Олександр Іванович Катринець народився 6 травня 1968 року. Його життя було багатим на справи – він був керівником підприємств, зокрема будівельної компанії. професійним спортсменом-ватерполістом.
Олександра знали як щиру, енергійну, здатну відповідально виконувати свою роботу людину, яка вміє від душі сміятися та радіти життю.
Із початку повномасштабного вторгнення, відколи його син добровільно долучився до ЗСУ, серце Олександра переповнювали переживання і біль за долю України. Тому в січні 2024-го Олександр також став на захист Батьківщини. Загинув військовий 26 серпня 2025 року.
Олександра назавжди запамʼятають як люблячого батька, турботливого чоловіка, який безмежно кохав свою дружину Олену. Як доброго сина для мами Наталії і дбайливого брата для сестри Наталії, як приклад мужності для племінника Олега.
Прощання із захисником відбулося на набережній Незалежності. Провести його в останню путь зібралися близькі, друзі, військові, представники влади та містяни.
Від головнокомандувача ЗСУ генерала Олександра Сирського зачитали памʼятний лист на знак глибокої вдячності за жертовне служіння в лавах Збройних Сил.
Поховали Олександра Катринця з військовими почестями на Пагорбі Слави.
Ужгородська міськрада
