Культура Регіональні Новини

Скандальний вхід у підвал на Бращайків: чи законні ці зміни у Малому Ґалаґові (Фото)

Ця історія почалася ще в червні цього року, коли спільнота «Save Uzhhorod» опублікувала в соцмережі фото, зроблене на вулиці Бращайків. Там, упритул до будинку №7, робітники почали копати траншею. Як виявилося пізніше, власниця підвального приміщення вирішила провести реконструкцію, облаштувавши окремий вхід до підвалу з вулиці. Чергові зміни в районі Малий Ґалаґов, який готують до внесення у список світової спадщини ЮНЕСКО, збурили громадськість. Перевірка ДАБК під час перевірки виявила порушення, власникам винесли припис, а роботи тоді припинили. Та схоже на те, що ми ще почуємо про продовження цієї історії, оскільки власники налаштовані рішуче і відмовлятися від задуманого не збираються. Чому їм це може вдатися – розбирався «Про Захід».

Будинок №7 по вулиці Братів Бращайків в Ужгороді є частиною комплексу історичної забудови «Малий Ґалаґов» і пам’яткою містобудування місцевого значення ХХ століття – таке рішення було прийняте Закарпатським облвиконкомом ще 5 лютого 1980 року. Та у Міністерстві культури України чомусь цей факт до уваги не взяли, і погодили власниці підвалу в історичній будівлі дозвіл на реконструкцію приміщення з облаштуванням окремого входу. На запит, поданий нардепом Антолієм Костюхом, з Міністерства відповіли, що забудова «кварталу Галаганів» (чомусь саме так назвали наш Малий Ґалаґов) не занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та не перебуває на обліку відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини». Теж саме стосується і окремо будинку № 7 по вулиці Бращайків. Простіше кажучи, ніяка це не пам’ятка культури, тож вхід до підвалу – річ допустима.

Маючи на руках дозвіл Міністерства, забудовник два тижні тому знову взявся копати траншею. Однак коли громадськість і цього разу забила на сполох, виявилося, що з документами таки не все гаразд, бракує, як мінімум, дозволу на проведення земляних робіт, який має надати виконавчий комітет Ужгородської міської ради. Копати знову припинили, однак, за словами головного архітектора міста Олега Боршовського, щойно виконком на засіданні дозволить проведення земляних робіт, вже ніщо не заважатиме забудовнику пробити вхід у свій підвал. «У ситуації, яка склалася, винна законодавча база у сфері містобудування і збереження архітектурної спадщини, де часто одне положення не відповідає іншому, – зауважує Олег Боршовський. – Наразі справді в Державному реєстрі пам’яток немає жодного об’єкту Малого Ґалаґова, а щоб внести їх туди, потрібно пройти певну процедуру, виготовити облікові картки з даними фото- і технічного обстеження будівель. Хто має виготовляти ці облікові картки – теж до кінця незрозуміло.

Якщо міська влада прийме рішення профінансувати ці роботи, то їх будемо виготовляти ми. Якщо ні, то облікові картки муситимуть робити власники будівель, у випадку № 7 по вулиці Бращайків – їхнє ОСББ. Наразі виглядає так, що власник підвалу має майже всі дозвільні документи. Якщо потрібні ще якісь погодження, нехай структури, які за це відповідають, напишуть свої приписи. На мою думку, у цьому випадку краще сфокусуватися на тому, як же виглядатиме той вхід. Бо можна зробити там навісний дашок і ковані перила, які виглядатимуть недоречно і не будуть вписуватися в стилістику об’єкту. А можна поставити перед забудовником певні умови, виконавши які, ці сходи з акуратними поручнями будуть майже непомітними і впишуться в архітектуру кварталу».

Нам вдалося зв’язатися з представником власниці підвалу, який розповів, що не розуміє, чому навколо цього проєкту розгорівся такий скандал. «Там не буде ні ресторану, ні бару, ні кафе, – каже представник забудовника. – Щоб обслуговувати офісне приміщення над підвалом, просто потрібен окремий вхід. Підвал був придбаний законно, на електронних торгах, там дуже треба робити гідроізоляцію, бо стіни замокають. Власник цього приміщення хоче провести гідроізоляційні роботи, а з весни приведемо в порядок фасад. Ніяких проблем ми не бачимо, проти виступає лише одна жителька будинку. Як тільки на виконкомі дадуть дозвіл і буде сприяти погода, ми продовжимо роботи. Сакури не постраждають, та там і видно нічого не буде. Повірте: від цього ні Ужгород, ні мешканці будинку не постраждають».

З цієї розмови видно, що власники приміщення налаштовані таки закінчити розпочате і шкодою для історичної забудови ці роботи не вважають. Натомість в обласному управлінні охорони культурної спадщини сподіваються, що справа ще не програна, оскільки власниця підвалу так і не отримала всіх необхідних дозволів. Як пояснив головний спеціаліст обласного департаменту культури Костянтин Куцов, об’єкт «Стара Забудова» Малого Ґалаґова і зокрема будинок на Бращайків, 7 все-таки мають статус пам’ятки культурної спадщини місцевого значення, оскільки тоді, у 1980-му рішення про це було прийнято у відповідності до Закону УРСР «Про охорону і використання пам’яток історії та культури», тож згідно сучасного законодавства за цим містобудівним комплексом зберігається статус пам’ятки. «Закон України «Про охорону культурної спадщини» чітко визначає, що проекти перетворень, які можуть позначитися на стані пам’яток місцевого значення, підлягають обов’язковому погодженню в органах охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій.

У нашому випадку – в департаменті культури Закарпатської ОДА, – пояснює Костянтин Куцов. – Також обов’язково необхідно отримати у департаменті культури дозвіл на проведення робіт на пам’ятках місцевого значення, їхніх територіях та в зонах охорони. Обидва документи (погодження проекту та дозвіл) надаються департаментом культури, як адміністративні послуги у порядку, встановленому законодавством. Також зауважу, що ніде у законодавстві не визначено, що погодження проекту архітектурних перетворень в історичних ареалах та дозвіл на виконання робіт в історичних ареалах, отримані у Міністерстві культури, заміняють собою погодження та дозволи, які надаються органами охорони культурної спадщини облдержадміністрацій щодо пам’яток місцевого значення».

Частина документу-відповіді з Міністерства культури України

Виходить, будинок у Ґалаґові пам’яткою, ніби, є, але офіційно Міністерство цього не визнає. То як же вийде з цієї спірної ситуації місто? Буде боротися чи віддасть ще один об’єкт Малого Ґалаґова на перетворення? І як достукатися до Міністерства культури України, аби наші пам’ятки не були невідомими «Галагановими», а таки потрапили до державного реєстру пам’яток? Бо про яке ЮНЕСКО може йти мова, коли навіть в Міністерстві культури нашої держави не знають про Малий Ґалаґов, його надзвичайно цінну модерністську забудову та історичне значення? Питань, як завжди це буває в таких випадках, – значно більше, ніж відповідей.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

39 − = 37