Регіональні Новини Соціум

Топ 5 світових гастрономічних символів на закарпатському столі

Нікого не здивує той факт, що закарпатці не тільки багато подорожують, але й чимало з цих подорожей привозять. Окрім яскравих фото з туристичних подорожей і грошей з заробітків, наше життя поповнюєтеся й новими враженнями, особливо гастрономічними.

Цього тижня я розпитала закарпатців, які традиційні страви інших країн їм не тільки сподобалися, але й стали невід’ємною частиною раціону. У моїй родині це болгарський холодний суп таратор та сербська чорба з яловичиною й овочами. Також чимало страв я намагаюся відтворити з ютуб-рецептів і подумки відзначаю їх на гастрономічній карті, аби за нагоди звірити з оригіналом. Що готують закарпатці – читайте далі.

Запечений цибулевий суп

Еліза Сірка добре розбирається у французькій кухні – усе завдяки чоловікові французу, з яким часто готують разом. Цибулевий суп у цій родині чи не щотижня. «Для цибулевого супчику потрібно: цибуля 600 г-1 кг, бульйон курячий чи телячий – 1,5 л, масло вершкове – 100 г, твердий сир – 100-150 г, борошно – 1 ст. л, багет нарізаний скибочками, сіль та перець за смаком, парика 1ч.л. Приготування: цибулю очистити та нарізати на невеликі шматочки. Розтопити масло в каструлі і додати туди цибулю. Тушкувати 15 хвилин. Розігріти духовку до 175 градусів і підсушити у ній скибочки багету – орієнтовно 15 хвилин. Цибулю на французький суп притрусити борошном, перемішати і смажити ще 5 хвилин. Потім залити бульйоном, довести до кипіння, посолити, поперчити і варити 15 хвилин, аби бульйончик трошки випарувався. Розкласти у тарілочки, в яких перед цим можна запікати шматочки хлібу, залити супом. Згори притрусити тертим сиром. Запікати на режимі «гриль» до появи золотої скоринки. Подавати гарячим, щойно з духовки. Смачного!», – поділилася рецептом пані Еліза.

Литовська страва цепеліні

Незважаючи на те, що цепеліни литовська страва, вперше ужгородка Олеся Примич спробувала її у Івано-Франківську. «Полюбила я цю смакоту на все життя. Тепер вони частенько на нашому столі. Після приготування цепелінів, ви зрозумієте, що їх смак ні на що не схожий», – поділилася враженнями пані Олеся.

«Для приготування знадобиться стара картопля (молода не підійде!) – 12 штук, фарш зі свинини – близько 400 г (але я сама перемелюю м’ясо), яйце – 1 штука, крохмаль — 1 ч. л, пшеничне борошно — 0,5 склянки, сіль, чорний мелений перець за смаком. Половину картоплі я відварюю, потім перетираю в пюре. Решту – натираю на дрібній тертці і віджимаю сік. Даю рідині трохи постояти (десь 15 хвилин), бо для приготування знадобиться осад крохмалю. Можна додати трошки лимонного соку, аби картопля не потемніла», – ділиться секретами ужгородка.

«Далі змішую варену і натерту сиру картоплю, крохмаль з соку, сухий крохмаль і борошно. Додаю яйце, солю і перчу за смаком, добре перемішую. З тіста формую невеликі круглі коржі, викладаю в кожен по ложці фаршу і з’єдную краї. У фарш дрібненько шинкую цибулину, додаю спеції за смаком, за бажанням можна і яйце додати. Готові цепеліни потрібно покрутити в руках, щоб шви не розійшлись. Можна, навіть, легенько обваляти у крохмалі. Ставлю на вогонь каструлю з водою і довожу до кипіння, солю. Варяться цепеліни близько 50 хвилин. Спочатку вони повинні підійнятися на поверхню, а потім зануритися на дно каструлі. Подають їх, зазвичай, із вершковим маслом та сметаною, з цибулькою і сметаною, але найсмачніше – зі смаженими шкварками і цибулею. Дехто додає і зелень, але я не люблю. До слова, начинка для цепелінів може бути й з курятини, сиру чи змішаного фаршу з декількох видів м’яса», – розповіла пані Олеся.

«Мантюльки» з Ташкенту

Мукачівець Олексій Крилов після відвідин Ташкенту робить маленькі манти. «Я не купую готовий фарш для них. Беру окремо сало та м’ясо і дрібно ріжу. Так виходить соковитіше. Також дрібно нарізаю цибулю. Цибулі близько 25 % від об’єму фаршу. Ну і сіль з перцем, більше нічого. Тісто звичайне, як і на пельмені. Я додаю яйце, щоб краще трималося. Готую на пару десь 40 хвилин. Ось і все», – поділився чоловік.

Готувати Олексій дуже любить, а також фотографувати увесь процес. Своїми стравами він частує рідних, не боїться експериментів і приготування нових гастрономічних шедеврів.

Вегетаріанське лобіо для всієї родини

Його дуже часто готує ужгородка Катерина Павлович. «Вперше побачила страву в інстаграмі, якраз саме цей рецепт, коли шукала веганські страви. Лобіо вдома люблять усі, ця страва у нас стала фаворитом. Вона особлива тим, що неймовірно смачна, ситна, і найголовніше – без продуктів тваринного походження», – зазначила пані Катерина.

Для приготування грузинського кулінарного шедевру потрібно 500 г червоної квасолі, 100 г грецьких горіхів, дві червоні цибулини, 300 г томатів, пучок кінзи, три зубчики часнику, 0,5 ст.л. спеція хмелі-сунелі, сіль та перець за смаком.

Квасолю треба замочити на 8-10 годин, далі варити у чистій воді до готовності. Промити і третину квасолі перечавити виделкою. Грецькі горіхи подрібнити, почищені від шкірки помідори нарізати кубиками, кінзу нашаткувати. Подрібнену цибулю протушкувати у невеликій кількості води до прозорого кольору, додати решту інгредієнтів, 100 мл води і тушкувати ще 5 хвилин.
Страва готова!

Польський журек на живій заквасці

Страва надзвичайно популярна у родині ужгородки Марії Рущак. «Журек – традиційний кислий польський суп, який я куштувала в Таурусі, перед Краковом. Цей суп став одним із улюблених в нашій сім’ї. Пам’ятаю, ще шлунок в дорозі болів, боялась пробувати, але після нього стало все добре, підозрюю, що подіяв як біфідобактерії», – розповіла пані Марія.

Основою будь-якого варіанту журека є закваска з житнього борошна, що надає супу характерний кислуватий смак і аромат. Готується закваска дуже легко, але доходить до готовності декілька днів, тому її слід приготувати заздалегідь.

«Закваска: перемелюю житні пластівці, додаю роздавлені 3 зубчики часнику, солі і перцю, заливаю водою (1л) розмішую, накриваю марлею і залишаю заквашуватись. Через три дні закваска готова, проціджую через марлю і відкладаю. Тим часом готую зажарку: терта морква плюс цибулька, приправи і туди ж нарізана кільцями домашня ковбаска (я беру польську в Таурусі). Тушкую і заливаю закваскою, даю трошки потомитися і заправляю сметаною з вершками, додаю трохи дрібно нарізаної зелені. Подають журек обов’язково з вареним яйцем. Можна додавати гриби та інші копченості. Хтось додає картоплю, селеру, але це вже зовсім інша історія», – поділилася рецептом ужгородка.

Рецепти записала Вікторія Жуйко, спеціально для “Про Заходу”

Фото авторів рецептів та з вільних джерел

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

− 1 = 1