В УжНУ – нова освітня програма «Клінічна психологія»: актуальність та перспективи

Опубліковано:

Факультет здоров’я і фізичного виховання УжНУ, без сумніву, тримає руку на пульсі останніх тенденцій у сферах освіти, науки й охорони здоров’я. Саме тому цей освітній підрозділ планомірно розвивається, відкриває нові затребувані спеціальності й відчиняє двері дедалі більшій кількості зацікавлених абітурієнтів. Винятком не стане й вступна кампанія-2021 – колектив факультету готується до відкриття освітньої програми «клінічна психологія». Тож про те, хто такий клінічний психолог, перспективи й актуальність цього фаху, а також, які ще зміни чекають на факультет здоров’я і фізичного виховання, розповів декан Іван Миронюк:

Як виникла ідея створення системи підготовки фахівців саме клінічної психології? З якими тенденціями у сфері медицині пов’язана її актуальність?

– Ідею створення цієї освітньої програми ми виношували давно. В її основу лягло наше бажання відповідати викликам сучасності.  І окрім відкриття спеціальності, ми  працюємо над новою концепцією підготовки фахівців для мультидисциплінарних реабілітаційних команд. Оскільки сьогодні вся система охорони здоров’я, надання медичних та реабілітаційних послуг переходить від вузькопрофесійної моделі до мультидисциплінарної. Якщо говорити простіше – раніше, коли людина хворіла, вона йшла до лікарні, де зустрічалася з лікарем, медичною сестрою та молодшою медичною сестрою і вони надавали їй медичні послуги. Проте людина, яка зіткнулася з хворобою, може відчувати потребу й у інших вкрай необхідних для неї послугах, які пов’язані з її теперішнім станом, не тільки медичних. І важливо, щоб ці послуги їй змогли надати в лікарні, де вона змушена певний час перебувати. Зокрема, це послуги психолога, соціального працівника, юриста. Саме тому зараз весь світ переходить до іншої моделі, коли комплексні послуги пацієнт може отримувати в стінах медичного закладу. І важливим елементом цієї системи є клінічний психолог. Тому ця спеціальність ставатиме дедалі більш затребуваною та актуальною. 

Чи зміниться система підготовки спеціалістів на вашому факультеті, у зв’язку з  оновленою системою надання медичних та реабілітаційних послуг?

– Наразі підготовка всіх цих працівників відбувається на окремих факультетах, коледжах, і вони між  собою не пересікаються аж до моменту своєї практичної діяльності.  Тільки на робочому місці вони зустрічаються і починають налагоджувати комунікацію. Таким чином, людина, яка отримала, наприклад, спеціальність клінічного психолога, нічого не розуміє у взаємодії лікаря з пацієнтом чи соціального працівника з клієнтом. І у наданні цих послуг немає ніякої злагодженості. Тому ми хочемо побудувати нову модель підготовки фахівців у мультидисциплінарних командах. Щоб всі ці спеціалісти вчились працювати разом ще в університеті. Зараз на нашому факультеті готують логопедів, корекційних  педагогів, ерготерапевтів, медсестер, фізичних терапевтів та будуть готувати клінічних психологів. Усі студенти цих спеціальностей будуть слухати деякі дисципліни й окремо, але в той же час ми будемо формувати з ними команди, де вони разом будуть вивчати предмети професійної підготовки. На практиці це виглядатиме так – буде сформована команда з одного клінічного психолога, одного корекційного педагога, медсестри і т. д., і викладач буде розглядати з ними конкретне захворювання. Тому, отримавши диплом, наші студенти вже будуть спеціалістами у своїй сфері, знатимуть, які функції виконують усі інші члени  мультидисплінарної медичної або реабілітаційної команди, матимуть комунікативні навички та досвід роботи в групі фахівців різних спеціальностей. Цей підхід заснований на моделі «проблемоорієнтованого навчання», яка широко застосовується в Європі, зокрема, в Швейцарії. 

Які основні функції виконуватиме клінічний психолог?

– Дуже часто трапляється так, що у людини, яка раптово дізнається про свою хворобу або тривало перебуває на лікуванні, виникає  депресивний стан. І такий пацієнт однозначно потребує послуг психолога, оскільки наслідками такого стану можуть бути і відмова від лікування, і несприйняття препаратів. Функції психолога до цих пір часто перекладались на лікаря, проте це неправильно. Для цих питань потрібний окремий кваліфікований фахівець, для якого ці проблеми є основою його роботи.  Ми розробили освітню  програму, яка включає в себе вивчення основ психології залежної поведінки, медичної психології, психології розвитку дитини з ментальними порушеннями, психології кризових травмуючих ситуацій, психології супроводу сім’ї з дитиною з особливими потребами і т. д. Дуже багато предметів, які стосуються різних галузей медицини, за допомогою яких майбутні клінічні психологи вчитимуться  різним навичкам та компетенціям для ведення пацієнта сумісно з лікарем. Клінічний психолог – це фахівець,  який допомагає пацієнту побороти хворобу пліч-о-пліч з лікарем.

Як Ви вважаєте, для яких абітурієнтів підійде спеціальність «клінічний психолог»? Які можливості відкриваються після здобуття цього фаху?

– Ми відкриваємо освітню програму «клінічна психологія» тому, що це дуже важливий член міждисциплінарної команди. Спеціальність «загальна психологія» стосується всіх галузей. Наша ж більш вузька спеціалізація стосується винятково окремої галузі здоров’я людини, інвалідності, реабілітації. Ця спеціальність підійде абітурієнтам, які мають намір у майбутньому працювати психологом у системі охорони здоров’я: у лікарнях, санаторіях, реабілітаційних центрах, на рівні громад. Надання психологічної допомоги необхідне при діагностуванні та лікуванні:  онкології, туберкульозу, наркології, психіатрії, хронічних неінфекційних захворювань та іншого. Клінічний психолог  є суміжною спеціальністю між медициною та психологією. Тому спеціальність підійде абітурієнтам, яких цікавлять обидві сфери.

Розмову вела Ганна Фельцан, Інформаційно-видавничий центр УжНУ

Про Захід