22 роки Василь Калинюк присвятив Службі порятунку, і за цей час не раз приходив на допомогу мешканцям Закарпаття.
Спершу – як начальник караулу, завжди готовий врятувати від пожеж, а згодом – як інспектор, де вже не гасив полум’я, а запобігав його появі.
Та хоч посади змінювались, незмінною залишалась відданість справі й людська теплота. І, звісно ж, традиції. На заслужений відпочинок колеги провели Василя Миколайовича так, як годиться справжньому рятувальнику – з гучними оплесками, щирими словами вдячності та рясним поливанням з пожежних рукавів, аби змити кіптяву минулих викликів і залишити лише теплі спогади.
А справу батька з гордістю продовжує донька Олеся – як символ того, що гідність та поклик допомагати живуть у родині Калинюків із покоління в покоління.
ГУ ДСНС України у Закарпатській області
