Український розвідник, який на собі відчув всю жорстокість ворога, нині відновлюється в Національному реабілітаційному центрі НЕЗЛАМНІ. Вчиться ходити на протезах та хоче повернутися до війська.
32-річного захисника звати Іван Дзюба – так само як і відомого українського дисидента, який теж свого часу пережив російську катівню. Пацієнт родом з Хмельниччини. До великої війни працював у Києві – на підприємстві, де надають послуги з професійного догляду за автомобілями.
Торік у вересні Івана мобілізували. Він став розвідником. Спершу його група несла службу в Бахмуті, а потому – вже взимку – їх перекинули в район Соледара. У перший бойовий вихід на новому місці Іван з побратимами потрапляють в поле зору противника. Їх обстрілюють та відрізають всі можливі шляхи для відступу. Протягом тижня хлопці переховуються від ворога в лісосмузі. Запаси води та їжі швидко закінчуються. Харчуватися доводиться снігом. Розуміють, що так їм не вижити, і вже на восьмий день наважуються ризикнути і вийти з укриття. Майже одразу натрапляють на вагнерівців. Одного з трьох українських розвідників російські бойовики розстрілюють. Двох інших забирають у полон.
Івана відразу починають катувати. Через тортури струмом мізинець на правій руці фактично згорає. Полоненого також нещадно б’ють по ногах та тримають у холоді. Кінцівки вражає некроз – тканини стрімко відмирають. В місцевій лікарні Іванові відрізають ноги. Після чого за ним доглядає та робить перев’язки інший поневолений – український військовий медик.
За 13 днів від потрапляння в полон Івана передають українській стороні – без двох ніг та пальця на руці. Лікують розвідника у Дніпрі та Києві.
До Центру НЕЗЛАМНІ Іван приїхав на реабілітацію. Тут він отримав свої протези та зараз вчиться на них ходити. Завдяки щоденним заняттям із фізичним терапевтом Іван вже ходить без милиць. Ба більше – за можливості допомагає пересуватися іншим НЕЗЛАМНИМ хлопцям, які ще на кріслі колісному. Після завершення реабілітації Іван хоче повернутися у стрій.
Перше медичне об’єднання Львова
