Як закарпатські хенд-мейдери підкорюють Європу і що їм заважає на цьому шляху (Фото)

Український ринок хенд-мейду нині є дуже великим – і в цьому легко переконатися кожному, хто користується соцмережами. Хтось із ваших інтернет-знайомих обов'язково продає власноруч зроблену біжутерію, шиє сумки, займається декупажем, робить ляльки, плете шапки і шарфи, пече пряники – одним словом, у вільний від роботи час або замість офіційної роботи займаються ручною працею. Для одних майстрів це – хобі, а для інших – прибутковий бізнес. І тих інших, хто зумів перетворити своє хобі на хоч і невеличкий, але власний успішний бізнес, з кожним роком стає у нас усе більше. Причому часто клієнтами українських майстрів ручної праці є люди з усього світу. То чим так приваблює іноземців український хенд-мейд і як навчитися "просувати" свої вироби на європейському ринку хенд-мейду – дізнавався "Про Захід".

Ужгородка Наталка Полив'яна нині є однією з найуспішніших майстринь хенд-мейду на Закарпатті. Вона зуміла перетворити повстяні капці на витвори мистецтва – стильні, оригінальні, не схожі на жодні інші. Її ім'я внесли до 20-тки українських майстрів, котрі виготовлять найоригінальніші повстяні вироби, а замовлень нині у неї є набагато більше, ніж часу, який мама трьох дітей може виділити на роботу.

"У нас чомусь валяння звикли асоціювати з російськими валянками. Насправді ж у багатьох народів здавна речі виготовляли методом валяння. От, приміром, у країнах Прибалтики досі дуже розповсюдженими і популярними є одяг і взуття з валяної вовни. Взагалі нині з вовни методом валяння роблять усе: одяг, взуття, іграшки, елементи інтер'єру, прикраси, аксесуари. Я теж іноді майструю жіночі сумочки та прикраси, але найбільше мені подобається валяти домашні капці. Чому капці? Бо я – людина практична", – каже Наталка. І її практичність оцінили вже близько сотні покупців, котрі із задоволенням носять капці молодого ужгородського бренду "CozyPoly".

Аби виготовити бодай одну пару таких капців, Наталії доводиться добряче попрацювати, адже процес валяння є тривалим і фізично важким. Не кожному така робота подобається, саме тому майстрів, котрі займаються валянням в Україні не так уже й багато, а повстяні вироби є таким дорогими. Але те, що поки не завжди можуть собі дозволити українці, високо цінується і добре продається поціновувачам ручної праці з інших країн. Так, капці від "CozyPoly" носять вже у багатьох країнах Європи, перепливали вони і за океан, до США. А допомагає Наталії у пошуку закордонних клієнтів спеціалізований міжнародний сайт "Etsy", де виставлені зразки хенд-мейду з усього світу. Українських майстрів на цьому сайті – безліч. Чого тільки вони не продають: одяг, біжутерію, картини, писанки, кераміку та інші найрізноманітніші вироби. І кожен прагне виділитися з-поміж мільйона інших майстрів. Тож Наталія упевнено каже, що нині навіть найталановитішому майстрові, аби стати конкурентоспроможним, потрібно ще й знатися на маркетингу, вміти "просувати" свої вироби в просторах Інтернету. "Одній людині важко і виготовляти вироби, і продавати їх, – зізнається майстриня. – Інтернет-магазини потребують уваги і постійної активності. Треба регулярно викладати нові товари, подавати до них цікаві і грамотні описи англійською мовою, гарні фотографії. Крім того, потрібно ще й із клієнтами вести переписку, швидко відповідати, подавати їм максимально повну інформацію, узгоджувати усі деталі. Це теж займає час. На щастя, я маю помічника, котрий займається усім цим, мені же залишається лише творча робота".

Маркетинг справді є дуже важливим для успішної роботи майстра хенд-мейду в умовах сучасного інтернет-ринку. Це підтверджує інша дуже популярна ужгородська майстриня і теж Наталія – засновниця "Майстерні Наталії Світлинець". Вона виготовляє і успішно продає шкіряні аксесуари, оригінальні дерев'яні сумки з вишивкою, плетені прикраси.

"Потрапити в око покупцеві – дуже важко. Уявіть собі, як якась європейська любителька хен-мейду переглядає спеціалізовані сайти: задала, наприклад, у пошуку слово "сумка" і гортає сотні фотографій. Як примусити її зупинити погляд саме на моєму виробі? Зрозуміло, що тут все залежить від фотографії, адже клієнт у першу чергу "ловить" товар очима. Саме тому я завжди намагаюся подати до свої виробів максимально якісні і цікаві фотографії. Професійних фотографів до цього не залучаю, намагаюся все зробити самостійно. І це, звісно, важко, бо ж фотографії я не вчилася. Але розумію, що навіть дуже якісна річ потребує презентації – це нині дуже важливо.

Для того, щоб успішно продати свій виріб, потрібно також гарно його описати. Багато хто з майстринь зіштовхується з мовним бар'єром, бо далеко не всі можуть і українською мовою описати товар так, аби клієнту враз захотілося його придбати, а тут це потрібно зробити англійською! Тому запорукою успішного просування бізнесу хенд-мейдера є і навики фотографа, і хороше володіння англійською мовою. Але, звісно, перш за все потрібна якісна робота і вдалий виріб із цікавою ідеєю і цікавими виконанням. Конкуренція нині занадто висока, тож банальні речі попиту не мають. Іноземні клієнти цікавляться чимось цікавим, і мені приємно, що переглядаючи роботи інших українських майстрів, я часто відмічаю, що їхні вироби справді дуже сучасні, креативні і якісні", – каже Наталія Світлинець.

Саме з такими оригінальним виробами на європейський ринок хенд-мейду вийшла ще одна ужгородська майстриня – Наталія Фурлетова та її бренд "Embroidery Portrait & Art". Вона вишиває портрети у дуже незвичній техніці, а не так давно одну з її робіт – портрет лідера "Radiohead" Тома Йорка – навіть похвалили у соцмережі музиканти цього всесвітньовідомого гурту. Наталія каже, що найактивніше цікавляться хенд-мейдом жителі Великобританії та США. В Європі також дуже люблять хенд-мейд німці та французи. Цікаво, що європейці орієнтовані на придбання якихось мистецьких речей, наприклад, саме вони найчастіше замовляють Наталії вишиті копії відомих полотен чи їхніх елементів. Європейці люблять оригінальні і красиві речі, і якщо їм подобається якась відома картина, але вони не мають змоги придбати оригінал, то не вішають на стіни репродукцію, а шукають якесь оригінальне втілення улюбленого полотна – наприклад, вишиту копію.

Натомість американцям подобаються більш ужиткові речі: вони радо замовляють вишиті портрети своїх рідних чи друзів, люблять дарувати вишиті зображення будинків на новосілля, у захваті від вишитих портретів домашніх улюбленців тощо. Тобто, якщо орієнтуватися на клієнтів зі США, то варто подбати про пропозиції для них на усі можливі їхні свята, наприклад, День незалежності чи День подяки. Європейських же клієнтів приваблює перш за все оригінальність і хороша якість виробу. Такі речі, виготовлені руками європейських майстрів ручної праці, коштують зазвичай у рази більше, ніж пропонують українські умільці. Саме тому ринок українського хенд-мейду нині інтегрується в Європу чи не найстрімкіше за усі інші.     

Ринок хенд-мейду для українців справді є нині дуже перспективним. Він може стати для тисячі наших майстрів ручної праці цікавою, успішною та прибутковою роботою. Самі ж майстри при грамотній організації могли би із часом сформувати прошарок малого підприємництва і навіть приносити у вигляді податків прибутки державі. Однак поки визнання України, як держави, у якій проживають надзвичайно талановиті майстри ручної праці, вироби яких цінують у всьому світі, відкладається. Бо наші майстри хенд-мейду, вироби яких так цінують іноземці, часто змушені шукати внутрішнього покупця, аби спростити собі життя.

Так, відома ужгородська майстриня Марина Федчик, котра виготовляє надзвичайно гарні ляльки та брошки, попри великий попит на свої вироби, змушена була відмовитися від  продажів своїх виробів європейським покупцям через труднощі доставки. "Відправити посилку за межі країни – це завжди лотерея. Одного разу мій виріб замість Європи опинився у Росії. Інший замовлений виріб до Ізраїлю їхав півроку. Уявляєте – півроку! Посилки то губляться, то йдуть до клієнта дуже довго. У таких умовах неможливо успішно працювати, неможливо дати гарантію покупцеві, що до нього вчасно чи взагалі дійде замовлений виріб. Тому я поки що відмовляюся від закордонних замовлень", – розповіла Марина.        

Про складнощі з поштовими пересилками розповідали нам і інші майстрині. Але не вони є основною проблемою для успішної торгівлі на європейському і світовому ринку хенд-мейду. Торгувати на міжнародних популярних сайтах наші майстри ручної праці часто не мають змогу через те, що не знають, як отримати за свої вироби винагороду. Річ у тім, що Україна досі не може вирішити, як співпрацювати з глобальними електронними платіжними системами. Наприклад, найбільші сайти, у тому числі і з продажів хенд-мейду, – "Etsy", "Amazon", "eBay" – використовують для розрахунків між клієнтами електронну платіжну систему "PayPal". Однак українцям поки не дозволено отримувати гроші на рахунки "PayPal" – і це є проблемою не лише для майстрів хенд-мейду.

Звісно, наші винахідливі громадяни з будь-якої ситуації знайдуть вихід. У сфері ручної праці вже з'явилися фірми-посередники, котрі за певний відсоток обіцяють легалізувати гроші, сплачені закордонними покупцями через систему "PayPal". Саме таких посередників змушені використовувати українські майстри хенд-мейду, або шукають інші виходи, у тому числі й продавати свої вироби значно дешевше в Україні.

"За кордоном ручну працю цінують поки набагато вище, ніж у нас, – підсумовує розповідь про свою роботу майстриня Наталія Світлинець. – Я бачу, якою популярністю українські майстри користуються в європейських та американських покупців. Мені же, зрештою, просто приємно показувати речі, зроблені на Закарпатті, приємно, що ними цікавляться люди далеко за його межами. І було би добре, якби про наших талановитих людей знала якомога більше аудиторія. Своєю працелюбністю і своїм талантом вони це точно заслужили".

"Про Захід"