У ці непрості дні «Про Захід» працює для своїх читачів, публікуючи лише перевірену інформацію. Сьогодні, коли в Ужгороді почали поширюватися дані про навчальну тривогу о 13.00, й одразу потому Ужгородська міська рада повідомила про недостовірність цієї інформації, ми вирішили більше дізнатися про готовність міської системи оповіщення, укриттів тощо. Разом із тим розкажемо, кому ж вірити та що робити, аби не піддатися паніці.
Один із прикладів: вчора соцмережами почали «гуляти» списки з адресами бомбосховищ та укриттів в Ужгороді. Коли люди пішли перевіряти, де знаходяться ті сховища та як до них потрапити, виявилося, що деякі з них вже буквально не існують (йдеться зокрема про бомбосховище підприємства «Ужгородмолоко» в Новому районі, на місці якого нині ведеться житлове будівництво). Телефон міського відділу цивільного захисту населення не затихав ані на хвилину: ужгородці панікували, що не можуть знайти бомбосховища, що вони закриті, що неможливо туди потрапити, що невідомо у кого ключі. Насправді ж цивільне населення не повинно орієнтуватися на список бомбосховищ, котрі знаходяться на територіях підприємств – пояснює начальник відділу цивільного захисту населення управління охорони здоров’я та цивільного захисту населення Ужгородської міської ради Сергій Дмитрієв. «Ці бомбосховища призначені для захисту працюючої зміни на великому підприємстві, – каже він, – тому на цей список ужгородцям орієнтуватися не потрібно. На сайті Ужгородської міської раді опублікований список простих укриттів – як правило, підвалів та напівпідвалів. Такі є у майже кожному будинку міста і саме вони мають стати захистом мешканців у разі повітряної тривоги».
Сергій Дмитрієв радить кожному ужгородцю зараз, поки ситуація у краї спокійна, подбати про те, аби підготувати підвал свого будинку до можливості пересидіти у ньому певний час (кілька годин або ніч). «Відповідальність за стан підвалу лежить на балансоутримувачі. Ви маєте зараз дізнатися, в якому стані ваш підвал: прибрати його, якщо він захаращений, принести туди воду, лавиці, стільці, свічки. На двері підвалу треба повісити табличку «Укриття» і написати, у кого знаходяться ключі (наприклад, «Ключі в квартирі №х»), аби в разі критичної ситуації потім не бігати і не виясняти, де ключі, витрачаючи коштовні хвилини.
Вчора і сьогодні до нас надійшло дуже багато дзвінків, бо деякі люди виявили, що їхні підвали – продані, десь із підвалі зробили допоміжні приміщення, склади, а десь голова ОСББ не дає жильцям ключі. Ми в таких випадках радимо звертатися до поліції, бо саме балансоутримувач нестиме відповідальність, якщо він вчасно не відкриє підвал і люди не зможуть отримати доступ до укриття».
Отже, перша порада від експерта: поки є час, знайдіть і підготуйте для себе укриття. Поприбирайте, знесіть туди воду, лавиці, стільці, свічки, інші необхідні речі.
Про тривожну валізку говорити наразі не будемо, здається, всі і так знають, що у вас на цей момент має бути зібраний рюкзак чи сумка з документами, мінімальним запасом їжі, водою, ліками, ковдрою. Скажемо краще про оповіщення, знову згадавши про сьогоднішній фейк із перевіркою системи. Наразі правоохоронці розбираються, звідки пішло коріння цієї дезінформації. Начальник же міського відділу цивільного захисту населення запевняє: система оповіщення перевіряється двічі на рік і нещодавно якраз проходила така перевірка, яка показала, що вона працює справно.
Отже, порада друга: міська рада не плануєпроводити попередження. Якщо ви чуєте сигнал системи оповіщення, будьте певні, що це – бойова тривога.
Коли прозвучить сигнал системи оповіщення, не витрачайте зайвого часу на телевізор чи налаштовування радіо. Ви повинні діяти чітко: відключити подачу газу, електроенергії, води; схопити тривожну валізу, вдягнутися і разом із членами сім’ї спуститися до укриття у вашому будинку. Часу на те, щоб бігти кудись далі, ви не матимете. Якщо не встигаєте до підвалу чи не маєте його, ховайтеся на перших поверхах нежитлових споруд, цокольних приміщеннях, приміщеннях без вікон. Коли небезпека мине, про це повідомлять з гучномовців з машин, які об’їжджатимуть місто. Також вам може надійти смс-повідомлення від вашого мобільного оператора (саме для реагування у таких випадках Ужгородська міська рада заключила меморандум із одним із мобільних операторів зв’язку).
Отже, порада третя: в разі повітряної тривоги, не гаяти часу, відключити подачу газу, води та електроенергії, хапати підготовлені речі та бігти до укриття.
А як же вберегтися від навали фейків, як опанувати стрес у ці непрості для всіх нас дні? «Про Захід» звернувся за порадою до Наталії Братасюк,психологині напрямку психоаналіз, котра розповіла, що зараз ми переживаємо гострий стрес, бо, наче, й були підготовлені інформаційно до можливої війни, але морально не можемо збагнути, як таке можливо. Аби бути в курсі подій, багато хто цілими днями дивиться і читає новини, таким чином підсилюючи свій стрес.
Отже, порада четверта: аби мати можливість «переварити» усю цю інформацію, від неї треба трошки відволіктися і зайняти свої думки іншим: почитати книжку, зайнятися спортом, прогулятися, зануритися у роботу. Не сидіть весь час у новинах!
Саме тривожність і стрес, страх перед невідомістю, на думку Наталії Братасюк, призвели до того, що люди вчора почали змітати товари з прилавків магазинів. Так вони, мовляв, відчували, що щось контролюють, що зробили щось для того, аби себе убезпечити.
Отже, порада п’ята: якщо консерви знизять вашу тривожність, купіть їх. Але ви мусите зрозуміти, що це не вихід і не захист. Найкращий захист нині – це зберегти свою психіку і тіло, яке також страждає від стресу. Підберіть для себе спосіб, аби забрати з тіла адреналін: пробіжка, прогулянка, читання, молитва, медитація – будь-що, що вас заспокоює.
Також корисним Наталія Братасюк вважає дотримуватися максимально звичного розпорядку дня. Якщо це є можливим, треба ходити на роботу, поки є зв’язок, діти повинні навчатися. Відчуваєте, що хочете щось робити – допоможіть волонтерам чи біженцям. Треба налаштувати себе на необхідність жити далі в умовах війни. І, як би це не банально звучало нині, необхідно попри все зберігати спокій.
Слава Україні! Героям слава!
Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»
