Пенітенціарну систему України не вдалося реформувати впродовж 5 років

Опубліковано:

Міністерство юстиції України не завершило реформування пенітенціарної системи, розпочате ще у 2016 році, та не забезпечило належний контроль за ефективним використанням та збереженням об’єктів власності підприємств державної кримінально-виконавчої служби України.

Про це йдеться у звіті про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих Міністерству юстиції України на виконання покарань установами і органами державної кримінально-виконавчої служби України, а також використання і розпорядження об’єктами державної власності, належними державі матеріальними та іншими активами, що мають фінансові наслідки для державного бюджету. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Андрій Дідик.

Аудитом встановлено, що кошти, які спрямовувалися впродовж цього часу на реформу, використовувалися без належної реалізації її цілей та завдань. Фактично вона була розпочата без ухвалення профільного закону про пенітенціарну систему, який не прийнятий і досі.

Загалом, у 2018 – І півріччі 2020 року Мін’юст отримав майже 21 млрд грн на функціонування установ і органів державної кримінально-виконавчої служби (ДКВС). При цьому, бюджетні запити у розмірі понад 7 млрд грн на здійснення закупівель, оплату послуг (крім комунальних), придбання обладнання, капітальний ремонт, реконструкцію тощо подавались без економічних обґрунтувань розрахунків кількісних та вартісних показників, без зазначення кількості наявного обладнання, предметів довгострокового користування і ступеня їх фізичної й моральної зношеності.

Крім того, Мін’юст без належних розрахунків та економічних обґрунтувань затвердив видатки на придбання установам і органам ДКВС предметів, матеріалів, обладнання, а також послуг (крім комунальних) на суму близько 414 млн грн, та з порушенням законодавства видатки на виплати премій і стимулюючих виплат – на понад 60 млн гривень.

Не забезпечене також ефективне, результативне та цільове використання бюджетних коштів установами й органами ДКВС. Внаслідок цього незаконно використали понад 148 млн грн; з ознаками нецільового використання коштів ‒ 7,7 млн грн; неекономне – майже 57 млн грн та нерезультативне – понад 6 млн гривень.

Аудит також встановив, що через наявну прострочену дебіторську заборгованість в балансі ДУ «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України», погашення якої під питанням, є ризики нанесення прямих збитків державному бюджету на суму понад 41 млн гривень.

При цьому, нормативно не встановлені терміни знаходження на консервації оптимізованих установ виконання покарань (ізоляторів тощо), що створює ризики непродуктивного використання коштів на їх утримання. На час проведення аудиту у структурі ДКВС було 26 таких установ. Після переведення засуджених з оптимізованих установ на їх утримання витратили майже 270 млн гривень.

Також аудитом встановлено, що Міністерство як уповноважений орган управління не забезпечило здійснення належного контролю за ефективним використанням та збереженням об’єктів державної власності. Так, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно фактично зареєстровано лише 43,5% від загальної кількості об’єктів державної власності ДКВС. Тому є ризик втрати державного майна, зокрема, будівель і земельних ділянок.

На балансі державних установ ДКВС обліковується 5,8 тис. об’єктів нерухомості. Протягом 2018-2020 років 90% із них (5,2 тис.) пройшли технічну інвентаризацію та отримали техпаспорти. На решту об’єктів технічні паспорти відсутні. На початок вересня 2020 року державну реєстрацію речових прав на об’єкти державної власності провели на 2,3 тис. об’єктах нерухомості.

Крім того, у користуванні держустанов ДКВС перебувало 720 земельних ділянок загальною площею близько 47 тис. га. Витяги з Державного земельного кадастру отримано по 614 ділянках (85%), з них 518 внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Про виявлені під час аудиту ознаки кримінальних правопорушень повідомлено Офіс Генерального прокурора та Національну поліцію України.

Звіт та рішення за результатами аудиту опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.

Пресслужба Рахункової палати

Про Захід