Регіональні Новини Соціум

Робота на паузі: щодня до ужгородського центру зайнятості звертаються 50 нових безробітних

Карантин боляче вдарив по роботі, а значить і по кишенях, більшості українців. Малий і середній бізнес уже не дочекається 12 травня, аби відкритися і знову стати до роботи. Але вже тепер видно, що поставити бізнес на паузу на час карантину вдалося не усім підприємствам. В обласному управлінні ДПС розповіли, що у березні припинили діяльність 43 юридичні особи та 500 фізичних, а у квітні 2020-го – 17 юридичних осіб і 362 фізичних. Заспокоює лише те, що ця цифра не є більшою за ту, яку в закарпатському управлінні Державної податкової служби фіксували в докарантинний період.

Про важкі часи на ринку праці говорить статистика Ужгородського міського центру зайнятості. Там повідомили, що з 18 березня по 4 травня до Центру в пошуках роботи звернулися 678 осіб – це в 2,5 рази більше, ніж за такий же проміжок часу у докарантинний період. Можна сказати, що до 50-ти нових безробітних приходять до міського центру зайнятості щодня, всього ж наразі в місті зареєстровані 1104 безробітних особи. Для них на вході розмістили детальні інструкції щодо правил роботи установи в умовах карантину. Там же розміщена скринька, в якій безробітний, котрий шукає роботу, може залишити документи, необхідні для оформлення виплат та пошуку вакансій. Цікаво, що попри складну ситуацію на ринку праці, пропозицій наразі є доволі багато. Так, терміново шукають працівників медичні заклади, Укрпошта, Водоканал, військкомат, МНС, «Турбогаз», різноманітні торгові мережі та аптеки. Тож сказати, що в місті зовсім немає роботи, все ж не можна.

Доводить це своїм прикладом і засновник відомого радіо «Єден», журналіст і ведучий масових заходів Олексій Уманський, котрий на час карантину почав займатися доставкою їжі.

«Я працював ведучим на весіллях, масових заходах, грав DJ-сети, але ця робота на карантині не є актуальною, тому почав шукати щось інше, – розповідає Олексій. – Для мене було важливим, щоб робота дозволяла присвячувати час і радіо «Єден», тож я подумав, що доставка їжі – саме те, чим би я міг тимчасово займатися. Написав пост у «Фейсбуці» і два заклади громадського харчування запросили мене на доставку. У нас доставка ще не є такою розповсюдженою, як у Європі чи великих українських містах, чимало закладів не змогли її реалізувати, а люди лише починають до цього звикати. У мене найбільше було 9-10 замовлень на день, а от вчора, наприклад, не було жодного. Розвожу замовлення я в масці та рукавичках, намагаюся не розтрусити їжі та напоїв. Скільки ще так працюватиму – не знаю. Думаю, коли заклади відкриються, потреба в доставці зникне. Я ж із нетерпінням чекаю, коли знову повернуся до своєї основної роботи».   

Таких прикладів, коли люди на час карантину змінювали фах і займалися тим, чого не робили ніколи раніше, мабуть, не багато. Більшість просто пересиджували вдома, чекаючи, поки карантин скінчиться, і можна буде вийти на свою роботу. При цьому багато хто сидів у неоплачуваній або частково оплачуваній відпустці, нарікаючи на те, що держава не компенсовує їм вимушений простій. Нещодавно у малого та середнього бізнесу з’явилася можливість частково компенсувати своїм офіційно працевлаштованим робітникам збитки.    

Як розповіли в Ужгородському міському центрі зайнятості, там чекають на підприємців малого та середнього бізнесу, котрі бажають оформити допомогу по частковому безробіттю, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 306 від 22 квітня 2020 року. Наразі ще не всі підприємці чули про таку постанову і можливість компенсувати своїм працівникам втрачені кошти. З 22 квітня до міського Центру зайнятості, який і виплачуватиме цю допомогу, звернулися близько 20 підприємців. Натомість Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування вже надав кошти центрам зайнятості, аби ті могли підтримати роботодавців із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва і надати їм можливість виплатити допомогу своїм офіційно працевлаштованим робітникам у разі втрати ними частини заробітної плати у зв’язку із зупиненням або скороченням діяльності внаслідок  карантину.

Фото – зі сторінки Сергія Денисенка у «Facebook»

У постанові йдеться, що ця допомога надається роботодавцям на строк зупинення або скорочення діяльності та протягом 30 календарних днів після завершення карантину за кожну годину, на яку працівникові скорочено тривалість робочого часу, з розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Звичайно, не варто розраховувати на захмарні компенсації, оскільки розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Однак і така допомога буде далеко не зайвою для людей, котрі більше місяця вимушено сиділи без заробітку.

Виплати ці зокрема будуть доречними для власників великої кількості ужгородських закладів громадського харчування, які також були змушені повністю припинити діяльність або перейти на режим роботи «на виніс». Нещодавно на засіданні Кабміну прозвучала інформація про те, що по всій Україні за час карантину ліквідувалися 12 тисяч закладів громадського харчування. Яка кількість із них знаходилася в Ужгороді, на жаль, невідомо, обласне управління ДФС не має таких даних. Однак ситуація у нас, кажуть працівники цієї сфери, поки не є катастрофічною, більшість закладів тримаються, хоч і понесли великі збитки.

Ужгородець Ярослав Шафарь, котрий працює з 4-ма популярними в місті закладами громадського харчування, розповідає, що топові міські заклади не звільняли своїх працівників, а відправили їх у відпустку зі збереженням 50-60% розміру заробітної платні. Час карантину більшість закладів витратили на проведення невеличких ремонтів, зараз же усі почали готуватися до відкриття, запланованого на 12 травня. Хоча невеличким і молодим закладам громадського харчування Ярослав Шафарь радить бути обережними через формулювання, за яким 12 травня можуть бути відкриті лише підприємства, «зареєстровані, як оператори потужності» – це може стати причиною перевірок і штрафів.    

«Ужгородські заклади понесли колосальні втрати, – розповідає Ярослав Шафарь. – Хтось купив десятки діжок пива, яке вже зіпсувалося, у інших зіпсувалися запаси продуктів. Той період, коли можна було компенсувати усе це за рахунок туристів, втрачено. Треба налаштуватися на те, що потік туристів і надалі буде меншим. Залишається сподіватися лише на нашого місцевого споживача, а конкуренція в місті наразі дуже велика. Я думаю, що перші кілька місяців після карантину будуть для закладів громадського харчування дуже складними, 15-20% із них не витримають труднощів і закриються. Лише десь через пів року ситуація у цій сфері дещо стабілізується і вийде на колишній рівень».

Ті кілька днів, які залишилися до 12 травня, власники закладів громадського харчування витрачають на активну підготовку до початку роботи, зокрема переставляють меблі, аби відстань між столиками була більшою. До завершення карантинних заходів працівники ресторанів, барів та кафе працюватимуть в масках та рукавичках.

Варто зазначити, що збитки через пропуск початку туристичного сезону поніс не лише бізнес. Наприклад, Закарпатський музей народної архітектури та побуту в період цвітіння сакури, коли туристів до міста приїздить чи не найбільше, щороку приймав по 20 тисяч відвідувачів. Цього року у квітні скансен був зачинений, тож довелося скасувати і початок активного туристичного сезону, і традиційну великодню виставку. Як розповів директор закладу Василь Коцан, на території музею натомість провели антисептичну обробку всіх об’єктів, садили, копали, як і в будь-якому звичайному селі.

Жодного музейного працівника через карантин не звільнили, відпустка у всіх штатних працівників була оплачуваною. Зараз у скансені готуються до відкриття, тож уже 12 травня всі, хто скучив за старим музейним селом, можуть сходити туди прогулятися – тим більше, що скупчення людей там працівники не очікують, бо ж туристи почнуть активно їздити країною ще не скоро. Масових заходів на території скансену теж очікувати не варто, навіть День музеїв, який там традиційно відзначають фестивалем, цьогоріч буде скромним днем відкритих дверей.       

Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід» 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

+ 34 = 43