«Thecollective»: нове звучання музичного життя Ужгорода від студентів-іноземців (Фото)

Опубліковано:

Гурт «Thecollective» – це молодий, драйвовий, музичний колектив, який знаходить своїх поціновувачів серед ужгородців. Студенти-іноземці УжНУ вже не вперше заявляють про себе, як про талановитих творчих особистостей. Засновником групи є Габріель Анаман, який також є реп-виконавцем та знімав музичні кліпи до своїх робіт, котрі мають понад 100 тис. переглядів на YouTube. Про новий музичний проект, шлях у музиці, життя та навчання в Україні поспілкувались детальніше з Габрілем:

– Розкажіть, будь ласка, трохи про себе. Звідки ви приїхали? На якому етапі зараз ваше навчання?

До України я приїхав з міста Хараре, столиці Зімбабве. Зараз мені 25 років. Я закінчив медичний факультет №2 УжНУ у липні 2019 року і зараз проходжу аспірантуру з психіатрії.

– Коли розпочались ваші перші спроби в музиці? І коли вони вилились у ідею заснування власного музичного гурту?

Я займаюся музикою з 14 років. Спочатку навчився грати на бас-гітарі, а також почав цікавитись іншими інструментами, освоювати основи музики. Особливу увагу приділяв вокалу та фортепіано. Тоді ж я грав у церкві на синтезаторі та бас-гітарі. Пізніше, вже в Україні, я почав виконувати  реп –  свої перші пісні я написав в Ужгороді, а також записав два музичні відео, які ми розмістили на YouTube. Проте, окрім репу, я завжди мріяв виконувати наживо інструментальну музику у поєднанні з вокалом. Ця ідея спонукала мене до створення власного гурту. Я зібрав навколо себе однодумців, також студентів-іноземців, які цікавились музикою та танцями. З ними я організував концерт на театральній площі 12 жовтня 2019 року. Це було дивовижно, неймовірні відчуття – на площі було багато людей, яким подобалось те, що ми робимо. Цей день ми і вважаємо днем заснування нашого гурту «Thecollective».

– Отож, до складу «Thecollective» входять й інші студенти-іноземці. Розкажіть, будь ласка,  детальніше про своїх колег.

Всього нас, насправді, шестеро. Проте основними членами команди є четверо людей. Це двоє вокалістів: Кеті (студентка 6-го курсу медичного факультету №2 із Замбії), яка грає на акустичній гітарі, та Ніколас (студент 3-го курсу медичного факультету №2 з Кенії), грає на акустичній гітарі та синтезаторі. Наш барабанщик – Енох (студент 4-го курсу медицини з Нігерії). І я граю переважно на бас-гітарі, фортепіано, або виконую реп (залежно від вимог пісні та тематики концерту). Ще є двоє учасників, які не виступають з нами завжди. Це наш провідний гітарист Девід (2-ий курс медичного факультету №2 з Нігерії), він також грає на бас-гітарі та фортепіано. А також піаніст  Детола (студент 4-го курсу медичного факультету №2 з Нігерії), який також іноді співає.

– З чого складається ваш репертуар? Це авторські пісні, чи ви виконуєте здебільшого кавери?

І те, і інше. У нас є авторські пісні, які ми залюбки виконуємо. Проте, зазвичай, на концертах чи весіллях, де люди просто хочуть почуватись комфортно і слухати хорошу музику, ми виконаємо кавер-пісні також (серед яких є кілька й українських пісень), оскільки публіка хоче почути і щось добре знайоме.

–  Де можна побачити й послухати ваші виступи?

Ми влаштували власні концерти в лютому та березні в кафе «Connections». Після цього чимало наших планів довелось відкласти до кращих часів через ситуацію з Covid-19 та карантинними заходами. Недавно нам пощастило двічі виступати в лаунж-барі «Panorama». Про всі заплановані виступи ми інформуємо на наших сторінках в Facebook та Instagram.

– Чи подобається вам взагалі життя в Україні, в Ужгороді? Що можете сказати про навчання в УжНУ? А також чи плануєте залишатись тут і після здобуття освіти?

Я точно не маю права скаржитися. Я прожив в Україні 8 років і отримував тут чудові можливості та мав право вільно висловлюватися. Я вже звик до міста і почуваюсь тут майже як вдома. Проте, очевидно, що мені бракує моєї родини. Щодо університету – я думаю, що УжНУ є одним з найкращих вишів для іноземців в Україні. Я можу говорити про це впевнено, адже я прожив тут немало і маю певні уявлення та відомості про інші університети. Звісно, ситуація з Сovid-19 є непростою, онлайн-занять для студентів-медиків недостатньо, але, я думаю, що університет робить все можливе в цих обставинах. Чи залишусь в Україні – поки що не знаю, все залежить від перспектив. Але в будь-якому разі, Ужгород – це гарне місце для проживання, тут тихо і безтурботно.

– І наостанок, все-таки який курс у майбутньому оберете – музика чи медицина?

Сподіваюся, Бог допоможе мені займатись і одним, іншим. І мені нічого не доведеться покидати, адже обидві сфери близькі моєму серцю.

Користуючись нагодою хочу привітати усіх студентів і викладачів, співробітників УжНУ, Ужгород і Україну з Різдвом Христовим та Новим 2021 роком і побажати миру, щастя і процвітання!

Ганна Фельцан, Інформаційно-видавничий центр УжНУ

Фото –Харі Крішнан

Про Захід