Закарпаття вже майже тиждень живе за правилами «червоної зони». І хоча нині ці правила є куди м’якшими, ніж у попередні роки (принаймні, для вакцинованих), усі ми чекаємо моменту, коли «червоні» обмеження знімуть. Станеться це, зрозуміло, тоді, коли рівень захворюваності піде на спад. Коли ж цього очікувати – «Про Захід» розпитав головну епідеміологиню області Вікторію Тимчик.
– Пані Вікторіє, днями головний санітарний лікар України повідомив, що кількість хворих на коронавірус нарешті перестала зростати. А яку тенденцію бачимо на Закарпатті?
– Минулого тижня ми зафіксували зниження на 3% кількості випадків захворювання на коронавірус, хоча хворих на Закарпатті щодня усе ще фіксують дуже багато. Разом із тим ми вже з упевненістю можемо сказати, що пройшли пік цієї хвилі. Протягом наступних двох тижнів очікуємо вийти на стабільний рівень, з яким проведемо всю весну. І десь із травня рівень захворюваності знизиться практично до мінімальних показників, як це було минулого року. Тобто ми можемо говорити, що у Covid-19 є своя сезонність, вона є осінньо-весняною із покращенням епідемічної ситуації у теплу пору року. На цю ситуацію може вплинути лише поява нових мутованих штамів вірусу на кшталт «Омікрона», тобто, якщо зміниться сама поведінка вірусу, його заразливість та агресивність.
– У нинішній хвилі закарпатці хворіють саме на штам «Омікрон»?
– Так, зараз можемо чітко сказати, що у нас превалює циркуляція «Омікрона». У кінці січня ми надіслали до Києва 25 взірців на тестування, з них 23 показали саме «Омікрон». Це було якраз тоді, коли кількість випадків різко збільшилася спочатку з 800 хворих закарпатців на добу до 1500, а далі з 1500 – до 5000 захворілих на добу. Це «Омікрон» проявив усю свою агресивність і швидкість поширення.
-Що можете сказати про вік тих, хто нині хворіє на коронавірус? Чи багато серед них є дітей?
– У цій хвилі найбільше захворілих було у категорії 39-49 років, далі – люди старшого віку, 60+. Діти у нас почали хворіти у січні, коли повернулися після канікул за парти (ми зараз говоримо про вікову групу 5-17 років). Десь через тиждень навчання у школах ми побачили значне зростання кількісті випадків захворювання серед школярів – приблизно у 5 разів. Промоніторивши ситуацію у громадах, рекомендували перевести школи на дистанційне навчання, щоб перервати ланцюг передачі. Діти дошкільного віку теж хворіють, але не так масово, тому високих показників захворюваності ми у цій віковій групі не фіксували.
– Чи могла допомогти у ситуації із захворюванням школярів вакцинація, яку дозволили проводити дітям 12-17 років? Чи багато у нас взагалі вакцинувалося підлітків?
– Ні, батьки дітей віком 12-17 років досить недовірливо поставилися до можливості вакцинувати їх від ковіду. Якщо брати до уваги дітей віком 12-15 років, то маємо охопленість менше 1% від усіх дітей цільової групи. Трохи краща ситуація (7% – першою дозою, 6% – другою) серед дітей віком 15-17 років, але хочу зазначити, що до цієї групи входять студенти, які виїжджали на навчання за кордон і робили для цього щеплення. Варто зазначити, що серед цих дітей ні в кого не було важких поствакцинальних наслідків, вакцина є безпечною і діти переважно переносять її дуже легко.
– Якщо поглянути на рівень захворюваності з огляду на регіони Закарпаття, то де ситуація була найгіршою?
– Ситуація була напруженою у кожній громаді краю. До нової хвилі коронавірусу додалися сезонні хвороби – грип, ГРВІ, тож навантаження на сімейну медицину було шаленим, був тиждень, коли кількість звернень до сімейних лікарів перевищила 12 тисяч.
– Але разом із тим навантаження на лікарні, порівняно з попередніми хвилями, зменшилося, чи не так?
– Справді, це так. Кількість заповнених ліжок у нас не була критично перевищеною. Якщо порівняти з минулорічною весняною хвилею і навіть осінньою, то тоді у нас набагато більше осіб у відсотковому значенні потребували госпіталізації. Наприклад, показник завантаженості був більше 50%, ми наближалися до 60% при максимальній кількості захворілих на тиждень трохи більше 3 тисяч. Зараз ми два тижні поспіль мали більше 5-ти тисяч захворілих, але втрималися на завантаженості 45-51% ліжок. І, до слова, наразі ліжок у нас розгорнуто менше, ніж під час минулих хвиль.
– Я, мабуть, не помилюся, коли скажу, що ми всі дуже чекаємо виходу з «червоної зони». Коли за вашими прогнозами це може статися – вже наступного тижня?
– Прогнози – річ дуже невдячна, тому я не готова сказати точно. Наразі ми перевищуємо індикаторні показники тільки за одним коефіцієнтом – кількістю нових виявлених інфікованих. Все ж таки, хоча пік хвилі ми пройшли і рівень госпіталізації почав знижуватися, у нас продовжують і далі фіксувати досить значну кількість випадків захворювання на коронавірус. Тому дуже важко сказати, скільки часу ми ще проведемо у «червоній зоні». Як тільки стабілізуються показники, Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій буде прийняте рішення про вихід Закарпаття з «червоної зони». Але я завжди говорила і зараз повторю, що це також залежить від нас, від того, як ми будемо дотримуватися маскового режиму та інших елементарних правил.
– Нині «червона зона» вже не така сувора, як була колись. Чи на вашу думку, цих заходів наразі є достатньо для покращення ситуації?
– Країна не може жити третій рік у повній ізоляції в умовах локдауну. Тим більше, що з того часу додався потужний інструмент стримування вірусу – вакцинація. Саме тому у нас наразі є пом’якшена «червона зона», тобто підприємства і заклади можуть працювати, якщо мають вакцинованих співробітників.
– Я на власному досвіді відчула, що і вакциновані двома дозами можуть хворіти на коронавірус. Чи багато нині хворіє саме вакцинованих?
– Так, серед моїх знайомих у цій хвилі теж були вакциновані хворі. Але ніхто не казав, що вакцина повністю захистить від хвороби, зате вона дуже полегшить її перебіг. І це працює, судячи з того, що нині немає навантаження на лікарні. Насправді відсоток вакцинованих серед тих, хто захворів на минулому тижні, не був великим – склав 30%. А з тих 30% лише 3% потребували госпіталізації. Це, як на мене, дуже хороший показник того, що вакцинація – дієва, полегшує перебіг хвороби, знижує ризик ускладнень та смерті.
– Пані Вікторіє, ви вже сказали, що ми пройшли пік цієї хвилі. А чи варто нам очікувати в майбутньому нового штаму коронавірусу?
– На жаль, віруси такого типу схильні до частої мутації, відповідно, не факт, що «Омікрон» – це останній мутований штам, з яким ми зіштовхнулися. Але якщо більшість населення буде вакцинована, то вірус, циркулюючи серед людей з імунітетом, буде слабнути, втрачати свою силу. Що ми, можливо, бачимо і по «Омікрону», який вже не викликає такого важкого перебігу, важких пневмоній. Тому ми повинні підготуватися до осінньої хвилі вже зараз. Як? Шляхом вакцинації.
– До речі, про вакцинацію. Який відсоток закарпатців наразі має щеплення від коронавірусу?
– Наразі 35% дорослого населення є вакцинованим від Covid-19. На початку цього року темпи вакцинації покращилися, ми очікували, що у нас буде щотижня проводитися 20-25 тисяч щеплень. Один тиждень навіть так і було. Але потім, коли люди почали хворіти, темпи вакцинації зменшилися. Тож наразі маємо лише 15-16 тисяч щеплень на тиждень.
– Чи враховуєте ви до кількості вакцинованих тих закарпатців, котрі проводили щеплення в Угорщині?
-Так, звісно. Угорщина передала нам дані про 20183 особи, які вакцинувалися у тимчасових пунктах вакцинації на їхній території. Тож разом маємо 35% вакцинованих від коронавірусу закарпатців.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»
