Як інформує Ужгородська філія ДУ Закарпатський ОЦКПХ МОЗ, останнім часом збільшилася кількість звернень громадян щодо укусів громадян безпритульними тваринами. В Ужгороді зареєстровано лабораторно підтверджений діагноз «сказ» у безпритульної кішки.
У зв’язку з цим згідно з рішенням протоколу надзвичайної протиепізоотичної комісії при Ужгородській міській раді зоною карантину щодо захворювання на сказ тварин оголошені декілька вулиць Ужгорода – у районі вулиці Михайла Грушевського, П’яного ринку, вулиці Героїв 128-ї бригади.
Через скрутну економічну ситуацію в державі та безвідповідальне ставлення власників до своїх улюбленців частина тварин поповнює ряди безпритульних.
Це сприяє безконтрольному розмноженню безпритульних тварин, збільшенню їх кількості та підвищенню загрози укусів людей та домашніх тварин, вірогідності захворюванню їх на сказ.
Сказ – це небезпечний та невиліковний антропозооноз (це жахливе слово означає, що цим можуть хворіти як люди, так і тварини), який вражає центральну нервову систему з ознаками поліенцефаломієліту, супроводжується паралічами і завжди закінчується смертю.
Зараження відбувається при потраплянні слюни хворої тварини у рану чи на слизову оболонку. Дуже небезпечне потрапляння слини хворої тварини на слизові оболонки очей, рота, носа, а також на шкіру, де можуть бути невидимі простим оком ушкодження.
Серед людей захворювання на сказ поширюють зазвичай домашні тварини. Особливу небезпеку становлять бродячі собаки і кішки. Домашні тварини мо-жуть заражатися одна від одної і від диких тварин.
За останні роки частим джерелом поширення хвороби стали лисиці.
Декілька порад щодо профілактики сказу
Профілактичні заходи поділяються на два напрями: боротьба з носіями збудника і недопущення розвитку захворювання у людини, яку покусала чи обслинила скажена тварина.
Для профілактики сказу у носіїв збудника необхідно:
- регулярно вакцинувати свійських тварин;
- уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами;
- не торкатися диких чи безпритульних тварин;
- не підгодовувати безпритульних тварин у місцях, де постійно перебувають люди (особливо діти);
- виконувати правила утримання тварин.
Стережіться безпритульних, а тим більше диких тварин, які не бояться самі до вас підійти.
Сказу можна повністю уникнути, якщо після укусу людина якнайшвидше отримає необхідну медичну допомогу.
Перша медична допомога після укусу
Якщо вас укусила чи обслинила тварина (особливо дика чи безпритульна) – негайно зверніться до лікаря!
Якщо тварина домашня, попросіть власника надати документи, що підтверджують її щеплення.
Ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хв мильною водою, мийними засобами, дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус. Після цього неодмінно зверніться по медичну допомогу.
Курс антирабічних щеплень призначають у разі ймовірного або наявного інфікування людини, після визначення приналежності випадків укусів до певних категорій контакту згідно з рекомендаціями ВООЗ. Самовільно припиняти лікування чи порушувати режим поведінки під час нього неприпустимо!
Обов’язковому щепленню підлягають люди:
- яких покусали скажені чи підозрілі на сказ тварини безпосередньо або через одяг навіть за найменших ушкоджень шкіри;
- покусані будь-якими дикими тваринами (навіть без підозри на сказ);
- подряпані підозрілими на сказ тваринами або в разі забризкування подряпин слиною таких тварин, потрапляння її на слизові оболонки.
Що робити із твариною із підозрою на сказ?
Собаку, кота чи іншу тварину, яка покусала людей або тварин, слід негайно доправити до найближчої ветеринарної клініки для огляду й утримання під наглядом спеціалістів протягом 10 днів, у жодному разі їх не вбивати!
