Проти Багратіона, Рилєєва, Бестужева-Рюміна та інших: в Ужгороді почався процес перейменування вулиць

Опубліковано:

Активна дерусифікація зараз проходить, здається, у кожному місті Західної України. Щодня бачимо повідомлення про демонтованих Пушкінів та перейменовані вулиці, назви яких були присвячені російським діячам, містам, історичним подіям (найшвидше, здається, це зробили в Івано-Франківську, де депутати на позачерговій сесії змінили назви 25 вулиць, серед них чимало за одним зразком – на Героїв Херсона, Героїв Волновахи, Героїв Чернігова, Героїв Харкова тощо). В Ужгороді рішенням міської ради теж було демонтоване погруддя Пушкіна на однойменній площі. А представники міської інтелігенції звернулися до влади з петицією про перейменування вулиць, що були названі на честь російських діячів.

Електронну петицію підписав на цей час 391 мешканець Ужгорода, однак на сесії Ужгородської міської ради її не розглядали – влада вирішила піти назустріч міській інтелігенції,  розпочавши обговорення цього на постійно діючій комісії з питань найменування (перейменування) вулиць міста. Перше засідання цієї комісії відбулося 14 квітня, узяти участь в обговоренні запросили істориків, краєзнавців, письменників, представників духовенства, армії, культури тощо.

До слова, навіть серед представників комісії є люди, котрі вважають, що питання перейменування вулиць нині – не на часі, варто з ним почекати до кінця війни. Таку думку часто можна побачити і в коментарях під численними обговореннями цієї теми в соцмережах. Деяких ужгородців турбує, що рішення про перейменування буде прийняте поспіхом, що на процес зміни назв будуть витрачені бюджетні кошти, які нині більше потрібні в інших сферах, а ще люди чомусь думають, що перейменування вулиць створить для них багато незручностей в плані зміни даних у документах. Ці твердження «Про Захід» попросив прокоментувати голову комісії, заступника ужгородського міського голови Василя Пинзеника.  

«З бюджету Ужгорода на це не буде витрачено жодної копійки, – запевнив заступник міського голови. – Я певен, що знайдуться меценати, котрі візьмуть на себе витрати з виготовлення табличок із новими назвами вулиць. А більше жодних витрат це рішення не передбачає. Наші юристи зараз виясняють, чи не призведе зміна назв у період воєнного стану, коли не працюють державні реєстри, до незручностей для суб’єктів господарювання (наприклад, медичних закладів, які можуть втратити правомірність ліцензій, не зможуть проводити закупівлі тощо). Якщо виявиться, що це створить проблеми, ми почекаємо з прийняттям рішення до кінця війни і скасування воєнного стану. Головне, аби пропозиції за цей час були напрацьовані і узгоджені з громадськістю. Щодо інших громадян міста, то вони не повинні відчути жодних незручностей у зв’язку зі зміною назв вулиць».

За словами Василя Пинзеника, на адресу Ужгородської міської ради щодня надходить 5-10 звернень від громадян з проханням перейменувати вулиці. Тому, на його думку, це питання є дуже актуальним.

«На першому засіданні ми розглянули і затвердили перелік із 58-ми вулиць та площ, назву яких варто змінити. Це не остаточна цифра, у процесі роботи їх може бути більше або менше (наприклад, на першому засіданні вирішили відкласти розгляд перейменування вулиці 8 Березня, як такої, що присвячена Міжнародному дню захисту прав жінок, тобто не має стосунку до Росії – авт). Будь-хто може прийти на засідання, якщо має пропозиції і бажає їх висловити. Можна також надсилати пропозиції на адресу Ужгородської міської ради, приносити їх у загальний відділ – їх обов’язково долучать до розгляду», – каже заступник міського голови.

Які ж вулиці Ужгорода потрапили до списку на перейменування? Подаємо їх перелік:

  • Петра Багратіона (російський генерал, герой франко-російської війни 1812 року);
  • Олексія Бестужева-Рюміна (російський державний діяч і дипломат);
  • Олекси Борканюка (закарпатський комуністичний діяч);
  • Олександра Бородіна (російський композитор);
  • Миколи Вавілова (російський вчений-генетик);
  • Василя Верещагіна (російський художник-баталіст);
  • Юрія Гагаріна (радянський льотчик-космонавт);
  • Михайла Глінки (російський композитор);
  • Гвардійська;
  • Олександра Грибоєдова (російський дипломат, поет, драматург);
  • Дагестанська;
  • Декабристів;
  • Донська (за назвою річки Дон);
  • Миколи Добролюбова (російський літературний критик, публіцист);
  • Василя Докучаєва (російський природознавець);
  • Дмитра Донського (великий князь московський);
  • Федора Достоєвського (російський письменник);
  • Івана Крилова (російський байкар, перекладач);
  • Олега Кошового (учасник «Молодої гвардії» в м. Краснодон);
  • Михайла Лермонтова (російський поет, прозаїк);
  • Івана Лобачевського (російський математик);
  • Михайла Ломоносова (російський вчений-натураліст, поет);
  • Антона Макаренка (радянський педагог і письменник);
  • Олексія Маресьєва (радянський пілот-ас);
  • Дмитра Менделєєва (російський хімік);
  • Івана Мічуріна (російський біолог і селекціонер);
  • Олександра Можайського (російський морський офіцер, винахідник);
  • Модеста Мусоргського (російський композитор);
  • адмірала Павла Нахімова (російський флотоводець);
  • Миколи Некрасова (російський поет, письменник);
  • Миколи Огарьова (російський поет, публіцист);
  • Осетинська;
  • Поліни Осипенко (радянська льотчиця);
  • Івана Павлова (російський фізіолог);
  • Павла Пестеля (лідер декабристів в Україні);
  • Олександра Попова (російський фізик-експериментатор, педагог);
  • Олександра Пушкіна (російський поет, драматург);
  • Олександра Радищева (російський державний діяч, письменник);
  • Степана Разіна (ватажок повстання у Московському царстві);
  • Кіндрата Рилєєва (російський поет, революціонер-декабрист);
  • Михайла Салтикова-Щедріна (російський письменник);
  • Івана Сеченова (російський фізіолог);
  • Олександра Столєтова (російський фізик);
  • Василя Сурикова (російський художник);
  • Климента Тімірязєва (російський природознавець, біолог);
  • Льва Толстого (російський письменник);
  • Івана Тургенєва (російський письменник);
  • Костянтина Ціолковського (радянський-вчений, письменник);
  • Петра Чайковського (російський композитор);
  • Челюскінців (операція з порятунку екіпажу «Челюскін» 1933 року);
  • Миколи Чернишевського (російський публіцист, письменник);
  • Антона Чехова (російський письменник);
  • Валерія Чкалова (радянський льотчик-випробувач)
  • Івана Шишкіна (російський художник). 

Ще дві вулиці – Івана Анкудінова та Леоніда Говорова – нещодавно змінили назви рішеннями Ужгородської міської ради, тож зі списку випали.

Письменник Андрій Любка, як один із ініціаторів петиції, розповів «Про Заходу», що коли взявся аналізувати назви вулиць Ужгорода, здивувався тому, як багато серед них є таких, що пов’язані з російською культурою, наукою та історією.

«Я впевнений, що більшість цих імен загалу не відомі, що мало хто з ужгородців знає, хто такі Тімірязєв чи Багратіон. Це свідчить про російську колонізацію України і всього пострадянського простору, не має до Закарпаття жодного стосунку. Тому зараз, мені здається, це абсолютно природна ініціатива, природний процес очищення міста від символів. Бо ці назви, на мою думку, це такі великі літери «Z» на вулицях, маркери окупованого культурного простору. Крім того, ми маємо шанс більше уваги і поваги присвятити нашій історії і культурі, людям, котрі жили тут і багато зробили для міста. Це зараз наша історична місія – відновити справедливість, вшанувати нарешті цих людей», – каже Андрій. Разом із ініціативною групою молодих митців він уже підготував список можливих нових назв вулиць. 80% цього списку – імена місцевих діячів різних сфер діяльності, котрі зробили вагомий вклад у розвиток міста. Решта 20% – загальноукраїнські назви. Андрій Любка вважає, що ушановувати героїв нинішніх днів поки зарано, з цим варто зачекати до завершення війни.  «Війна триває і ми не знаємо, що нас чекає далі. Коли все закінчиться, буде можливість оцінити найважливіші етапи війни, символічні події, військовики матимуть змогу висловитися щодо імен конкретних героїв. Вони, безперечно, після війни будуть вшановані і вулицями, і пам’ятниками, і всім можливим», – вважає письменник. Звісно, це не остаточна думка, на засіданнях комісії, коли до цього дійде черга, неодмінно будуть висловлені й альтернативні позиції.

Наразі ж члени комісії й запрошені учасники домовилися про поступове обговорення пропозицій. Так, уже наступного тижня планують розглянути зміни назв вулиць і площ Малого Ґалаґова, зокрема й нашумілої за останній тиждень площі Пушкіна. За цей час члени комісії та запрошені фахівці мають напрацювати свої пропозиції й обґрунтування. Варто знати, що рішення цієї комісії матимуть лише рекомендаційний характер. Після того, як будуть напрацьовані конкретні пропозиції, їх винесуть на громадське обговорення, яке триватиме 2 місяці. Протягом цього часу кожен мешканець Ужгорода матиме змогу висловити свою думку. І лише після цього депутати зможуть проголосувати за перейменування вулиць на засіданні міської ради.   

Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»

Про Захід