В Ужгороді відбулася презентація документального фільму –портрету «Вистава продовжується…», головним героєм якого є ужгородський художник Юрій Дикун. Фільм –авторський проєкт фотохудожника Михайла Дороговича, автора фотопроєктів «Відомі та цікаві особистості Закарпаття» (2021 – 2022) та «Культурний етнос Закарпаття» (2022), лауреата і переможця багатьох всесвітньовідомих фотоконкурсів; документального фільму –портрету «Сповідь художника. Іван Бровді» (2022). Фільм вийшов за підтримки ТРК «М- Студіо.
Михайло Дорогович розповів, що хотів показати життя неординарної й непублічної особистості через призму інтерв’ю. У фільмі –одкровенні й про Музу художника, життя якої обірвалося раптово й трагічно, його французький період життя та подорож до Іспанії, про живопис на склі, про друзів –скрипаля й ботаніка, про ворону Мону, а також про любов художника до вина та виноробство. Зйомки фільму відбувалися в містичному будинку, де мешкає митець.
«Юрій Дикун дуже цікавий художник. Особисто я з ним давно знайомий, він був моїм викладачем коледжі мистецтв. Але хотілося залишити трошки історії в такому відвертому фільмі інтерв’ю, – каже Михайло Дорогович. – Юрій там такий цікавий, відвертий, чесний».
Фільм триває 60 хвилин і знятий, за словами автора, практично за один раз. Дознімали деякі кадри також раннього ранку, коди художник прогулюється вулицями рідного міста.
Юрій Дикун, художник, викладач Ужгородського коледжу мистецтв ім. А. Ерделі каже, що фільм йому сподобався:
«Я розказав про Ужгород мого дитинства, то був не такий Ужгород як зараз, – пригадує художник. – На набережній цвіли троянди. Дуже живописний бачіко доглядав за трояндами. Ми зустрічалися з моєю бабкою, йшли у церкву на службу і йшли далі. Там було і циганське кафе на площі Корятовича, там було дуже добра кава з молоком і трубочки з кремом. Смак дитинства».
У фільмі також знялися кіт і пес Юрій Дикуна, тваринам присвячений один з розділів фільму-портрету.
«Дуже часто ми, коли чуємо прізвище художника, можемо думати, « хто він», «що він робить», і цей фільм демонструє якраз нам Юрія публічного. Фільм про позитив і про оптимізм, якого нам бракує. Юрій корінний ужгородець і він має спогади, як воно було. Про ті цінності, про ставлення, про емоції. Цей фільм — ті спогади, які залишаються, до яких ми можемо повертатись», – коментує роботу Олександр Коваль, керівник Турінфоцентру Закарпаття.
