Юрій Леонідович Панасюк народився 5 травня 1992 року в місті Рівне. Навчався у Рівненській загальноосвітній школі №22, а згодом здобув спеціальність землевпорядника у Рівненському фаховому коледжі НУБіП України.
Працював на ринку у Рівному, згодом — у Хмельницькому землевпорядником. У червні 2024 року, усвідомлюючи виклики, які постали перед країною, Юрій добровільно підписав контракт і вступив до лав Збройних Сил України.
Мама Вікторія розповідає, що Юрій був задоволений службою, шанував побратимів, а його, у свою чергу, поважали за серйозне ставлення до обов’язків, відповідальність та щире ставлення до людей. Бойові товариші й командири відзначали його як розумного, чесного й надійного воїна.
На перший день Великодня 2025 року Юрій отримав поранення. Лікувався у шпиталях Дніпра, Києва та Львова. Саме у львівській лікарні він і зустрів свій 33-й день народження.
Рідні розповідають, що Юрій дуже любив свою дівчину Вікторію. Вони планували офіційно зареєструвати шлюб. Він був єдиною дитиною у своїх батьків. Його смерть — непоправна втрата для всієї родини.
«Він був дуже порядним, людяним, позитивним і скромним. Ніколи не хвалився своїми вчинками й ніколи не скаржився. І лише від його побратимів я дізналася про все те, що він зробив… Юрчик дуже любив тварин — завжди забирав їх з вулиці, лікував, доглядав. Любив дітей. Завжди ставав на захист слабших.
У стосунках він був надійним, вірним, люблячим… справжня опора і підтримка. З ним було відчуття, ніби стоїш за кам’яною стіною. Любив полювання та риболовлю, мріяв про дитинку… » — каже Вікторія, наречена Героя.
На жаль, 33-річний солдат Юрій Панасюк помер від отриманих поранень у львівській лікарні 24 травня.
Прощання з Юрієм Панасюком відбудеться у п’ятницю, 30 травня, о 10:00 на майдані Незалежності у Рівному. Заупокійна служба проходитиме у Свято-Покровському соборі. Поховають його на Алеї Героїв кладовища «Нове».
Рівненська ОВА
