Максимальне покриття якісним мобільним зв’язком 4G всієї території України потребує перерозподілу радіочастотного ресурсу (РЧР). Такого висновку Рахункова палата дійшла за результатами аудиту ефективності виконання повноважень державними органами в частині контролю за повнотою і своєчасністю надходження рентної плати за користування РЧР України до державного бюджету. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Цезар Огонь.
Як зазначається у звіті за результатами аудиту, розвиток цифрової економіки та максимальне покриття зв’язком 4G території України потребує, зокрема, забезпечення ефективного використання радіочастотного спектра й контролю за своєчасністю та повнотою надходження рентної плати за користування РЧР.
Під час проведення Рахунковою палатою контрольного заходу Уряд вніс зміни до Плану використання РЧР, які передбачають перерозподіл частот в окремих діапазонах для покращення доступу до мобільного Інтернету та полегшення операторам процесу побудови мережі зв’язку 4G. Як наслідок, у березні 2020 року планується оновлення операторами ліцензій, а через два роки – забезпечення 90% території України якісним мобільним зв’язком четвертого покоління та надання широкосмугового доступу до Інтернету.
Аудит засвідчив: в Україні не надаються якісні й доступні для населення послуги мобільного зв’язку, а державний бюджет недоотримує доходи через невиконання Кабінетом Міністрів України в повному обсязі указу Президента щодо покращення доступу до мобільного Інтернету.
Протягом 2016–2019 років в Україні не створено дієвої системи контролю за користуванням РЧР, повнотою і своєчасністю надходження рентної плати.
Упродовж зазначеного періоду до держбюджету надійшло 9,7 млрд грн рентної плати за користування РЧР, 96% якої забезпечено п’ятьма платниками – основними операторами мобільного зв’язку.
Аудитори звертають увагу на те, що Мінфін не розробив методики прогнозування рентної плати. Прогнозні розрахунки здійснювалися лише на підставі пропозицій Державної фіскальної служби України (на сьогодні – Державна податкова служба України), при цьому фактичні надходження та зміни ставок і коефіцієнтів рентної плати не аналізувалися. Як наслідок, ДФС (ДПС) у 2016–2017 роках і 2019 році не забезпечила планових надходжень рентної плати за користування РЧР загалом на 755,1 млн гривень.
Рахункова палата відзначає: державний нагляд Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), за додержанням законодавства про РЧР суб’єктами господарювання був неефективним і не сприяв запобіганню порушенням. Так, за результатами проведених НКРЗІ заходів державного нагляду у 88% користування РЧР здійснювалося без відповідних дозволів на використання пристроїв, майже 26% користувачів РЧР не дотримувалися визначених ліцензією термінів початку та повного освоєння РЧР. Зазначене найбільше впливає на повноту нарахування та надходжень до державного бюджету рентної плати за користування РЧР.
Через відсутність ефективного внутрішнього контролю ДФС (ДПС) її територіальні органи допускали системні порушення при адмініструванні рентної плати, які призвели до недоотримання державним бюджетом 12,9 млн грн за 2016–2019 роки. Так, держбюджет недоотримав 8,8 млн грн внаслідок неправильного визначення в податковій декларації зобов’язання з рентної плати кількох фізичних осіб-підприємців і майже 3,5 млн грн через неподання відповідного додатка до податкової декларації понад 150 платниками рентної плати Київської, Запорізької областей та м. Києва.
Вищий орган аудиту наполягає на удосконаленні правового і державного регулювання у сфері використання РЧР та справляння рентної плати, а також гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу.
Рішення та звіт будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
