У лісах Загатянського лісництва також облаштували новий туристичний маршрут, інформує прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.
Як зазначають лісівники, туристичний маршрут починається з села Загаття Великодільського лісництва, яке розташоване в гірській частині Карпат Великодільського хребта, з північної сторони лісовий масив Гат. Навколо села, а найбільше з південної сторони, поширений ярково-балковий релєф. Шлях простягається крізь загальнозоологічний заказник місцевого значення Гат. А неподалік від цього місця розташований ботанічний пам'ятник природи місцевого значення “Берська європейська”, де охороняється рідкісна на теренах області порода дерева – берека європейська”.
“Цікавим для туристів та відвідувачів Іршавського району буде й чинна дерев'яна церква Святого Архістратига Михаїла, збудована в 1658 році. Ідучи далі й піднімаючись по лісовій дорозі вздовж 5 кілометрів, кожен зможе відпочити в дерев'яній бесідці в урочищі “Приймо”. Після цього проходячи ще 5 кілометрів в урочищі “Ликовець” можна побачити букові праліси, – насадження, вік яких налічує понад 200 років”, – зазначає директор ДП “Довжанське ЛМГ” Василь Ледней.
У свою чергу головний інженер лісомисливгоспу Віталій Шрам зазначає: “Для тих, хто дійде до кінця туристичного маршруту, буде відкриттям дерева-старожили, вік якого понад 250 років і діаметром 140 сантиметрів. А дійшовши до урочища “Хрести” можна побачити історичний пам'ятник партизан Великої вітчизняної війни, де десантувалися партизани під керівництвом партизана Прищепи. До визволення загін виріс у партизанське з'єднання чисельністю понад 800 чоловік.
У серпні 1944 року біля с. Берегуйфалу, що на Берегівщині, десантувалася угорська, партизанська група Дюли Усти, вслід за нею — група українця Івана Прищепи. За наказом Українського штабу партизанського руху групи Івана Прищепи і Дюли Усти об'єдналися в один партизанський загін, і він увійшов в історію як загін Усти-Прищепи. На час об'єднання в його складі було вже близько сотні бійців — в основному з числа місцевого населення. З часу десантування і до 26 жовтня 1944 року партизани загону провели близько двох десятків бойових операцій, і він виріс до 250 чоловік.
