Нинішня будівля Закарпатської обласної державної адміністрації та обласної ради, безперечно, є окрасою Малого Ґалаґова в Ужгороді. Навіть сьогодні її розміри, чітка і лаконічна геометрія, внутрішнє оздоблення, цікаві деталі вражають, а уявіть, якою грандіозною ця споруда здавалася мешканцям Ужгорода тоді, коли її тільки-но побудували – у 1936 році. Нині ми зібрали 10 історичних фактів, які ви навряд чи знали про будинок Земського уряду Підкарпатської Русі, спроектований братиславським архітектором Ф.Крупкою.
1. Зведення будівлі Земського уряду почали у вересні 1932 року, а закінчили – у червні 1936-го. До того Земський уряд Підкарпатської Русі 17 років не мав власної будівлі, частина відділів працювала у споруді на куті нинішніх вулиць Ракоці і Бращайків.
2. Проводила будівництво чеська фірма «Lanna», яка була генеральним підрядником і витратила на спорудження будівлі Земського уряду 17 мільйонів чеських корун – в середньому по 170 Кч на 1м.кв забудови. В цю ціну також входили роботи з формування території навколо нової будівлі, зокрема саме тоді заклали обриси скверу позаду будівлі та величезної клумби перед нею.
3. Під час зведення будівлі Земського уряду фірма «Lanna» використала 2,5 мільйона цеглин, 350 вагонів цементу, 35 вагонів заліза, 45 вагонів інших матеріалів.
4. В оригіналі будівля була проектована і побудована так, що в ній мали знаходитися рівно 600 кабінетів. Скільки їх є зараз – невідомо.
5. У 1936-му в будівлі було рівно 700 дверей, 890 вікон (на них пішло 6.200 м.кв скла) та 1600 лампочок.
6. Опалювали будівлю двома котлами, які працювали на дровах. Для того, щоб обігріти усі приміщення, лише за один зимовий день потрібно було використати цілий вагон дров.
7. У будівлі Земського уряду діяла власна телефонна станція, яка обслуговувала 140 апаратів. Була у чиновників навіть послуга телефонного диктофону: чиновник дзвонив машиністкам (їх працювало в уряді 5-ть) і надиктовував потрібну інформацію, яку машиністки швидко видруковували. Земський президент мав окрему панель з 10 кнопками, які з’єднували його з керівниками урядів (управлінь). Він міг поговорити з кимось одним, або з усіма одразу, причому трубки тримати не мусив, бо в панель був вмонтований гучномовець. Таким чином вже у 1936-му в будівлі Земського уряду проводили аудіо-конференції.
8. Телефонна станція була не єдиною технічною новинкою в будівлі Земського уряду. Так, всередині була обладнана автоматична пожежна сигналізація, яка реагувала на збільшення температури у приміщеннях. Працювала «централа годинників», яка забезпечувала правильний хід годинників у будівлі. Усі сейфи в приміщеннях були обладнані спеціальним протиграбіжницьким обладнанням «Трезо». А в холі працювало диво техніки – ліфт патерностер.
9. Є хибне уявлення, що в будівлі Земського уряду працював губернатор, обов’язки якого в той час виконував Костянтин Грабар. Але канцелярія губернатора там не знаходилася, він працював у будівлі жупанату. Натомість у новій будівлі господарював земський президент Антонін Розсипал.
10. Урочисте відкриття будівлі Земського уряду відбулося 10 червня 1936 року й ознаменувалося великим скандалом, бо урочистості пройшли без церковного освячення. Єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Олександр Стойка тоді заявив, що все одно освятить будівлю, але пізніше – коли у ньому займе місце сойм Підкарпатської Русі.
Ну а наостанок трохи про родзинку тодішньої будівлі Земського уряду і нинішньої будівлі ОДА – ліфт патерностер. Навіть нині він викликає захват у туристів, дорослих та малих гостей будівлі, що вже й казати про ті часи, коли про таке диво техніки мало хто й чув. Аби відчути атмосферу того Ужгорода, пропонуємо прочитати невеличкий фейлетон, розміщений в газеті «Русскій народный голосъ» за 1936 рік.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»