Сьогодні, 31 грудня 2025 року, на 87-му році життя відійшов у вічність відомий історик, професор УжНУ, член ради Закарпатського крайового товариства “Просвіта” Володимир Євгенович Задорожний.
Повідомляє Трибуна.
Вчений був автором понад 250 наукових, науково-популярних і навчально-методичних праць з питань економічної історії і культуриних зв’язків українців Закарпаття й Угорщини з Наддніпрянською Україною, міжслов’янських зв’язків, окремі з його робіт присвячені вивченню періоду історії Закарпаття 1938-1939 років.
На рахунку В.Задорожного чимало статей, присвячених дослідженню життя і діяльності визначних вчених, педагогів, письменників, громадських, культурно-політичних діячів, зокрема, таких як Іван Орлай, Петро Лодій, Михайло Лучкай, Юрій Венелін-Гуца, Михайло Балудянський, Василь Кукольник, Олександр Духнович, Яків Головацький, Михайло Драгоманов, Августин Волошин, Андрей Шептицький, Михайло Грушевський, Іван Крип’якевич, Ілля Шульга та інші.
Разом з пряшівським вченим Юрієм Кундратом Володимир Євгенович підготував і видав навчальний посібник для студентів-україністів «Курс історії української культури (ІХ — початок ХХІ ст.)» (Ужгород: Гражда, 2009).
Окремі з його опублікованих праць увійшли до книжки «Історіографічні студії» — капітального видання, що побачило світ у видавництві «Гражда» (2016. — 680 с.).
Як педагог, викладав для студентів-істориків Ужгородського університету нормативний курс «Історія України» та спецкурси «Історія української еміграції», «Історія української дипломатики», «Карпатський регіон в історичних та узьких народів Європи», «Історія українскої культури», підготував і видав навчально-методичні посібники «Програма з історичного краєзнавства», «Загальна програма і навчальні рекомендації з історії України», «Робоча програма з історії світової і української культури», «Історія України: програма курсу та навчальні рекомендації» й інші.
Зробив він і визначний особистий внесок у заснування та розвиток кафедри історії України Ужгородського національного університету, виховав цілу плеяду яскравих особистостей — вчених і педагогів, кандидатів і докторів наук, доцентів і професорів.
Володимир Задорожний завжди відзначався активністю у громадській роботі. З 1967 року до останнього часу співав у самодіяльній народній чоловічій хоровій капелі «Бояни-Ужиг», брав участь у спортивному житті, особливо відзначився як талановитий волейболіст та капітан волейбольної команди крайового університету.
Як один із фундаторів відродженої «Просвіти» на Закарпатті, Володимир Євгенович стояв на сторожі українських національних інтересів, виховав ціле покоління патріотів-українців, зробив неоціненний внесок у збереження історичної пам’яті та розвиток української культури краю.
Був учасником пам’ятної установчої конференції по відродженню на Закарпатті крайового товариства «Просвіта» (23 грудня 1990 р.), став членом ради цієї найстарішої і найзаслуженішої української громадської організації області, з тих пір на усіх звітно-виборних конференціях Закарпатського крайового товариства «Просвіта» обирався членом ради і залишається ним і донині. Володимир Задорожний — учасник багатьох просвітянських конференцій, зібрань, вечорів, що проводилися у Народному Домі товариства «Просвіта» в Ужгороді з нагоди державних і національних свят, Різдвяних і Великодніх святок, пам’яті українських геніїв Тараса Шевченка й Івана Франка, визначних учених, письменників, педагогів, громадських і культурних діячів Августина Волошина, Олександра Духновича, Августина Штефана, Юліана Ревая, Юлія і Михайла Бращайків, Івана Панькевича, Михайла Ердевдія, Михайла Левдаря,, Івана Маргітича, Івана Шлонтака, Михайла Шпонтака,Вікентія Шандора, Анни Божук, Івана Коршинського, Омеляна Росуля, Петра Траксслера та інших, Днів «Просвіти» в Ужгороді, Перечині, Королеві, селах Ужгородського і Перечинського районів тощо.
У 2009 р. за вагомий особистий внесок у наукове, освітнє і культурне життя краю, діяльність закарпатської «Просвіти» професор Володимир Задорожний обраний почесним членом товариства «Просвіта», а у 2017 р. за книгу «Історіографічні студії» йому присуджено обласну просвітянську премію імені Президента Карпатської України, Героя України о. Августина Волошина.
Раніше він був відзначений високими відзнаками — заслуженого працівника народної освіти України (1999), заслуженого професора УжНУ (2005), обраний академіком Академії наук вищої школи України (2004), двічі ставав лауреатом премії імені Івана Крип’якевича (1997, 2009).
Схиляємо голови перед світлою пам’яттю Вчителя, Науковця, Патріота. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким покійного.
Вічна пам’ять!
Рада Закарпатського крайового культурно-освітнього товариства «Просвіта»
