Проєкт «Норвегія-Україна» на Закарпатті вже, мабуть, представляти не треба, бо він, його активні куратори та студенти представляють себе самі. За три роки роботи проєкту на базі УжНУ вже понад 140 колишніх військовослужбовців та членів їхніх родин змогли пройти професійну перепідготовку, отримати нові знання та можливість змінити своє життя на краще. На початку липня УжНУ випустить п’ятий курс студентів, котрі вже зараз мають чимало планів щодо заснування власної справи у різних сферах бізнесу. Як три місяці іноді змінюють все і чому слухачі попередніх курсів кажуть, що колишніх учасників проєкту «Норвегія-Україна» не буває – розпитував у кураторів проєкту «Про Захід».
Мало хто знає, що проєкт «Норвегія-Україна. Професійна адаптація. Інтеграція в державну систему» працює в Україні вже 17 років. За цей час участь у ньому взяли близько 10 тисяч колишніх військовослужбовців та членів їхніх сімей. Курси професійної перепідготовки, фінансовані Міністерством закордонних справ Норвегії, працюють нині на базі 16-ти вищих навчальних закладів України, готуючи фахівців різних напрямків. Тобто колишні службовці всіх силових структур мають можливість обрати для себе фах, який їм найбільше подобається або є актуальним на ринку праці в їхньому регіоні.
На Закарпатті проєкт «Норвегія-Україна» почав діяти на початку 2018 року. Тристоронній договір про створення курсів перепідготовки, соціальної та психологічної адаптації військовослужбовців у лютому 2018-го підписали Міжнародний фонд соціальної адаптації (як координатор проєкту в Україні), УжНУ та ГО «Наше рідне Закарпаття». В Ужгородському університеті курси проходять на базі кафедри соціології та соціальної роботи факультету суспільних наук, їхнім куратором є доктор філософських наук, професор Федір Шандор.
Нині він розповідає, що перші чотири курси студенти проходили навчання за фахом «Менеджмент туристичної та готельно-ресторанної сфери» – саме цей напрям, як дуже актуальний для Закарпаття, обрали куратори проєкту. Навчальну програму також склав Федір Шандор, передбачивши чимало корисних і практичних дисциплін, наприклад, менеджмент і маркетинг готельно-ресторанної справи, фінансово-економічну грамотність, бізнес-планування та ведення власної справи, електронну комерцію, комунікації, психологію безконфліктного спілкування та багато іншого. Чи не кожних вихідних студентам організовували приємне, але разом із тим і пізнавальне дозвілля: екскурсії, зустрічі з успішними підприємцями, відвідини готельно-ресторанних комплексів, виробництв тощо. Усе це для того, аби мотивувати студентів, зародити в них бажання розвиватися. Хоча не менш важливими такі неформальні зустрічі були і для соціальної та психологічної адаптації, особливо коли це стосувалося ветеранів АТО та членів їхніх сімей.
Для п’ятого курсу, який вже незабаром завершить навчання, освітню програму змінили і розширили. Тепер студенти проходять навчання за фахом «Інноваційне підприємництво», не маючи вузької направленості на туризм. Хоча з попередньої програми і залишилися включені в програму курси екскурсоводів, які студенти відвідують за бажанням додатково. «Під час складання освітньої програми ми орієнтувалися на актуальність і на те, що потрібно і цікаво слухачам, – розповідає куратор проєкту від УжНУ Федір Шандор. – Інноваційне підприємництво включає в себе широкий спектр дисциплін. Наприклад, у нас за програмою є заняття на такі теми: «Як зробити з хобі бізнес», «Сміття і переробка», «Спорт, фітнес», «Земля і ферма», «Освіта і тренінги, як їх продавати».
Сьогодні буде тема про сезонні заробітки та підзаробітки до основної роботи. З попередніх курсів ми обов’язково залишили бізнес-планування (учасники мають сформувати власний бізнес-план), проєктну діяльність (учасники мають розробити проєкт від ідеї до написання проєктної заявки), маркетинг у соціальних мережах або SMM тощо. По вівторках у нас вільний день, зазвичай ми запрошуємо на заняття колишніх випускників, які діляться своїм досвідом, успішних підприємців, психологів. Лекції у нас читають досвідчені викладачі: Руслан Жиленко, Роман Завадяк, Василь Тимчак та інші».
За словами Федора Шандора, серед учасників проєкту, як і в будь-якій групі студентів, є активні слухачі, котрі змінюють свої життя і на повну використовують нові можливості і знання, а є і такі, котрі розуміють, що навчання для них нецікаве. Активні студенти різних курсів і досі іноді відвідують лекції (курси відкриті для усіх учасників проєкту), дружать між собою і разом беруть участь у різноманітних акціях. Так, днями вони в якості волонтерів допомагали розчищати Квасівський замок, ще раніше викопали у Стужиці криницю, з якої зараз бере воду все село, разом тестували нещодавно новий туристичний маршрут «Шлях Плотені» у Великих Лазах.
Куратори проєкту від ГО «Наше рідне Закарпаття» Ольга Костянець і Сергій Кузнєв розповідають, що випускники курсів уже можуть похвалитися відкритими власними справами, успішною самозайнятістю і працевлаштуванням. Один із випускників заснував майстерню «Приватна Топанчарня», інший – еко-ферму «Стужицький кролик», набирає популярності проєкт випускника курсів Анатолія Пасєвича «Відкрита кухня», успішно працює команда капелана Олександра Холода з організації рафтингу, набирає обертів арт-студія «GIVE A SMILE», готується до впровадження цікавий проєкт роботи ковбасного виробництва, кілька учасників збирають гроші для розвитку сільського туризму.
Стали в нагоді випускникам і вміння подавати грамотні грантові заявки, зокрема у співпраці з ГО «Веста» п’ятеро випускників виграли гранти і отримали обладнання для заснування власної справи: теплиці, культиватори, обладнання для шиття тощо. В ГО «Наше рідне Закарпаття» вірять: навіть якщо випускники курсів не працюватимуть в туризмі чи не створять власної справи, отримані знання все одно стануть їм в нагоді, допоможуть працевлаштуватися, будуть корисними у будь-якій сфері діяльності.
П’ятий курс проєкту «Норвегія-Україна» всі його учасники запам’ятають надовго, бо він був особливим – більшу частину трьохмісячного терміну через карантин довелося навчатися дистанційно. Кожного дня у студентів були онлайн-заняття. Лише з 6 червня слухачам курсів дозволили навчатися в аудиторіях УжНУ, але групу довелося розділити. Вже на початку наступного місяця, 6 липня, п’ятий курс учасників проєкту «Норвегія-Україна» отримає заслужені сертифікати, причому одразу три: свідоцтво про професійну перепідготовку державного зразка від УжНУ, спільний сертифікат норвезького університету NORD та УжНУ, а також спільний диплом Міністерства закордонних справ і Міністерства оборони Норвегії.
За результатами роботи п’ятого курсу ГО «Наше рідне Закарпаття» та УжНУ будуть подавати заявку на проведення наступного, шостого, курсу. Лише після підписання відповідного договору можна буде оголошувати черговий набір на курси перепідготовки. Усім, кого цікавить участь у проєкті «Норвегія-Україна», в ГО «Наше рідне Закарпаття» радять слідкувати за інформацією на їхній сторінці у «Facebook». Адже вчитися – ніколи не пізно, як і прагнути якісно змінити своє життя.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»
