З кінця минулого місяця в Ужгороді влаштовують різноманітні акції добровільної здачі крові. Багато організацій і структур відгукуються на бойові дії, що тривають на Сході, і погоджуються стати донорами для тих, хто постраждав внаслідок боротьби з терористами.
Своєю кров'ю за останні 3 три тижні вже встигли поділитися закарпатські міліціонери, журналісти, прикордонники, працівники Служби Безпеки, члени різноманітних молодіжних організацій області. Останніми донорами стали учасники одної з обласних спільнот автомобілістів.
Кров на Схід не відправляють
Кров, яку отримують від донорів, не відправляють відразу на Схід, як думає більшість людей. “Вона йде на потреби хворих, які лежать у тутешніх медичних закладах. Серед них – і солдати, що постраждали у бойових діях. Технічно ми можемо відправити кров на Луганщину, але поранених хлопців і так лікуються за місцем проживання. Крім солдатів, є ще дуже багато людей, з якими ми можемо поділитися донорською кров'ю. Кожного дня на Закарпатті стається багато нещасть, внаслідок яких постраждалим теж необхідне переливання. Також з отриманої крові ми виробляємо альбумін – препарат для важкохворих”, – розповідає Завідувач донорським відділенням Закарпатської обласної станції переливання крові Марія Фантич.
Пані Марія зазначає, що завдяки акціям, як тепер активно почали проводити на Закарпатті, банк крові – повний. “На жаль, люди не дуже хочуть здавати кров. Можливо, бояться, може, не знають, яка велика у ній потреба. Боятися нічого: у нас всі вакуумні системи одноразові, 300-450 мілілітрів крові, які зазвичай здають, не зашкодять здоров'ю. Після процедури люди абсолютно працездатні, вони можуть повертатися до своїх справ, просто трохи відпочивши. До речі, якщо під час здачі комусь і стає погано, то це, в основному, чоловікам! З жінками таке трапляється куди рідше”, – каже Марія Фантич.
І хоч донорство – добра справа, багатьом охочим відмовляють у здачі крові. Річ у тому, що існує багато протипоказань: як постійних, так і тимчасових. До постійних, наприклад, відносяться перенесені людиною хвороби (жовтуха, туберкульоз, сифіліс). Щодо тимчасових, то їх дуже багато. Донором може стати людина, якій від 18 до 60 років, вага якої – від 49-
Безпосередньо перед здачею 3 дні не можна вживати алкоголь, бажано не палити, не їсти жирної їжі. Навіть аспірин, прийнятий напередодні, може завадити, оскільки він розріджує кров.
Літр – 160 гривень
До речі, літр крові коштує 160 гривень. За 450 мілілітрів донор отримує близько сотні. Щоправда, ті люди, які здавали кров у рамках останніх акцій, ділилися нею безкоштовно. Але на ЗОСПК забезпечили їх сніданком (солодкий чай з булочкою), дали 27 гривень 12 копійок на обід (оскільки там нема, де нагодувати донорів, обід компенсують матеріально) та виписали довідку, яка надає право взяти вихідний на роботі у будь-який день року. Крім того, коли людина здає кров, то безплатно їй роблять біохімічні аналізи та визначають групу, що деяких приватних клініках коштує немало грошей.
Пані Марія каже, що зазвичай донорів не так уже й багато. Люди неохоче діляться кров'ю: “Якщо б кожна молода людина прийшла хоча б раз на рік, то наш банк постійно був би повний. Я давно тут працюю, і намагаюся налагодити зв'язки із крайовими ЗМІ. Не для того, щоб пропіарити ЗОСПК, а для того, щоб люди дізналися, яке важливе на сьогодні донорство, що їх кров дуже потрібна і справді може допомогти врятувати життя”.
Крістіна Гудак, “Про Захід”. Фото із видання goloskarpat.info
