Інколи буває таке, що Ви “перегораєте на роботі”, або на вулиці осінь і, нажаль, у Вас починається депресія. У цьому стані ваше тіло та мозок перебуває в стресі і це погано впливає на самопочуття людини вцілому.
Тому щоб це запобігти, або вийти із цього стану Ви себе запититуєте: Звідки брати життєву енергію, коли в
мене все погано, немає енергії, щоб цей стрес подолати?
Ми зібрали поради, лайфхаки які допоможуть знайти сили на те, щоб працювати багато і довго, бути радісним продовжуючи при цьому жити, а не існувати.
Про баланс життя-робота-життя деяким з нас краще не нагадувати: впоратися би з масою робочих завдань, які вганяють у депресію своєю кількістю і стислими термінами. Режим “авралу” може бути способом життя, але ненадовго. Рано чи пізно постійний стрес вичерпує всі запаси енергії. Їх потрібно поповнювати, при
чому безперервно, щоб не давати збоїв, не зриватися і, вцілому, кожен день відчувати підйом сил, а не безсилля.
Складання списків, використання менеджерів задач – все це допомагає, коли потрібно привести справи в порядок тут і зараз. Але для довготривалих результатів потрібен інший підхід. Спробуйте слідувати декільком перевіреним принципам. Завдяки яким буденний стрес перестане забирати всі сили.
Звідки брати життєву Енергію?
НЕ ПЛАНУВАТИ СПРАВИ, А ВСТАНОВИТИ РЕЖИМ ДНЯ
Кожен, хто в дитинстві займався балетом, ходив в художній гурток чи навчався в музичній школі, не з чуток знає, що таке регулярна практика. За розкладом доводиться повторювати не тільки одні й ті ж па, одні й ті ж мелодії, а й сам процес. А саме – фізичні вправи.
Значно легше робити це в чітко встановлений час, ніж кожен день заново вирішувати, о котрій позайматися цього разу. Інакше, набагато більше часу піде на щоденне планування, ніж на саму роботу над тими чи іншими завданнями. Тому подбайте про те, щоб і в дорослому житті мати розклад.
Щоб майже завжди з точністю до 99% знати, яким буде ваш режим дня сьогодні, завтра і післязавтра.
Чим менше невизначеності, тим менше витраченого марно часу.
Правда, непередбачувані обставини – той самий, що залишився, 1% – все одно варто впускати в своє життя. Іноді, це вихідні і свята, які є приводом для радості (і, відповідно, знімають стрес). Іноді – робота
допізна і раптова поява додаткових завдань. Так чи інакше, це привносить в щоденну рутину трохи різноманітності.
Доречі, суворий розклад також допомагає зрозуміти, коли рівень стресу зростає. Саме в такі періоди незаплановані раніше справи порушують звичний уклад життя. Завдяки цьому буде легше і визначити «осередки загоряння», і впоратися з ними, щоб якнайшвидше повернути все на свої місця.
РОЗСТАВЛЯТИ ПРІОРИТЕТИ
Звалювати на свої плечі побільше справ, переконуючи себе, що все встигнути цілком реально – це амбітно, але наївно.
У кожного свої пріоритети в житті, і їх потрібно ставити на чільне місце, під них підлаштовувати свою повсякденність.
Коли в пріоритеті кар’єра, це означає, що саме їй і повинні бути підпорядковані багато інших аспектів.
Щоб бути успішним в роботі, багатьом недостатньо просто проводити в офісі необхідні 8 годин, а то і більше.
Поряд з цим часом комусь життєво необхідні 8 годин сну: недосипати вони не можуть, інакше сил на роботу
зовсім не буде. Іншим же потрібен регулярний спорт вранці: тренування заряджають енергією, після них
працювати легше. Значить, саме ці звички повинні бути в пріоритеті. Їх потрібно враховувати в першу чергу,
складаючи свій розклад.
Коли в пріоритеті романтичні відносини або сім’я, відповідно, буденні звички повинні працювати саме на це. Тоді не буде стресу від того, що важлива частина життя з тих чи інших причин залишається без належної уваги.
ЗНАТИ МІРУ
Гретхен Рубін в книзі «Проект Щастя» ділить людей на два типи. Є «максимайзери», які при прийнятті
рішення не заспокояться, поки не розглянуть всі можливі варіанти і не виберуть серед них найбільш підходящий. А є люди зовсім іншого складу. Їм досить першої ж опції, яка відповідає їхнім критеріям.
Іноді навіть перфекціоністам потрібно придушувати свою сутність «максимайзера» і не обтяжувати себе
надміру.
Особливо в ті періоди, коли рівень стресу зашкалює. Порушуючи розпорядок дня, коли тиск на межі, а розклад тріщить по швах, запитайте себе: що було би достатньо зробити, щоб життя йшло своєю чергою, але не вибивало з колії надмірним навантаженням?
Виконати ті завдання, що в пріоритеті. Порадувати себе тренуванням або невеликою прогулянкою, щоб аврал після них вже не здавався кінцем світу. Ізолювати себе від подразників. Наприклад, не заглядати в пошту перед сном.
Тим, хто звик вичавлювати з себе максимум, потрібно вміти зупинятися: працювати вдосталь, але не
більше того.
Завдяки цьому збережеться і енергія, і мотивація, і готовність до вирішення нових ситуацій – передбачених і не дуже.
