В Ужгороді зменшується кількість тих, хто проходить флюорографічне обстеження легень. Дозволяють собі нехтувати цим навіть окремі громадяни, які повинні це робити з огляду на місце і характер роботи. Зокрема, торік показник обстежень був 470 на 1000 мешканців, тоді як протягом 2015 року – 580, а в 2014-му ще вищий. Про це йшлося днями в Ужгородській міській раді під час “круглого столу” до Всесвітнього дня боротьби із захворюванням на туберкульоз.
Як повідомила міський фтизіатр Вікторія Берестовська, протягом 2016-го в Ужгороді захворіли 56 осіб, цей показник тримається на рівні попереднього року, у першому кварталі 2017-го виявлено вже 14 хворих. На жаль, зростає кількість мультирезистентних форм, тобто стійких до лікування. Хоча, зазначалося, можливо, це пов'язано з поліпшенням лабораторної бази – у місті діють дві лабораторії, де можна швидко, протягом 45 хвилин, встановити діагноз.
Дещо знизилася торік і смертність від туберкульозу, хоча загалом вона все ще досить висока. Однак в Ужгороді, як і на Закарпатті загалом, є значне зростання дитячої і підліткової захворюваності. Це пов'язано насамперед із перебоями в попередні роки постачання вакцини БЦЖ, яка вводиться ще в пологовому будинку.
В Ужгороді в 2016-му захворів один підліток (у нього ще й мультирезистентна форма), а решта діти – до року. Всі вони – ромської народності, тоді як по області серед захворілих дітей роми складають 33%. Зазначалося, що БЦЖ – це 80% захисту, але якщо і виникне захворювання після щеплення – воно пройде у більш легкій формі. Зараз вакцина є, але батьки дуже часто відмовляються від щеплень, торік Ужгород мав майже найнижчий в області показник охоплення БЦЖ новонароджених – близько 60%.
Чимало батьків в Ужгороді відмовляються і від туберкулінодіагностики, яка проводиться реакцією Манту.
Відзначалося, що з медичною реформою буде більше навантаження на сімейних лікарів і потрібно провести навчання щодо їх настороженості до туберкульозу, необхідності слідкувати за вчасним рентген-обстеженням, проведенням щеплень і діагностики. Домовилися вивчити можливість запровадження соціального пакету для хворих із певним набором харчів та гігієнічних засобів і талонів для перевезення до медичного закладу та у зворотному напрямку. Це могло б стати суттєвим чинником, аби ті, хто проходить лікування, не переривали його, бо це призводить до мультирезистентних, тобто стійких до медикаментів форм, відтак лікування таких хворих обходиться значно дорожче. Більшість пацієнтів, які переривають лікування – роми.
Заступник міського голови Ужгорода Олександр Білак подякував медикам за роботу, у тому числі працівникам амбулаторій загальної практики сімейної медицини, які, коли була нестача БЦЖ, проводили щеплення з вакциною, закупленою батьками. Також Олександр Павлович відзначив роботу працівників Червоного Хреста, які ведуть супровід хворих із мультирезистентними формами, слідкують, аби ті все ж проходили лікування. Заступник міського голови доручив провести навчання медиків у школах щодо туберкулінодіагностики, організувати роз'яснення батькам, наскільки важливо проводити і щеплення, і вчасно виявляти недугу.
Підсумовуючи засідання “круглого столу”, начальник відділу охорони здоров'я Ужгородської міської ради Василь Решетар наголосив: першочергове завдання медикам, які працюють з дітьми – переглянути всі випадки протипоказів, провести роз'яснювальну роботу з батьками, які відмовлялися від щеплень, бо уникнути поширення туберкульозу серед діток можна, лише якщо кількість вакцинованих складатиме не менше 95%, інформує прес-служба Ужгородської міськради.
