок 2019 року, Закарпаття “впевнено” займає останню позицію серед інших областей України, маючи всього 6 спроможних ОТГ з-понад 50-ох потенційних. Лише від нереалізації можливостей виділення коштів Державної субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ, за мінімальними підрахунками, Закарпаття за 2016-2018 рр. втратило не менше 450,00 млн.грн., які могли бути використані найперше на ремонти сільських шкіл, дитсадків, амбулаторій і ФАПів, клубів і бібліотек, реконструкцію і ремонт сільських доріг тощо. Ці кошти отримали ОТГ в інших областях.

З вересня 2015 р. Закарпаття залишається єдиною областю в Україні, де ОДА, не зважаючи на неодноразові вимоги і рекомендації Мінрегіону та критику громадськості, впродовж понад 3-х років взагалі не подавала  на схвалення обласною радою проект Перспективного плану формування територій спроможних громад. І це вже є не лише свідченням відсутності у обласної влади передбаченого Законом України реформного бачення нового територіального устрою регіону в частині ОТГ, але й створює штучне блокування процесів добровільного приєднання територіальних громад як до існуючих ОТГ, так і до громад міст обласного значення, що є правовим нонсенсом і прямим порушенням прав таких громад.                                                                                                      

Нині на мапі моніторингу затверджених урядом Перспективних планів, лише територія Закарпатської області і тимчасово окуповані території Автономної Республіки Крим і ОРДЛО є “білими плямами” серед інших регіонів України, з чим прогресивна громадськість і громади Закарпаття аж ніяк погодитись не можуть. Як не погоджується громадськість і з висловленою через ЗМІ думкою про те, що на Закарпатті децентралізаційна реформа  і створення ОТГ сприятимуть посиленню загроз сепаратизму з боку національних меншин. Насправді – все з точністю до навпаки, бо створення ОТГ сприяє єдності країни, і це неодноразово підтверджували міські, селищні і сільські ради на територіях компактного проживання національних меншин у Закарпатській області.

Впродовж 2016-2018 рр. Закарпатською ОДА проігнорувала усі (!) повторні звернення місцевих рад, що створювали ОТГ. Загалом не було надано позитивних висновків 5 сільським, одній селищній (райцентр) і 2 міським (райцентри) потенційним ОТГ, а за останні два роки в області було створено всього одну – Баранинську сільську ОТГ.  В таких умовах більшість місцевих рад і територіальних громад області, що планували утворити потенційні ОТГ, прогнозуючи  безперспективність своїх зусиль в умовах блокування з боку обласної і районних влад, поступово призупинили процеси формування ОТГ.

Загалом Закарпаття на початок оголошеного Президентом і урядом України “нового етапу децентралізації” на 2019-2020 рр. опинилось у вкрай важкій ситуації надто відстаючого регіону за всіма показниками реформи: в області до цих пір немає Перспективного плану територій спроможних громад; покриття площі території області існуючими 6 ОТГ складає всього 4,8 %, а кількість населення в ОТГ від чисельності мешканців регіону становить 5,8 %, що у рази нижче від аналогічних показників інших областей; у значної кількості територіальних громад Закарпаття нині сформувався високий ступінь зневіри щодо забезпечення органами виконавчої влади єдиної для всіх областей децентралізаційної політики держави по створенню ОТГ.

У цих умовах упродовж двох наступних років доформувати ще понад 85 %  від  потенційної кількості ОТГ (близько 42-45 ОТГ), видається занадто складним завданням, якщо обласна  і районні влади і надалі не підтримуватимуть децентралізаційну реформу і створення ОТГ у Закарпатській області.

За підсумками заслуханих і обговорених доповідей пленарної сесії та двох тематичних панельних дискусій учасники V Регіонального Форуму прийняли резолюцію, яку направили центральним органам влади, Закарпатській ОДА і Закарпатській обласній раді. Учасники Форуму, серед іншого, звернулися до голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля з пропозицією провести у першій половині лютого 2019 року робочу зустріч у форматі круглого столу з міськими, селищними і сільськими головами, що представляють існуючі і потенційні ОТГ Закарпаття, з метою обговорення і вирішення проблем, які потребують взаємодії ОДА з органами місцевого самоврядування базового рівня, і зокрема – щодо забезпечення реалізації у Закарпатській області “нового етапу децентралізаційної  реформи” на 2019-2020 роки.

Закарпатське РВ АМУ

Закарпаття, як і тимчасово окуповані території Криму і ОРДЛО, нині є “білими плямами” на децентралізаційній мапі України

Учасники V Регіонального Форуму місцевого самоврядування і громадських організацій “Закарпаття у новому етапі децентралізації та дорожній карті реформ  в Україні 2019-2020 років.”, який відбувся Ужгороді 17 січня, провели відвертий, фаховий і принциповий діалог з приводу ситуації, яка склалася у Закарпатській області з виконанням чинного законодавства у сфері реформувавння місцевого самоврядування.

З доповідями на Форумі виступили виконавчий директор Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України Іван Ревтій, виконавчий директор Закарпатського ВПУ ЦРМС Іван Дем'янчук, консультант з правових питань ЗРВ АМУ Олег Лукша, президент Всеукраїнської Асоціації сільських і селищних об'єднаних громад Михайло Лаба, а в їхніх обговореннях – заступник голови Закарпатської обласної ради Петро Грицик, голови ОТГ – Полянської Іван Дрогобецький, Іршавської Степан Бобик, секретар Тячівської міськради Іван Кричфалушій, заступник Баранинського сільського голови Сергій Когутич, селищні голови – Великого Березного Богдан Кирлик, Батєва Дмитро Тараненко,  сільські голови – Горонди Іван Туряниця, Залужжя Василь Симочко, Велокої Доброні Іван Попко, Павшина Вікторія Кізман, Лавок Іван Хайнас та інші.

Учасники форуму наголошували, що перспективи реалізації у Закарпатській області у 2019-20 роках. нових завдань децентралізаційної реформи, визначених Указом Президента України від 6 грудня 2018 р. “Про додаткові заходи щодо забезпечення реформ із децентралізації влади” в частині “надання державної підтримки для завершення до 2020 року формування та утворення спроможних територіальних громад по всій території України” та відповідна цим завданням покрокова урядова “Дорожня карта” дій і рішень – сприймаються міськими, селищними і сільськими радами та громадами Закарпаття як найбільш важливі і стратегічні завдання реформування країни на найближчі роки.

Водночас зі схваленням намірів і рішень Президента і уряду України, в більшості органів місцевого самоврядування базового рівня і в громадах області впродовж останніх трьох років наростають зневіра, занепокоєння і стурбованість у зв'язку з тим, що на найбільш активному етапі децентралізаційної реформи у 2016-2018 рр. територіальні громади Закарпаття, на відміну від інших регіонів України, в переважній більшості так і не змогли сповна скористатись перевагами цієї реформи та створити  належну кількість спроможних ОТГ і гарантовано покращити рівень життя громадян, особливо, в гірських і передгірських селах.

В результаті, за даними урядового моніторингу станом на початок 2019 року, Закарпаття “впевнено” займає останню позицію серед інших областей України, маючи всього 6 спроможних ОТГ з-понад 50-ох потенційних. Лише від нереалізації можливостей виділення коштів Державної субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ, за мінімальними підрахунками, Закарпаття за 2016-2018 рр. втратило не менше 450,00 млн.грн., які могли бути використані найперше на ремонти сільських шкіл, дитсадків, амбулаторій і ФАПів, клубів і бібліотек, реконструкцію і ремонт сільських доріг тощо. Ці кошти отримали ОТГ в інших областях.

З вересня 2015 р. Закарпаття залишається єдиною областю в Україні, де ОДА, не зважаючи на неодноразові вимоги і рекомендації Мінрегіону та критику громадськості, впродовж понад 3-х років взагалі не подавала  на схвалення обласною радою проект Перспективного плану формування територій спроможних громад. І це вже є не лише свідченням відсутності у обласної влади передбаченого Законом України реформного бачення нового територіального устрою регіону в частині ОТГ, але й створює штучне блокування процесів добровільного приєднання територіальних громад як до існуючих ОТГ, так і до громад міст обласного значення, що є правовим нонсенсом і прямим порушенням прав таких громад.                                                                                                      

Нині на мапі моніторингу затверджених урядом Перспективних планів, лише територія Закарпатської області і тимчасово окуповані території Автономної Республіки Крим і ОРДЛО є “білими плямами” серед інших регіонів України, з чим прогресивна громадськість і громади Закарпаття аж ніяк погодитись не можуть. Як не погоджується громадськість і з висловленою через ЗМІ думкою про те, що на Закарпатті децентралізаційна реформа  і створення ОТГ сприятимуть посиленню загроз сепаратизму з боку національних меншин. Насправді – все з точністю до навпаки, бо створення ОТГ сприяє єдності країни, і це неодноразово підтверджували міські, селищні і сільські ради на територіях компактного проживання національних меншин у Закарпатській області.

Впродовж 2016-2018 рр. Закарпатською ОДА проігнорувала усі (!) повторні звернення місцевих рад, що створювали ОТГ. Загалом не було надано позитивних висновків 5 сільським, одній селищній (райцентр) і 2 міським (райцентри) потенційним ОТГ, а за останні два роки в області було створено всього одну – Баранинську сільську ОТГ.  В таких умовах більшість місцевих рад і територіальних громад області, що планували утворити потенційні ОТГ, прогнозуючи  безперспективність своїх зусиль в умовах блокування з боку обласної і районних влад, поступово призупинили процеси формування ОТГ.

Загалом Закарпаття на початок оголошеного Президентом і урядом України “нового етапу децентралізації” на 2019-2020 рр. опинилось у вкрай важкій ситуації надто відстаючого регіону за всіма показниками реформи: в області до цих пір немає Перспективного плану територій спроможних громад; покриття площі території області існуючими 6 ОТГ складає всього 4,8 %, а кількість населення в ОТГ від чисельності мешканців регіону становить 5,8 %, що у рази нижче від аналогічних показників інших областей; у значної кількості територіальних громад Закарпаття нині сформувався високий ступінь зневіри щодо забезпечення органами виконавчої влади єдиної для всіх областей децентралізаційної політики держави по створенню ОТГ.

У цих умовах упродовж двох наступних років доформувати ще понад 85 %  від  потенційної кількості ОТГ (близько 42-45 ОТГ), видається занадто складним завданням, якщо обласна  і районні влади і надалі не підтримуватимуть децентралізаційну реформу і створення ОТГ у Закарпатській області.

За підсумками заслуханих і обговорених доповідей пленарної сесії та двох тематичних панельних дискусій учасники V Регіонального Форуму прийняли резолюцію, яку направили центральним органам влади, Закарпатській ОДА і Закарпатській обласній раді. Учасники Форуму, серед іншого, звернулися до голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля з пропозицією провести у першій половині лютого 2019 року робочу зустріч у форматі круглого столу з міськими, селищними і сільськими головами, що представляють існуючі і потенційні ОТГ Закарпаття, з метою обговорення і вирішення проблем, які потребують взаємодії ОДА з органами місцевого самоврядування базового рівня, і зокрема – щодо забезпечення реалізації у Закарпатській області “нового етапу децентралізаційної  реформи” на 2019-2020 роки.

Закарпатське РВ АМУ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

97 − = 93